Ексочільниця Міненерго Світлана Гринчук заявила, що не знає бізнесмена Тимура Міндіча, який є підозрюваним у справі щодо масштабних розкрадань в енергетиці, та загалом не має жодного стосунку до справи "Мідас".
Про це вона сказала під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційної політики та прав людини під час дії воєнного стану 15 січня, передає кореспондент Суспільного.
Колишня посадовиця стверджує, що не знає Міндіча та не має жодного стосунку до питань, пов’язаних з Енергоатомом, який "є предметом окремого розслідування", і зазначила, що у справі "Мідас" вона є єдиною посадовою особою, яка не вважається членом злочинної організації.
Також Гринчук наголосила, що її ситуація контексті цієї справи є "прикладом грубого порушення прав людини".
"Мій кейс якраз є одним із найкричущіших порушень прав людини", — зазначила ексміністерка.
Вона додала, що до неї "немає жодних претензій з боку правоохоронних органів", адже, мовляв, "її не обшукували, не допитували, не повідомляли про підозру", а також не висували звинувачень у порушенні антикорупційного законодавства або зловживанні професійними повноваженнями на посаді голови Міненерго чи на інших держпосадах.
Також Гринчук заявила, що в публічний доступ "потрапили деталі її особистого життя", що "серйозно зашкодило репутації".
"Деталі мого особистого життя без будь-якої прив’язки до справи стали надбанням громадськості. Це, безумовно, вплинуло на моє життя і мою репутацію. Я вважаю це грубим порушенням моїх конституційних прав", — сказала вона.
Експосадовиця вважає, що була створена інформаційна "бульбашка", де суспільство заздалегідь вважає людей винними, хоча існує презумпція невинуватості. Вона закликала ТСК врахувати цей аспект та розібратися з порушеннями прав людини.
Окрім цього, Гринчук наголосила, що не хоче мати жодної справи з українською політикою.
"Я не хочу мати відношення до політики в Україні, але коли говоримо про європейські цінності, ми самі грубо їх порушуємо. В Європі такого немає, а у нас навіть найвищі правоохоронні органи дозволяють собі такі дії", — пояснила колишня міністерка.
19 листопада 2025 року парламент підтримав звільнення Гринчук з посади міністерки енергетики України. Вона очолила Міненерго у липні торік у результаті перестановок в Кабміні, а до цього була головою Міндовкілля.
Що відомо про операцію "Мідас"
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон" та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії. Новий склад мають обрати до кінця року.
ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло за неї заставу.
Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.
Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик". Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.
13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
