26 вересня наглядова рада Укренерго раптово вирішила звільнити очільника компанії Віталія Зайченка. Це новопризначений керівник компанії, який виграв конкурс у червні цього року. Проте, як Суспільне запевняють кілька джерел в енергетичній сфері, Зайченко швидко втратив довіру й наглядова рада вирішила його звільнити. Рішення наразилося на опір з боку Міністерства енергетики, яке через суд зупинило можливість в Укренерго будь-яких змін. А пізніше переконало наглядову раду Укренерго залишити Зайченка на посаді.
Починаючи з вересня 2024-го, коли тодішнього керівника Укренерго Володимира Кудрицього зі скандалом звільнили з посади, компанія не мала постійного очільника. Відтоді вона перебуває в технічному дефолті. А конфлікт відбувається на фоні нових обстрілів енергетики та загроз блекауту, про які каже президент Володимир Зеленський.
Суспільне зʼясовувало, що відбулося всередині однієї з головних енергетичних компаній України та які наслідки це може мати в умовах воєнних загроз.
Готуючи матеріал, ми розіслали численні запити на коментарі — до Укренерго, Міністерства енергетики, Міністерства юстиції, голови наглядової ради оператора Еппе Кофорда. Останній відмовився надати коментар, пояснюючи це нестачею часу. Відповідей від відомств на момент публікації матеріалу Суспільне не отримувало. Ті ж причетні до ситуації співрозмовники, які погодились говорити, дозволили цитувати їх лише анонімно.
Криза завдовжки в рік
"Поточні зміни відбуваються після місяців корпоративного конфлікту, який загрожував діяльності Укренерго щодо повного захисту електроенергетичної системи та її фінансової стабільності," — так пояснювали своє рішення звільнити Зінченка члени наглядової ради в документі, що є в розпорядженні Суспільного. Передісторії теперішньої кризи в ньому приділили цілий блок. І дійсно, все почалося понад рік тому. У вересні 2024-го після Ставки Верховного головнокомандувача тодішньому керівнику компанії Володимиру Кудрицькому ультимативно запропонували написати заяву на звільнення з посади. Він відмовився це робити, після чого наглядова рада оператора більшістю голосів звільнила його з посади сама. Кудрицький називав "натхненником цього процесу" Міністерство енергетики. За даними Суспільного, тодішній очільник Міненерго Герман Галущенко був присутній на Ставці, де прийняли таке рішення.
"[Наглядова рада] констатувала, що компанія в останні місяці перебуває під величезним тиском. Це тиск не лише анонімних медіа чи Telegram-каналів, а й правоохоронних органів та різних інспекцій. Констатували, що тиск пов'язаний із бажанням змінити менеджмент компанії. На мою думку, натхненником цього процесу є Міністерство енергетики", — розповідав тоді в інтервʼю Суспільному Володимир Кудрицький.
Політичним таке рішення назвали й двоє незалежних членів наглядової ради Укренерго — Педер Андреасон та Данієль Доббені, який є головою ради. Після цього вони подали заяви на звільнення.
"Ми вважаємо, що рішення про дострокове звільнення керівника Укренерго є політично вмотивованим і, за результатами представленого звіту, для нього немає жодних обґрунтованих підстав", — ішлося в їх заяві.
Кілька співрозмовників Суспільного в енергетичній галузі розповідали, що фактично Укренерго було єдиним великим гравцем на ринку, яке лишалось непідконтрольним тодішньому міністру енергетики Герману Галущенку. Про це ж писало й видання "Економічна правда".
Після звільнення Кудрицького тимчасовим виконувачем обовʼязки голови компанії призначили члена її правління Олексія Брехта. Він керував Укренерго девʼять місяців, до призначення Зайченка. Далі для обрання постійного голови компанії необхідно було провести конкурс. Його оголосили 5 лютого. До півфіналу нова наглядова рада, яка запрацювала в грудні 2024 року й складалась із чотирьох незалежних членів та трьох представників держави, обрала вісім кандидатів. До фіналу в квітні пройшли троє: Зайченко, Брехт та Іван Юрик. Усі вони на той момент працювали в компанії. Однак жоден із них не був фаворитом Міненерго, кажуть джерела Суспільного. За даними видання Forbes, Міненерго пропонувао на ці посади голову "Українських розподільних мереж" Артема Мартинюка та керівника компанії "Гарантований покупець" Артема Некрасова.
Після цього Міненерго вирішує змінити статут Укренерго — щоб для призначення керівників компанії була потрібна згода щонайменше пʼяти членів наглядової ради. Так незалежні члени не змогли б самостійно прийняти рішення та потребували голосу бодай одного представника держави. "Таким чином міністерство хотіло мати блокуючий пакет на випадок, якщо щось піде не так", — каже член енергетичного комітету парламенту Андрій Жупанин. Міненерго аргументує зміну "посиленням ролі держави в ухваленні стратегічних рішень". Окрім цього, Міненерго прийняло новий кодекс корпоративного управління, що містить додаткові положення, спрямовані на обмеження повноважень наглядової ради компанії.
Натомість, Європейський банк реконструкції та розвитку — один із найбільших донорів Укренерго — був іншої думки. У листі, який банк направив тодішньому міністру енергетики Герману Галущенку, зміни в статуті названо "порушенням зобов'язань компанії за кількома кредитними угодами з ЄБРР". "Вищезазначені зміни до статуту Укренерго суперечать міжнародним стандартам та найкращим практикам. Зокрема, введення вимоги кваліфікованої більшості для прийняття рішень наглядовою радою збільшує ризик політичного впливу на призначення керівників, що є кроком назад у порівнянні з попередніми досягненнями реформи", — йдеться в листі. Донор закликав невідкладно скасувати зміни в статуті.
Ця заява була важливою для Укренерго, фінансовий стан якої після звільнення Кудрицького лише погіршувався, кажуть співрозмовники Суспільного в енергетичній сфері. Зокрема, компанія зафіксувала технічний дефолт, що значно ускладнює отримання позик — а вони потрібні, зокрема, на відновлення енергетики після обстрілів. Після змін до статуту ситуація лише погіршилась, йдеться в отриманій Суспільним заяві наглядової ради компанії.
"Ці зміни, прийняті без консультацій та в порушення міжнародних кредитних угод, продовжили технічний дефолт і зупинили реструктуризацію боргу за зеленими облігаціями. Також вони надали кредиторам право вимагати негайного погашення кредитів. Це призвело до зупинки міжнародного фінансування інвестицій компанії, які терміново необхідні для забезпечення стабільності енергосистеми в наступні зимові сезони", — зокрема, ідеться в заяві.
Після цього Міненерго оновлює власні зміни до статуту та дозволяє наглядовій раді приймати рішення простою більшістю, тобто чотирма голосами, якщо попередні два рази за це рішення не змогли проголосувати пʼятеро членів ради.
У червні всі члени наглядової ради обрали нового голову Укренерго. Ним стає головний диспетчер та член правління компанії Віталій Зайченко. На жаль, проблем з управлінням оператором це не вирішило.
(Не)звільнення Зайченка
Після призначення Віталія Зайченка мало бути сформоване керівництво компанії, тобто призначені нові члени правління. Подати кандидатури, за домовленістю з наглядовою радою, мав сам Зайченко.
"Голова правління має їх подати, бо це показує його згоду на співпрацю з цими людьми. За нормами, це зараз необовʼязково, але призначати членів правління з-поміж кандидатів ізсередини компанії було рішенням наглядової ради", — каже Суспільному джерело, обізнане з процесами в Укренерго.
Зосередитись на працівниках компанії Наглядова рада вирішила після того, як під час конкурсу на посаду голови не знайшла гідних кандидатів на ринку, додають співрозмовники Суспільного. Втім, попри домовленість, Зайченко пропонує на посаду керівницю юридичного департаменту держпідприємства "Гарантований покупець" Наталію Скорейко.
Кандидатуру Скорейко джерела Суспільного повʼязують із колишнім міністром Галущенком, який нібито й надалі курує сферу енергетики. Щоб перевірити цю інформацію, ми направили запити до Міністерства енергетики та Міністерства юстиції, яке Галущенко очолює зараз. На момент виходу матеріалу відповідей ми не отримали.
За словами джерел Суспільного, подібні кандидати обурили наглядову раду й вона без погодження Зайченка призначила в правління компанії тих же членів, які працювали до цього. Відбулось це з порушенням процедури — без попереднього погодження кандидатур комітетом із призначень та визначення винагород Укренерго. Таке ж порушення було й під час призначення Зайченка, й у подальшому це все ще зіграло свою роль.
Віталія Зайченка під час конкурсу з Міністерством енергетики не повʼязували, адже він протягом тривалого часу працював в Укренерго. Зокрема, він є одним із тих людей, які допомогли Україні пройти всі складнощі під час масованих обстрілів енергетики росіянами. "В операторі європейської енергосистеми (ENTSO-E) Зайченко — жива легенда. Це ікона для них. Вони всі просять його поділитись досвідом", — розповідає Суспільному джерело, що працювало із Зайченком. Проте пропозиції призначити в керівництво людей з-за поза меж Укренерго змусили наглядову раду засумніватись у незалежності Зайченка. Підозр додало й те, що у фіналі конкурсу Міненерго просило голосувати саме за його кандидатуру. Співрозмовник Суспільного у профільному комітеті парламенту називає Зайченка "повністю залежним та слухняним" для міністерства очільником компанії.
Після призначення членів правління компанії без врахування побажань Зайченка Міністерство енергетики подало скаргу до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яке знаходить порушення під час призначення і вимагає їх "невідкладного усунення". Такі дії Зайченка наглядова рада сприйняла, як "загострення конфлікту" і четверо незалежних членів, які мають більшість, вирішують звільнити як членів правління компанії, так і новообраного керівника.
"Відповідно до цієї вимоги, наглядова рада звільнила й планує призначити правління. Однак, з огляду на обставини, пан Зайченко втратив довіру ради й не був поновлений на посаді. Управління було доручено пану Брехту", — йдеться в неопублікованій заяві наглядової ради, яку Суспільне має в своєму розпорядженні.
Джерело Суспільного, що безпосередньо було задіяне в переговорах із наглядовою радою, вбачає причину конфлікту в іншому. Зокрема, у формальності — специфіці українського законодавства, а саме корпоративного права, яке нині лише переходить до європейських норм, тому може бути незрозумілим для незалежних членів наглядової ради Укренерго. "Ми рухаємось до корпоративного законодавства Європи повільно. Це викликає недовіру наших незалежних експертів, які думають, що це може бути причиною для корупції", — каже джерело Суспільного, обізнане з перебігом переговорів наглядової ради оператора з державою.
Що відбувається зараз та чим це загрожує
Міністерство енергетики заблокувало нові рішення наглядової ради Укренерго й наказало узгоджувати з ним будь-які пресрелізи чи офіційні повідомлення компанії. Також усіх членів наглядової ради зобовʼязали фізично приїхати до Києва.
"Питання, які обговорює наглядова, в більшості випадків проходять у закритому режимі. І в режимі онлайн сидіти з людьми, які живуть в інших країнах, і по незахищених каналах передавати цю інформацію – це погана історія", — наводить аргумент на користь такого рішення Міненерго обізнане з перебігом подій джерело Суспільного.
Наглядова рада розцінила такі дії як перешкоджання її роботі, а в заяві окремо зазначила на необхідності в захисті незалежності оператора: “Наглядова рада наголошує, що незалежність Укренерго від політичного втручання є життєво важливою для забезпечення безпечного, професійного та безкорупційного управління компанією та електроенергетичною системою України”.
Але скасування рішення наглядової ради й заборона вести незалежну комунікацію — не єдине, що зробило Міненерго. Воно подало позов до Господарського суду Києва, який своїм рішенням заблокував реєстри для внесення будь-яких змін у керівництві компанії. А Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг заявила, що подібні рішення наглядової ради "виглядають як порушення правил".
30 вересня незалежні члени наглядової ради Укренерго прибули до Києва та разом із Міністерством енергетики радились, як врегулювати конфлікт. Врешті-решт, вирішили повернути все, як було до початку конфлікту: членами правління Укренерго залишаються ті, кого призначила наглядова рада, а керівником компанії — Зайченко. Єдиною зміною, стало рішення призначити шостого члена правління на посаду директора з управління ризиками (Chief Risk Officer). За інформацією Суспільного, ним має бути чинний начальник відділу аудиту Укренерго Сергій Лопушенко. Його кандидатуру вже погоджено.
Безвідносно до табору, до якого належали співрозмовники Суспільного у них була спільна теза – управлінська криза в Укренерго перед черговою зимою та потенційним масштабуванням обстрілів енергетики нічого корисного для енергостійкості країни не приносить. Зокрема, після суперечливого звільнення Кудрицького оператор не може залучити нових надходжень від іноземних партнерів.
"Непублічно я вже не раз чула від партнерів: атаки влади на корпоративне управління стали причиною скорочення фінансування української енергетики", — вважає членкиня енергетичного комітету у Верховній Раді Інна Совсун.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначає й інше. Внаслідок призупення додаткового фінансування та з урахуванням технічного дефолту Укренерго, компанія не має змоги в достатній кількості поповнювати склади з технікою, необхідною для ремонту електромережі. Тож у певний момент може початись дефіцит цього обладнання.
"І це питання і до наглядової ради, до міністерства, і уряду в цілому. Можливо, потрібно визначитись, що важливіше – як відновити довіру в роботі з партнерами, щоб відновити фінансовий потік, в тому числі грантовий? Адже з 1,3 мільярда доларів, які Укренерго залучило для відновлення, 500 мільйонів — це гранти. І цих грантів вже давно немає", — вважає він.
