За ексміністра національної єдності Олексія Чернишова внесли 51 мільйон гривень застави. Він має вийти з СІЗО. Журналістам-розслідвучам "Схем" (проєкт "Радіо Свобода") стало відомо, хто заплатив ці гроші.
Про внесення застави Суспільному повідомив адвокат Олексія Чернишова Олександр Тананакін.
Захисник ексвіцепрем'єра відмовився назвати тих, хто вніс заставу за нього. Також Тананакін повідомив, що Чернишов ще не визначився, чи оскаржуватиме рішення ВАКС щодо запобіжного заходу.
"В нас ще є чотири дні для того, щоб визначитись з подальшими діями", — сказав адвокат.
Підозрювані можуть оскаржити рішення ВАКС щодо запобіжного заходу протягом пʼяти днів після винесення рішення судом.
14 листопада НАБУ та САП вручили колишньому віцепрем'єр-міністру України Олексію Чернишову клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
19 листопада ВАКС призначив запобіжний захід для ексміністра національної єдності Олексія Чернишова — тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень.
Сам Чернишов назвав рішення суду щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою "шокуючим". Він також сказав, що не може внести заставу через те, що його рахунки заарештовані.
НАБУ та САП підозрюють Олексія Чернишова у причетності до розкрадань в Енергоатомі. На записах, опублікованих НАБУ щодо справи Енергоатома, Чернишов може фігурувати як "Че Гевара". Чернишов свою вину заперечує.
Журналісти дізнались, хто вніс заставу
За даними журналістів-розслідувачів "Схем" (проєкт "Радіо Свобода"), 30 мільйонів гривень за Чернишова вніс чоловік на ім’я Процик Андрій Ярославович.
Журналістам вдалось додзвонились до нього, щоб запитати про походження грошей на заставу для ексвіцепрем'єра. Процик не спростував цього, але сказав, що йому незручно спілкуватись, і поклав слухавку. Водночас застосунок Getcontact вказує на те, що в інших абонентів він записаний як "Андрій Юрист Відень", "Андрей Оффшор", "Андрей Рейдер", "Андрій (Іспанія)".
Процик є одним із керівників юридичної фірми "Процик та партнери", яка раніше називалась "Сольський, Процик та партнери". Микола Сольський – ексзасновник цього товариства, колишній нардеп 9-го скликання від партії "Слуга народу" та ексміністр аграрної політики та продовольства.
У квітні 2024 року НАБУ повідомило йому про підозру в організації схеми заволодіння державною землею на сотні мільйонів гривень у період, коли він працював адвокатом. Потім його суд взяв його під варту з альтренативою застави, проте гроші за нього внесли і він вийшов із СІЗО.
Ще 21 мільйон 600 тисяч гривень застави за Чернишова, за даними "Схем", внесла жінка на ім’я Ірина Миколаївна Федорович. Наразі журналістам не вдалося її ідентифікувати, оскільки в Україні є десятки жінок із таким прізвищем, ім’ям та по батькові.
Також журналісти додзвонилися двом адвокатам ексвіцепрем'єра. Олександр Готін заявив, що йому невідомо, чи вийшов із СІЗО його підзахисний. Інший захисник, Олександр Тананакін, сказав, що не може розголошувати деталей, але зазначив, що "за законом він мав би вийти", адже за нього внесли заставу.
Що відомо про справу Олексія Чернишова
13 червня НАБУ і САП повідомили, що викрили масштабну корупційну оборудку у будівельній сфері за участю топпосадовців держави. Про підозру у зловживанні службовим становищем, одержанні та наданні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, зокрема, повідомили колишньому держсекретарю Мінрегіону, чинному члену правління НАК "Нафтогаз України", а також ексраднику міністра.
Медіа повідомляли, що йдеться про людей, повʼязаних із міністром Чернишовим.
"НАБУ в САП затримали двох соратників віцепремʼєра Чернишова — Максима Горбатюка та Василя Володіна. Обидва працювали з Чернишовим у міністерстві. Обидва перейшли працювати у Нафтогаз, коли компанію очолив Чернишов. Причому Горбатюка за інформацією джерел УП у правоохоронних органах було затримано при спробі виїзду з країни у відпустку", — написав тоді журналіст-розслідувач УП Михайло Ткач.
Очільник Міністерства національної єдності тоді перебував у плановому відрядженні в країнах Європейського Союзу, повідомили у відомстві у відповідь на запит Суспільного.
22 червня міністр Олексій Чернишов заявив, що він повернувся із закордонного відрядження в Україну та з початку наступного тижня продовжить працювати в уряді.
23 червня він опублікував у Facebook допис, де зазначив, що прибув до НАБУ, аби "розібратися в ситуації".
Пізніше того ж дня НАБУ та САП повідомили Чернишову про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Йому інкримінують корупційні злочини у 2020-2022 роках, коли він був головою Міністерства розвитку громад і територій. Після того його призначили керувати "Нафтогазом України", а наприкінці 2024-го він очолив Міністерство національної єдності, основним завданням якого є повернення українських біженців додому.
27 червня під час обрання запобіжного заходу Чернишов заявив, що не збирається подавати у відставку з посади очільника міністерства. Чернишов пояснив це тим, що у нього "багато роботи". Також він вважає, що у міністерства є досягнення, як прийняття закону про множинне громадянство. Олексій Чернишов — перший очільник новоствореного міністерства.
27 червня чинному голові Міністерство національної єдності суд обрав запобіжний захід у вигляді застави у 120 мільйонів гривень, а також поклав на нього низку обов'язків, які діятимуть до 27 серпня:
- прибувати за кожною вимогою до детектива або суду;
- повідомляти детектива або прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
- не відлучатися з території України без дозволу слідчого прокурора або суду;
- утриматися від спілкування з іншими підозрюваними чи свідками.
У разі їх порушення заставу перекажуть у дохід держави. Водночас міністру тоді можуть обрати заставу в більшому розмірі або обрати інший запобіжний захід.
2 липня ВАКС прийняв рішення не відстороняти Олексія Чернишова від посади міністра національної єдності.
Пізніше 2 липня за Чернишова внесли заставу у повному обсязі, а саме 120 мільйонів гривень. Заставу за міністра національної єдності внесли його дружина Світлана, маркетингова директорка групи компаній DIM Дарія Бедя та ТОВ "Форавто тор".
Схема масштабної корупції у сфері енергетики
10 листопада в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів державного Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та стверджує, що до схеми увійшли: "Рокет" (був радником ексміністра енергетики Германа Галущенка), "Тенор" (був виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки Енергоатому), а також відомий бізнесмен та ще чотири людини. За даними слідства, загалом їм вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
В Енергоатомі заявили, що повністю співпрацюють зі слідчими органами, сприяють прозорому розслідуванню та надають всі запитувані правоохоронцями матеріали.
В Офісі президента заявили, що всі причетні до корупційних схем у сфері енергетики мають бути покарані. Володимир Зеленський наголосив на потребі "результативних дій" і невідворотному покаранні.
10 листопада "Українська правда" повідомила, що НАБУ провело обшуки в бізнесмена та співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча, який за кілька годин до цього залишив Україну. У Держприкордонслужбі заявили, що не мають доступу до інформації щодо виїзду бізнесмена.
Видання також писало, що перший заступник голови САП Андрій Синюк міг контактувати з Міндічем, але посадовець це заперечив. Після цього керівник САП Олександр Клименко створив комісію для перевірки можливого витоку даних.
11 листопада наглядова рада НАЕК "Енергоатом" заявила, що ставиться з максимальною серйозністю до нещодавніх звинувачень у корупції, пов’язаних із працівниками компанії. У зв’язку з цим скличуть спеціальне засідання для оцінки ситуації та визначення подальших дій.
В Енергоатомі заявили, що нещодавній випадок, пов'язаний із корупційним скандалом, не вплинув на виробничі плани та безпеку атомних станцій.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що бізнесмен і співвласник "Кварталу 95" Тимур Міндіч виїхав за кордон, а бюро з’ясовує, хто міг цьому сприяти. За його словами, в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів.
11 листопада Міністерство юстиції підтвердило, що за участі міністра Германа Галущенка провели слідчі дії у справі щодо корупції в Енергоатомі. Відомство заявило, що міністр сприяє слідству та утримується від коментарів до завершення розслідування.
11 листопада НАБУ опублікувало новий епізод "плівок НАБУ", де розповіли, як учасники злочинної організації, які фігурують у справі про розкрадання в Енергоатомі, передавали гроші колишньому віцепрем’єру, якого у внутрішньому спілкуванні називали "Че Гевара". Йдеться про ексвіцепрем'єра — міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому в той день повідомили про підозру.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск Наглядової ради компанії.
11 листопада під час засідання суду щодо обрання запобіжного заходу Ігорю Миронюку прокурор у справі оголосив, що Герман Галущенко, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов та Тимур Міндіч є фігурантами справи про розкрадання в Енергоатомі та проти них теж триває розслідування.
12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. За неї внесли необхідну суму і вона вийшла із СІЗО.
Колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка Ігоря Миронюка взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета".
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатома Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. У справі він фігурує як "Тенор".
Виконавчому директору з безпеки Енергоатома Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик".
