Очільник уряду Словаччини Роберт Фіцо заявив, що на засіданні Європейської ради не підтримає репараційну позику для підтримки України коштом заморожених активів РФ, запропоновану Єврокомісією. Він вважає, що це "призведе до продовження війни".
Про це він сказав під час виступу у словацькому парламенті 11 грудня, який опублікував у соцмережі Х.
Серед іншого політик заявив, що на майбутньому засіданні Європейської ради не підтримуватиме жодного рішення "яке б фінансувало військові витрати України", про що в офіційному листі попередив голову цієї інституції Антоніу Кошту.
Про що йдеться у листі
У своєму листі до президента Євроради Кошти, який є у розпорядженні Суспільного, прем'єр-міністр Словаччини Фіцо наголосив, що "політика миру", яку він, мовляв, "послідовно відстоює", нібито "не дозволяє йому голосувати за продовження військового конфлікту". На його думку, виділення "десятків мільярдів" євро на витрати Києва "призводить до продовження війни".
"Не кажучи вже про те, що використання заморожених російських активів може безпосередньо поставити під загрозу мирні зусилля США, які безпосередньо розраховують на використання цих ресурсів для відбудови України", — зазначив Фіцо у листі.
Голова словацького уряду стверджує, що "не шукає жодних виправдань: фінансових чи юридичних", і "не виправдовує ризики", пов'язані з використанням заморожених активів РФ.
"А також той факт, що нинішня складна фінансова ситуація Словаччини не дозволяє нам брати участь у планах Європейської комісії щодо покриття військових витрат України", — пояснює він очільнику Євроради.
Водночас Фіцо зауважує, що Братислава "є надійним та солідарним партнером" Києва й допомагає "в багатьох сферах гуманітарної діяльності", включаючи прийом українських біженців. За його словами, у Словаччині наразі перебуває майже 200 тисяч громадян України.
Крім цього, словацький прем'єр заявив, що Словаччина експортує в Україну енергоносії, організовує спільні урядові зустрічі та готова продовжувати цю роботу на двосторонньому рівні.
"Ми постачаємо їй (Україні — ред.) електроенергію та навіть газ через реверсний потік, попри те, що саме українське політичне керівництво завдало нам значних фінансових збитків, ухваливши рішення про припинення транзиту газу територією України...", — написав Фіцо Кошті.
На останок він запевнив голову Європейської ради, що Братислава "є прихильником" вступу України до Євросоюзу.
"Хоча Ви повинні визнати, що є деякі держави-члени ЄС, які, з одного боку, підтримують війну, але, з іншого боку, все частіше висловлюють серйозні застереження щодо раннього членства України в Європейському Союзі", — резюмував політик.
Пропозиція Єврокомісії щодо підтримки України
3 грудня Єврокомісія оприлюднила два рішення для підтримки фінансових потреб України у 2026-2027 роках. Йдеться про запозичення ЄС та репараційний кредит.
11 грудня посли Євросоюзу погодили й розпочали письмову процедуру пропозиції щодо 122 статті договору ЄС, що дозволяє ухвалювати рішення без потреби в одностайності усіх членів блоку. Це відкрило шлях до безстрокового замороження активів РФ.
Своєю чергою Бельгія побоюється, що їй доведеться виплачувати кредит, враховуючи, що російські активи здебільшого зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Тому влада країни закликає ЄС вивчати саме правовий та юридичний аспекти. Голова дипломатії ЄС Мая Каллас з цим погодилась та зазначила, що ЄС готовий розробити механізм, який надасть Бельгії "необхідну безпеку".
Що відомо про можливий репараційний кредит Україні
10 вересня очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала ідею репараційної позики Україні. Кредит дадуть на основі залишків коштів російських активів, що зберігаються в країнах Заходу.
Приблизно 210 мільярдів євро російських активів, які перебувають у Європі, зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Із них 175 мільярдів євро вже перетворилися на готівку, що може стати основою для кредиту. Водночас ЄС спершу прагне повернути 45 мільярдів євро кредиту G7 ($50 млрд, — ред.), узгодженого минулого року. Це залишить близько 130 мільярдів євро для нового механізму.
За словами єврокомісара з питань економіки Валдіса Домбровскіса, рішення щодо суми ухвалять після оцінки Міжнародного валютного фонду.
Чиновники ЄС розповіли агентству Reuters, що Євросоюз розглядає можливість надання Україні репараційного кредиту на суму до 130 мільярдів євро.
20 жовтня один з дипломатів ЄС повідомив Суспільному, що 23 жовтня Євросоюз обговорить використання заморожених російських активів для репараційного кредиту Україні. Хоча Угорщина проти компенсаційного механізму, Брюссель все ж прагне досягти одностайності щодо цього інструменту від усіх 27 держав-членів ЄС.
Наприкінці вересня стало відомо, що Європейська комісія підготувала для України інструмент, який дозволить використання російських заморожених активів. Перше обговорення на рівні лідерів відбулося в Копенгагені 1 жовтня на неформальному саміті.
