“Борщ — ще один гравець на світовому ринку”. Експерт розповів про українську культурну спадщину

“Борщ — ще один гравець на світовому ринку”. Експерт розповів про українську культурну спадщину

Ексклюзивно
“Борщ — ще один гравець на світовому ринку”. Експерт розповів про українську культурну спадщину УНІАН

Перший віцепрезидент і генеральний секретар Торгово-промислової палати України Михайло Непран в ефірі Українського радіо розповів, чому “Ніжинські огірки” стали “ностальгією” емігрантів, у якому випадку українським виробникам ігристого доведеться платити роялті провінції Шампань та яким чином борщ може поповнити бюджет нашої країни.

Борщ — це економіка

За словами експерта, у кожної країни є власна національна і маркетингова автентичність.

"Коли ми з вами говоримо про піцу, то про яку країну згадуємо? Про Італію. А якщо говоримо про хамон? То на думку одразу приходить Іспанія. Ще до карантину Посольство Італії провело цікаву вечірку для українського бізнесу, яка називалася “Три P: prossoco, prosciutto, parmigiano”. Це було смачне просування країни. Кожна країна асоціюється з певною справою", – переконаний Михайло Непран.

Також він розповів про власний досвід під час зустрічі з представниками країн Чорноморського басейну кілька років тому.

"Ми традиційно зробили після неї невеликий фуршет, де до мене підійшов член делегації з Греції і попросив порадити ресторан з українською кухнею. Тобто люди, які сюди приїжджають, хочуть спробувати національні страви", – зауважив експерт.

Примхливі покупці

За словами Михайла Непрана, підписана Україною угода про зону вільної торгівлі накладає певні зобов’язання та обмеження, зокрема, щодо використання назв окремих продуктів.

"У 2019 році ми зіштовхнулися з тим, що виробники алкоголю при експорті вживати назви "коньяк", "шампанське", "херес", "просеко", "порто" ми не маємо права. Точніше, ми можемо вживати ці назви, але тоді повинні будемо платити роялті", – пояснив він.

Як зауважив експерт, Франція протягом кількох десятиліть домагалася закріплення щодо вживання деяких назв продуктів за собою.

"Із 1910 року коньяк і шампанське стали торговими марками. Якщо ви хочете випускати шампанське, а не ігристе вино, то можете це зробити, але змушені будете заплатити роялті провінції Шампань. Будь-який маркетолог вам скаже, що покупець — людина примхлива. Якщо хтось звик купувати шампанське чи коньяк, то вони будуть шукати саме цей товар", – зазначив він.

При цьому Непран зауважив, що суперечки стосувалися навіть використання назви "водка".

"Є така цікава історія, що Радянський Союз і Польська Народна Республіка ходили в Міжнародний арбітражний суд з приводу використання слова “водка”. Польща доводила, що це їхнє слово, а Радянський Союз стверджував, що так споконвіку називають російський напій. Був такий відомий кулінар Вільям Похльобкін, якого запрошували до тієї справи, він довів у Гаазі, що винокуріння в Росії почалося раніше. У французькій мові є слова wodka і vodka. Першим називають польський напій, другим – російський", – розповів експерт.

Культурне просування

На переконання Непрана, Україні не варто сподіватися на отримання роялті, оскільки це – складний і тривалий процес.

"Ми говоримо, що на світовому ринку з’являється ще один гравець. Це будемо ми, чи росіяни писатимуть “исконно русское блюдо — борщ”? Як колись сказав Леонід Данилович (другий президент України Леонід Кучма – ред.) на одному з прийомів: “Традиційна російська страва — це щі”. Я вважаю, що Міністерство закордонних справ все правильно робить. Коли ми говоримо про економізацію зовнішньої політики, то маємо на увазі не лише підписані контракти, а й просування нашої культури", – вважає він.

При цьому експерт нагадав, що деякі українські страви вже відомі за кордоном, зокрема, в емігрантському середовищі.

"Якщо говорити про київські страви, то — це “Київський торт”, який ні в кого не викликає сумнівів. Навіть в Європі його можна знайти. Ще “Ніжинські огірки” є популярними, хоча в Західній Європі немає культури споживання консервованих овочів. Емігранти називають їх “nostalgia”, адже, коли випивають горілку, то закусюють її нашими огірочками і кабачковою ікрою. Коли у 2014 році російський ринок зачинився, то вони пройшли два роки, щоб отримати європейські сертифікати. Потім на них вийшли покупці", – зазначив Непран.

Він зазначив, що України вже має кілька товарів, захищених за місцем походження.

"Між іншим, в Україні вже є захищене географічне найменування: “Карпатська бринза”, “Мелітопольська черешня”, “Херсонський кавун”. Це вже непогано", – переконаний експерт.

Що відомо

  • Український борщ опинився у списку 20 найсмачніших супів у світі за версією американського видання СNN.
  • У грудні 2020 року Мінкульт повідомив, що хоче ініціювати внесення борщу до культурної спадщини ЮНЕСКО.
  • Етнографиня з полтавського селища Опішні Олена Щербань започаткувала фестиваль борщу та відкрила музей цієї страви.
  • У Києві на початку березня пройшов онлайн-фестиваль українського борщу. На ньому страву за різними рецептами готували представники усіх регіонів країни.
  • Київський фестиваль борщу, що відбувся у режимі онлайн, внесли до Книги рекордів України. Під час заходу національну страву готували одночасно представники з 25-ти регіонів країни.
  • Відомий французький рейтинг ресторанів Michelin у пресрелізі гастрогіду московськими ресторанами назвав український борщ стравою російської кухні. Після втручання дипломатів представники компанії вибачились і виправили помилку.
  • У грудні 2020 року Міністерство культури та інформаційної політики ініціювало включення українського борщу до культурної спадщини ЮНЕСКО.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди