Харків'янка Ганна Лебедєва забирає кисневий концентратор з поштового відділення. Перед цим перевіряє — як регулювати потужність подачі кисню та під’єднувати до апарату трубки. Вивчити роботу медтехніки їй довелося торік восени, коли на коронавірус захворіла її мати. Наслідки хвороби були тяжкими — жінка померла. Тепер Ганна намагається врятувати батьків покійного чоловіка, у яких інфекція підтвердилася минулого тижня.
Концентратор від благодійників
Ганна Лебедєва забирає кисневий концентратор у вантажному відділенні: "Трубочки сюди під’єднуються. Ось кисень вже пішов. Тут на двох людей — це регулювання потужності. Зараз на три літри. Можна потужність збільшити".
Тиждень батько й мати її покійного чоловіка не зізнавалися, що хворіють.
"У п'ятницю почала їх допитувати. І вони зізналися, що так, трохи захворіли. На той момент у мами сатурація була 96 — це нормально. А у тата — 90. Якщо показник нижче 92, тоді потрібна госпіталізація", — розповідає Ганна.
Концентратор Ганна попросила у благодійного фонду "Свої". В оренду їх надають пацієнтам по всій Україні.
"Це у тому випадку, якщо він у них є в наявності. Зараз нам пощастило, тому що цей концентратор тільки приїхав, його люди повернули після лікування. Щоб отримати апарат, я надала фонду копії паспортів батьків і довідку від лікаря. З нею складніше було. Мені відмовила терапевтка, мені відмовила завідувачка відділення. Бояться давати довідки. Чому? Не зрозуміло. Фонд каже, часто доводиться відмовляти людям, тому що концентраторів на всіх не вистачає. Цей концентратор їздить по всій України, рятує людей", — говорить Ганна.
Відмовили у госпіталізації
Свекру Ганни — 70 років, свекрусі — 71. Пенсіонерів не госпіталізували — у лікарнях Харківської області не було вільних кисневих ліжок, розповідає жінка.
"Ми викликали швидку. Швидка приїхала, послухала — у тата запалення легень — і... поспівчувала нам. Тому що місць у лікарнях — немає. Тобто як вони сказали, на ранок суботи вільних місць не було. Було одне місце у Змієві, і його вже зайняли", — говорить Ганна Лебедєва.
"Харків'ян везуть в Ізюм, Зміїв... Марно ковідних хворих госпіталізувати до лікарень, в яких немає місць з киснем. Їм потрібен кисень", — каже Ганна.
Жінка почала шукати лікарів, дізнаватися, які аналізи потрібно здати.
"Лікарі не хочуть додому приїжджати. До сімейного лікаря у суботу ми не змогли додзвонитися, телефон не відповідав. З нею я змогла зв'язатися тільки у понеділок — на той момент ми вже здали аналізи. Я відвезла батьків зробити комп'ютерну томографію легень. У тата — 40% ураження легень. У мами — 5%, але осередки запалення у неї по всім легеням", — розповідає Ганна.
"У понеділок вдруге викликали швидку. Повторні співчуття, повторні "місць немає". Жодних прогнозів", — розповідає харків'янка.
Ганна звернулася до поліклініки, щоб укласти договір з новим сімейним лікарем. Поки довелося звернутися до приватного. За п'ять днів на лікування родичів жінка витратила 9 тис. грн.
"Для літніх людей — це дуже небезпечно"
Торік на коронавірус захворіла мати Ганни, яка мала проблеми з серцем та перенесені онкооперації. Донька замовила концентратор у благодійників. На момент, коли він прибув, захворювання прогресувало.
"Вона займалася самолікуванням. Тиждень вона хворіла вдома. Коли їй стало погано, коли вона почала задихатися, ми дізналися, що у неї коронавірус... Нам скрізь розповідають, що коронавірус не страшніший за грип. Розповідають, що це все легко. Так, у молоді, можливо, хвороба йде легше, хоча зараз і молодь дуже сильно хворіє. Але для літніх людей — це дуже небезпечно", — наголошує Ганна.
"Мою маму повинні були одразу забрати при перших симптомах та лікувати. Але казали: "Лікуйтесь вдома, це все не страшніше за грип". Ось це її й згубило", — упевнена донька.
Місце у лікарні для мами знайшли за тиждень після звернення. У реанімацію жінку забрали з 98% ураженням легень, і за тиждень вона померла.
У Харківській облдержадміністрації переконують про забезпеченість 100% COVID-ліжок киснем в регіоні, при цьому централізованим киснем, який потрібен тяжкохворим, обладнано 1095 ліжок, з яких у Харкові — 318.
