Перейти до основного змісту
Поліція відкрила справу щодо можливого стеження за журналістами з боку фігурантів справи "Мідас" — Юрчишин

Поліція відкрила справу щодо можливого стеження за журналістами з боку фігурантів справи "Мідас" — Юрчишин

Ярослав Юрчишин
Народний депутат Ярослав Юрчишин під час засідання Верховної Ради України, Київ, 3 жовтня 2019 року. УНІАН/Володимир Струмковський

Народний депутат від фракції "Голос" та голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявив, що поліція відкрила кримінальне провадження щодо можливого стеження фігурантів корупційної справи "Мідас" за низкою журналістів.

Таку відповідь він отримав на своє депутатське звернення до очільника Нацполіції Івана Вигівського, про що повідомив у Telegram 8 січня.

За словами Юрчишина, кримінальне провадження порушило Солом’янське управління поліції Києва. Правоохоронці будуть розслідувати факти стеження за медійниками.

Парламентар також нагадав, про кого збирали інформацію:

  • Марина Ансіфорова (COSA Intelligence Solutions, LIGA.net);
  • Юрій Бутусов (військовий та головний редактор Цензор.net);
  • Станіслав Речинський (головний редактор сайту "ОРД");
  • Володимир Федорин (головний редактор Forbes Ukraine);
  • Ольга Чайка (ексредакторка Forbes Ukraine)
  • Юрій Ніколов (співзасновник проєкту "Наші гроші")
  • Андрій Куликов (голова Комісії з журналістської етики).

Також у списку були два медійники, які вже померли: засновник "Дзеркала тижня" Володимир Мостовий та журналіст-розслідувач Олекса Шалайський.

Голова комітету Ради з питань свободи слова додав, що "відкриття провадження – це єдина правильна реакція правоохоронних органів".

Понад 500 "профайлів" на детективів НАБУ, посадовців та журналістів у справі "Мідас"

25 листопада 2025 року керівник підрозділу детективів НАБУНаціональне антикорупційне бюро України. Олександр Абакумов на засіданні парламентського комітету з питань антикорупційної політики заявив, що у бекофісі, що фігурує у справі "Мідас", виявили 527 довідок із закритими персональними даними про співробітників антикорорганів, посадовців та депутатів. З них 10 досьє стосувалися журналістів.

15 грудня Юрчишин опублікував список тих, за ким незаконно стежили. Тоді він казав, що отримав його від НАБУ. Також очільник профільного комітету ВР наголошував, що його депутатського звернення до поліції щодо порушення кримінальної справи буде замало.

"Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України, провадження можуть відкрити лише якщо потерпілі звернуться особисто. Достатньо буде, якщо журналісти особисто звернуться із заявами до поліції. А ми як Комітет з питань свободи слова готові надати підтримку", — зауважував нардеп.

16 грудня Комісія з журналістської етики, яку очолює Андрій Куликов, за яким теж стежили, засудила збір інформації про приватне життя журналістів та будь-які інші спроби тиску і закликала правоохоронців розслідувати незаконне стеження за медійниками з боку фігурантів справи "Мідас".

Що відомо про операцію "Мідас"

10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.

В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бекофісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.

10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон" та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.

Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.

12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови та Галущенка і Гринчук.

Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії. Новий склад мають обрати до кінця року.

ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі:

Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бекофісу. 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло за неї заставу.

Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.

Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик". Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.

Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.

13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.

Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.

1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.

Топ дня
Вибір редакції
На початок