Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що "слабкість" Європи робить необхідним контроль Сполучених Штатів над Гренландією. За його словами, це питання глобальної стабільності та геополітичного протистояння з Росією і Китаєм.
Про це повідомило агентство Reuters.
"Ми — найсильніша країна у світі. Європейці демонструють слабкість. США демонструють силу", — сказав Бессент в етері програми Meet the Press на телеканалі NBC 18 січня.
Міністр виступив на наступний день після того, як президент США Дональд Трамп пообіцяв запровадити мита проти членів Євросоюзу, які виступають проти придбання Гренландії Сполученими Штатами. Серед них — Данія, якій належить острів і яка тривалий час була одним із найвідданіших союзників Вашингтона.
Бессент сказав, що останнім часом не обговорював із Трампом, чи той досі розглядає можливість використати надзвичайні повноваження для застосування сили, щоб заволодіти Гренландією.
Водночас міністр висловив упевненість, що європейські лідери врешті погодяться на контроль США над островом.
"Я вірю, що європейці зрозуміють: це найкраще для Гренландії, найкраще для Європи і найкраще для Сполучених Штатів", — додав він.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку США. 1 червня Трамп планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки США не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова Гренландія.
