Як не стати жертвою телефонних шахраїв. Пояснюють експерти

Як не стати жертвою телефонних шахраїв. Пояснюють експерти

Ексклюзивно
Як не стати жертвою телефонних шахраїв. Пояснюють експерти УНІАН

Спеціаліст із кібербезпеки, керівник проєкту “Брон” Олександр Ткачук та спеціаліст із безпеки компанії "Київстар" Юрій Прокопенко розповіли в ефірі Українського радіо, хто такі телефонні шахраї, які сценарії їх роботи є найпоширенішими та як від них захиститися.

Хто такі телефонні шахраї

За словами Юрія Прокопенка, те, що телефонними шахраями переважно є люди, які відбувають покарання, — сценарій минулих років.

"Нині мобільне шахрайство набуло системніших рис. "Зеки" були батьками — засновниками цієї діяльності, які розпочали цей бізнес. За кілька минулих років відбулися зміни з точки зору інтеграції більшості громадян у цифровий простір”, - розповів Прокопенко.

За його словами, під час локдауну телефонне шахрайство набуло системнішого характеру. Нині вже визначені певні ролі й шахраї користуються безкарністю, адже цей вид шахрайства з точки зору правоохоронних органів не досить перспективний. Загалом бізнес телефонного шахрайства щороку налічує понад 500 мільйонів гривень. Йдеться про прямі офіційно зафіксовані збитки людей, яким телефонують і розповідають, що син у тюрмі чи лікарні й треба переслати кошти.

Водночас незафіксованих випадків уп'ятеро більше, бо люди розуміють, що відсоток того, що знайдуть шахрая і їй повернуть кошти, мінімальний. До того ж багатьом соромно визнавати, що їх ошукали.

Читайте також: Де межа між приватністю та відкритістю даних. Пояснює експерт

За словами експерта, одну людину можуть ошукати на суму від 3 до 40 тисяч гривень, й на такі суми знаходяться організовані групи.

"Це все система і вірити в те, що сама людина, яка відбуває покарання в камері, буде телефонувати й про це не почує адміністрація, охоронці та інші люди, не варто. Це міф. Там працює не одна людина, а групи. Мобільні телефони та картки операторів в камери треба якось приносити і їх має бути багато. Зек не буде з однієї карти телефонувати місяць. Тому йдеться щонайменше про 15-20 карток та кілька телефонів", — пояснив Прокопенко.

Водночас компанії мобільного зв’язку запобігають телефонному шахрайству. Експерт розповів, що існують правила надання телекомунікаційних послуг, згідно з якими оператор має право блокувати випадки невідповідного використання засобів мобільного зв’язку, зокрема й sim-карт. У цьому випадку керуються не лише скаргами від абонентів, але й системами, які аналізують поведінку sim-карти. Якщо там трапляється відповідний сценарій, профіль, то за цим профілем sim-карта може бути заблокована до з’ясування обставин. Кількість такого шахрайства і порушень, враховуючи 27-мільйонну абонентську базу, велика і людина не може обробляти такі масиви даних. Тому використовуються спеціальні системи протидії.

"Ваші рідні у небезпеці”

Експерт із кібербезпеки зауважив, що в телефонному шахрайстві буває кілька сценаріїв.

"Основні — це коли телефонують або пізно вночі, або рано-вранці й кажуть, що ваг син-дочка потрапили до лікарні чи в ДТП. Шахраї навіть не знають, чи є у вас діти, але в 1 з 10 випадків потраплять в ціль. Кажуть щось розпливчасте про те, що потрібно терміново переказати гроші", — розповів він.

За іншим варіантом, син чи дочка були за кермом і створили ДТП. Шахраї кажуть, що вони з поліції, і заявляють, що ви або перекажете гроші, або ваша дитина сяде на 8 років. Людина захоче ще на місці, поки все не набуло розголосу, сприяти поліцейському і дати хабар. Це психологічний момент, коли важко зорієнтуватися.

"Якщо людина скаже: "Хвилинку, я зараз перетелефоную" то, скоріш за все, її не будуть відпускати, а будуть грубити й повертати жертву до моменту, аби вона одразу перерахувала кошти”, — пояснив Ткачук.

Експерт розповів, що найелементарніше, як можна перевірити, чи вас не ошукують, спитати як звати родича.

"Скоріше за все, шахрай не буде цього знати. Також можна спитати, як отримали телефон. Якщо скажуть, що, наприклад, дитина дала сама, тоді треба попросити дати слухавку або спитати, як ви підписані в її телефоні. Тобто треба питати дані, які не можна просто так спродукувати", — сказав він.

Дзвінок із банку

Також одним із поширених видів шахрайства є так званий “дзвінок з банку”.

"Слід пам’ятати, що представник банку ніколи не запитає у вас cvv вашої карти та термін її дії, а також ваше кодове слово. Єдине, що можуть сказати працівники банку — це останні чотири цифри вашої картки. Якщо вам зателефонували з питаннями про cvv чи термін дії картки, одразу кладіть слухавку та перетелефонуйте на гарячу лінію банку", — наголосив Ткачук.

Своєю чергою, Прокопенко додав, що шахраї, які вдають із себе представників банку, також жваво цікавляться кодами з sms.

"Коли здійснюється якась транзакція на мобільний приходить код підтвердження. Цю інформацію також суворо заборонено повідомляти, тому що ані банк, ані оператор телекомунікацій ніколи ці дані запитувати не будуть", — розповів експерт.

"Вітаємо, ви виграли в лотерею"

"Виграш у лотерею" є поширеним видом шахрайства, який у 2020 році набув особливої популярності.

"Це, звісно, приємна новина, попри те, що ми не брали участь у лотереях. В такому випадку злодії розказують, що ви виграли машину, велику суму грошей і її можна забрати буквально за кілька днів, але потрібно вказати номер картки, на яку можна перерахувати кошти. І коли ви, задоволені, кажете номер карточки, починають розпитувати за термін дії, код cvv, sms, які приходять, щоб підтвердити, ваша це карта чи ні. І просто на місці з вас спишуть кошти”, — розповів Ткачук.

Він наголосив, що як і в попередніх випадках, не можна нікому називати дані своєї карти чи коди, які приходять в sms. Також не слід проплачувати комісію чи податок, яким можуть попросити проплатити за суму виграшу.

"Жодна організація, яка навіть влаштовує лотерею, не буде зацікавлена віддати вам кошти, не знявши на камеру, не зробивши ролик із щасливим переможцем. Це все міф. Тому коли вам кажуть, що ви виграли 100 тисяч гривень, але треба переказати 2,5 тисячі гривень комісії, потім зникне і номер, і весь ваш “виграш", — сказав Ткачук.

Що відомо

  • Національний центр кібербезпеки Великої Британії повідомив, що 15% населення країни використовували як паролі імена домашніх тварин, 14% використовували ім'я члена родини та 13% вибирали знаменну дату.
  • Правоохоронці затримали п’ятьох членів групи, які за допомогою поліцейської інформаційної бази виманювали у потерпілих гроші під приводом повернення викраденого майна.
  • Головний санітарний лікар Віктор Ляшко поскаржився на шахраїв, які телефонують від його імені та просять позичити гроші.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди