Рекорди та ревізія: що відбувається з COVID на Харківщині

Рекорди та ревізія: що відбувається з COVID на Харківщині

Рекорди та ревізія: що відбувається з COVID на Харківщині Суспільне Харків

Нова хвиля коронавірусу на Харківщині позначилася новими рекордами. Майже щодня — від п'ятисот до понад тисячі нових випадків та два десятки смертей. Посадовці міста й області нарікають на безвідповідальність населення. Водночас під патронатом влади минуло святкування Масляної, місцеві очільники не обмежували хресної ходи, час від часу публічно самі ігнорують масковий режим та запевняють у готовності "госпітальної бази".

Показники Харківської області із заповненості лікарень викликають питання. Не відкриваються наповну визначені опорними залізничні заклади. Тяжкохворих більшає, а місць із високопотоковим киснем — обмаль. На 1 квітня таких ліжок у регіоні лишилося 32. Суспільне зібрало хроніку останніх тижнів — що відбувається і які питання залишаються без відповідей.

Більша потреба у централізованому кисні

"Централізований кисень від кисню у концентраторі відрізняється тиском — йде різний кисневий потік: 10 літрів в концентраторі, кисневою трасою — до 60 літрів. Необхідність того чи іншого виду кисню залежить від дихальної недостатності — чим більша недостатність, тим більший пацієнту потрібен потік", — пояснює директорка диспансеру радіаційного захисту Ірина Пирогова.

Нині до опорних лікарень надходить більше тяжкохворих, і щоб їх врятувати, потрібен кисень, каже вона.

Саботаж під патронатом: що не так із забезпеченням харківських лікарень централізованим киснемСуспільне Харків

"Концентратори теж потрібні у певній кількості — для пацієнтів у легкому чи стані середньої важкості, підходять для пацієнтів із сатурацією не нижче ніж 90", — сказала Пирогова.

Завідувач COVID-відділення обласної клінічної лікарні Микита Калашников показує на подвір'ї медзакладу встановлену днями кисневу ємність, яку закупили у грудні.

"Більшість пацієнтів — тяжкі і дуже тяжкі. На жаль, вони приїжджають у вкрай тяжкому стані, коли ми майже у більшості випадків вже нічого не можемо зробити. Лікуємо терапією "відчаю", — описує ситуацію Калашников.

Медики розповідають, як змінилася хвороба. Все частіше госпіталізують молодих людей.

"Відбувається швидкий перехід в категорію хворих, яким необхідна киснева підтримка. Якщо раніше було більше пацієнтів, які довго лікувалися вдома, а потім у важкій формі надходили до нас, то зараз від початку хвороби до необхідності в кисневій терапії проходить мало часу", — каже завідувач відділення диспансеру радіаційного захисту населення Юрій Здибський.

Як підготувалась Харківщина

З березня 2020, коли на Харківщині почали виявляти COVID-хворих, і станом на 1 квітня в регіоні відвели 4931 ліжко для пацієнтів з коронавірусом, 1112 з яких обладнані централізованим киснем, решту мають покривати концентратори.

Із загальної кількості COVID-місць в регіоні 840 ліжок — у міських лікарнях Харкова. Централізованим киснем, за даними ОДА, обладнані 318 з них.

Для порівняння: у меншому за населенням Львові передбачили 1400 ліжок, з них 751 — з централізованим киснем, повідомили Суспільному у пресслужбі Львівської міської ради. У Льові готують для розгортання нові місця.

Що каже влада

У Департаменті охорони здоров'я Харківської облдержадміністрації кажуть, що медичну допомогу в регіоні надають "у повному обсязі" усім, хто її потребує. Харків'янка Ганна Лебедєва переконалася у зворотному. В день, коли викликала швидку для свекрів з низькою сатурацією, місць у Харкові не було: "Швидка приїхала і поспівчувала". Ганна звернулася до волонтерів — і тепер її літні родичі отримують кисень вдома через орендований концентратор.

Ще торік фахівці-анестезіологи радили оснащувати лікарні централізованим киснем. Про плани з проведення кисневих трас минулого року розповідав директор основної опорної лікарні Харківщини — обласної інфекційної Павло Нартов. Втім, навіть у цьому закладі, який першим зіткнувся з COVID-19 у регіоні, станом на березень 2021 року обладнали централізованим киснем 123 ліжка, пів сотні з яких — за останній тиждень.

Проблему недостатньої кількості ліжок з високопотоковим киснем у Харківській ОДА публічно визнали тільки тепер, коли тяжкохворих щодня більшає. Про це сказав заступник голови Харківської ОДА Михайло Черняк, відповідальний за сферу медицини.

Черняк працював за часів попередніх голів адміністрації — Юлії Світличної та Олексія Кучера. У розпал пандемії Кучер звільнив Черняка з посади, питання COVID поклали на Тараса Пастуха. Після звільнення Кучера пішов з посади і Тарас Пастух. Нова очільниця адміністрації Айна Тимчук повернула Черняка на посаду. На проблемні питання у боротьбі з COVID старий-новий заступник голови ОДА відповідає словами про "втрачений час" попередників і "розслаблення".

"Що значить пізно (готують ліжка з киснем — ред.)? Я б зараз не давав оцінку. Чи були об’єктивні якісь моменти? Я думаю, що були. Враховуючи, що ми сьогодні зібралися командно і проводимо цю роботу, то давайте говорити відверто, що були розслаблені усі в попередній період, після другої хвилі пандемії. Розслабилися всі. Люди, до речі, що найголовніше. І, безумовно, так було в медичних закладах. Але робота тривала", — говорить Черняк.

Знову волонтери

У 2020 році волонтерська допомога у проведенні кисневих трас у медзакладах здавалася зрозумілою — епідемія заскочила зненацька, потрібні були швидкі рішення. Виявляється, що і за рік потреба у благодійності з ключових питань не зникла.

Голова громадської організації "Kharkiv ІT Cluster" Ольга Шаповал розповіла Суспільному, що організація продовжує займатися прокладанням кисневих трас у лікарнях та закупівлею обладнання для підключення нових точок.

На питання, чи зрозуміло благодійникам, чого цього не робить держава, Шаповал відповіла: "Того року вона переважно цього не робила через нерозуміння, що конкретно потрібно робити. Можливо, через брак досвіду роботи з COVID. Якщо ми говоримо про кисневі траси, то будування за державний кошт потребують іншого механізму фінансування. Він розтягується через бюрократичні процедури".

"Рулетка" для журналістів

Коли навесні 2020 року обласна інфекційна лікарня прийняла удар коронавірусу, влада міста Харкова не поспішала долучатися до боротьби. Визначені опорними міські лікарні для пацієнтів з COVID відкрилися не одразу. Врешті-решт хворих почали приймати у чотирьох міських лікарнях. А восени, коли пацієнтів побільшало, опорними визначили відомчі заклади — залізничні лікарні, які, за даними Харківської ОДА, мають 700 ліжок для пацієнтів з СOVID.

За домовленістю місто передало лікарням залізниці закуплені концентратори. Водночас нові точки з централізованим киснем там досі не обладнали. Існуючі розраховані на 12 людей, розповів в. о. директора обласного департаменту охорони здоров'я Ігор Волченко.

З'ясувалося також, що у медзакладах не витримує електрика, і використання певної кількості концетраторів одномоментно неможливе. У Харківській ОДА визнали проблеми й з раціональністю використання концентраторів.

"Вони ними зараз так користуються: вийшов з ладу апарат, його в сторону — взяли наступний. Що це? Як до цього ставитися? А це об'єктивна реальність", — розповів заступник голови Харківської ОДА Михайло Черняк.

Побачити на власні очі, що відбувається у COVID-відділеннях залізничних лікарень, нині неможливо. Керівництво медзакладів відмовляє у спілкуванні. Цікавість преси до підготовленності лікарень "УЗ" роздратувало і представників обладміністрації, так що колишній в. о. директора департаменту Геннадій Бондарчук відіслав кореспондентку міряти кисневі траси власноруч — рулеткою.

Лікарні на залізничному транспорті повинні приймати хворих на COVID-19, адже торік отримали фінансування від Національної служби здоров'я, заявила заступниця Міністра охорони здоров'я України Ірина Микичак у Харкові 26 березня. За її словами, організацією роботи цих закладів має займатися "Укрзалізниця" під контролем місцевої влади.

Міська влада водночас вбачає у діях залізничних закладів "саботаж". "Розумієте, є саботаж. Прямий саботаж з боку залізничних лікарень. 700 ліжок там, 700! Ну хоча б 200 відкрили", — сказала Суспільному заступниця мера Світлана Горбунова-Рубан.

Саботаж під патронатом: що не так із забезпеченням харківських лікарень централізованим киснемСуспільне Харків

Коментувати слова про "саботаж" заступниця глави МОЗ Ірина Микичак відмовилась. Разом з тим відзначила розбіжності у статистиці ліжок для хворих на COVID: "Кожна цифра у статистиці — на совісті того, хто її подавав".

"Насправді цифру формує навіть не департамент. Кожна лікарня в MedData заповнює... Тому наскільки я сьогодні, розбираючись з таблицями, зрозуміла, що певні цифри були певними людьми в минулому році десь надані дещо завищеними. Тому, відповідно, написано — 700 ліжок, а насправді — 250", — cказала Микичак, цитує Kharkiv Today.

Коментарі "Укрзалізниці"

30 березня "Укрзалізниця" опублікувала повідомлення на сайті, в якому заявила, що "оперативно вирішує питання забезпечення відомчих лікарень засобами для лікування хворих на COVID-19", а гальмування пов'язане з попереднім керівництвом компанії.

"Наразі Київські клінічні лікарні на залізничному транспорті №1, №2 та №3 вже повністю укомплектовані та готові приймати хворих на COVID-19. Також усі інші залізничні лікарні в містах України приймають хворих із зазначеним діагнозом... Вирішуються питання щодо збільшення кількості місць у залізничних лікарнях із підведеним киснем, встановлення кисневих мереж, заміни електромережі, яка зношена вже на 60%, та інші технічні питання оснащення лікувальних установ", — запевняють в "Укрзалізниці".

Порівнюючи наповнюваність з київськими лікарнями, в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" директорка філії "Центр охорони здоров'я" УЗ Наталія Білинська назвала "нормальною" ситуацією у відомчих закладах Львова, Одеси та Харкова.

"У кожній із харківських лікарень — 80-100 пацієнтів. В Одесі менше 50 не буває. Там абсолютно нормальна ситуація. Причому смертність по наших лікарнях набагато нижча, ніж по областях. Тому я вважаю, що в нас високоосвічені та грамотні фахівці, які добре розуміються і на реанімаційних заходах, і на правильній тактиці ведення пацієнтів", — сказала Білинська.

При цьому вона визнає, що централізовані точки з киснем є тільки у львівській лікарні, в решті закладів — тільки у реанімаціях. Цим може пояснюватися і низька летальність: тяжкохворих, що потребують високого потоку кисню, за відсутності відповідних кисневих ліжок до залізничних закладів просто не везуть.

"Концентратори — це справді вихід і порятунок", — вважає Білинська і зазначає, що "Укрзалізниця" закуповуватиме концентратори на 10 л.

Ресурси на межі

Заповнені 88% усіх ліжок в міських закладах (737 з 840), розповіла в ефірі програми "Сьогодні. Головне" на Суспільному заступниця Харківського міського голови Світлана Горбунова-Рубан.

До прикладу, немає вільних місць у 13-й лікарні, сказала заступниця головного лікаря Олена Макаренко.

Хворих везуть у райони Харківської області — за 100 та 150 км від Харкова.

Днями у розмові з кореспондентом Суспільного заступник директора Лозівського територіального медобʼєднання Олександр Іваненко сказав: "Харків — багатомільйонний, не може вирішити це питання. У нас тут одна лікарня на кілька районів... У нас ні персоналу, ні ліжок, ми не можемо розширятися нескінченно".

Віцегубернатор Михайло Черняк заперечив проблему. Через день переповнена опорна лікарня Лозової таки припинила прийом хворих з інших громад. Як написав мер міста Сергій Зеленський, це відбулося після перемовин з Департаментом охорони здоров'я.

Саботаж під патронатом: що не так із забезпеченням харківських лікарень централізованим киснемFacebook/Oleksandr Shulha

У коментарях в спільнотах районів області жителі ставлять питання владі: чому їх опорні заклади заповнюють пацієнти з інших міст. Окремого роз'яснення логістиці чиновники не проводили. А на питання журналістів відповідають формулюваннями: діє "єдина госпітальна база".

"Помаранчеві" чи "червоні"

За останній час шість громад Харківської області стали "червоними". Обмеження запровадили Борова, Богодухів, Вовчанськ, Люботин, Шевченкове та Лозова.

З 25 березня, за даними МОЗ, у Харківській області, яка перебуває у "помаранчевій" зоні, зростає динаміка госпіталізацій. Щоб перейти до "червоної", два або більше показників (за виключенням загального епідпорогу) мають бути перевищені протягом трьох діб поспіль, пояснила директорка лабцентру Любов Махота. Такий момент, за показниками МОЗ, у Харківської області ще не настав.

У Харківській міськраді кажуть, що Харків поки не перетинає поріг "помаранчевої" зони.

"Треба з'ясовувати"

Чи не потрапила б Харківщина до "червоної" зони, якби МОЗ отримував коректну статистику? Адже виходить, що показники враховують місця, які не використовуються. Чи знали про проблеми залізничних лікарень чиновники? Чи усвідомлювали загрози у місті, коли домовлялися про визначення опорними медзакладів залізниці? І чому переповнюють лікарні районів, а не відкривають резервні?

Щонайменше сім місяців пандемії Харківщина провела без керівника Департаменту охорони здоров'я. Попри неодноразові прохання, за п'ять місяців на посаді голова адміністрації Айна Тимчук жодного разу не давала пресконференцій — тільки короткі брифінги після сесій облради. Інформацію з питань медицини журналісти отримують на брифінгах її підлеглих, де низка питань щоразу лишається без відповіді, частіше виникають нові.

"Треба з’ясовувати це все... Це не те, що ми не знаємо. В нас є свої думки з цього приводу", — відповів на питання про ймовірну невідповідність статистики реальності радник голови ОДА Олександр Галацан. Озвучувати свої думки він не став.

За словами Михайла Черняка, Айна Тимчук обговорювала питання залізничних лікарень під час відрядження до Києва. Секретар міськради Ігор Терехов, ймовірний кандидат у мери Харкова, заявляє, що це він домігся перевірки опорних закладів від МОЗ. Терехов вважає ситуацію у Харкові "стабільною". Разом з тим він просив главу МОЗ Максима Степанова розгорнути у Харкові мобільний шпиталь для пацієнтів з COVID, але отримав відмову. Якщо ситуація стабільна, навіщо шпиталь?

Через рік з початку пандемії міська влада просить у держави 13 млн грн на кисневу станцію. Чому Харків не знайшов цих грошей раніше й у власному бюджеті, у міськраді не пояснили.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди