Рік на посту: п'ять справ генпрокурорки Ірини Венедіктової

Рік на посту: п'ять справ генпрокурорки Ірини Венедіктової

Рік на посту: п'ять справ генпрокурорки Ірини Венедіктової ДБР

Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова перебуває на посаді рівно рік. Призначення екснардепки від "Слуги народу" головою ОГПУ супроводжувалося скандалами: по-перше, через майже повну відсутність в неї практичного досвіду роботи в правоохоронній сфері, а по-друге, через гучне звільнення попереднього генпрокурора Руслана Рябошапки. Рада звільнила його начебто через відсутність результатів роботи попри підтримку, яку виказували Рябошапці посли західних країн.

Новій очільниці відомства президент давав час до 2021 року, аби та прискорила "посадки" топкорупціонерів. Суспільне проаналізувало п’ять найрезонансніших справ Офісу генпрокурора.

Справа про хабарництво нардепа Юрченка

Президент Володимир Зеленський обіцяв нести персональну відповідальність за кожного народного депутата, якого він привів у парламент під своїм іменем. Перший же корупційний скандал у “Слузі Народу” стався із нардепом Олександром Юрченком у вересні 2020 року. Тоді НАБУ затримало на хабарі його помічника – у НАБУ стверджували, що Юрченко просив надати йому 13 тисяч доларів за внесення змін до законопроєкту про переробку твердих побутових відходів, а в майбутньому – 200 тисяч для підкупу членів профільного комітету Верховної ради. Сам Юрченко під час обрання йому запобіжного заходу заявив, що жодного стосунку до матеріалів справи не має і ніяких грошей не брав.

Рік на посту: 5 справ генпрокурорки Ірини ВенедіктовоїFacebook

Юрченка виключили зі складу фракції СН через розслідування НАБУ

Аби вручити нардепові підозру, за законом детективи НАБУ зобов’язані отримати дозвіл від генерального прокурора. На прохання детективів Венедіктова відмовила, аргументуючи це тим, що “доказів недостатньо”. Але за кілька днів після оприлюднення відео Венедіктова змінила свою позицію і підписала підозру нардепу. У той же день, 17 вересня, Юрченка виключили з фракції “Слуга народу”. Народна депутатка Ірина Верещук ("Слуга народу") тоді заявила, що “немає підстав вважати, що хтось має когось покривати. Точно знаю, що президент нікого покривати не буде, і точно не ми”.

Утім, в Раді все ще не довіряють Венедіктовій і вважають, що вона буде перешкоджати розслідуванню справ, які стосуються команди президента або представників монобільшості.

“Зараз хто би не сидів в кріслі Генерального прокурора — це людина, яку подає Зеленський і призначає фактично його монобільшість, тому вони звичайно будуть “своїх” до кінця захищати, для них це репутаційні ризики”, — вважає членкиня комітету ВР з правоохоронної діяльності Олександра Устінова ("Голос").

Справа Юрченка досі не дійшла до суду, а сам нардеп продовжує працювати в парламенті. Детективи НАБУ завершили розслідування, й тепер Юрченко та його захисники повинні ознайомитися з матеріалами провадження.

Справа Татарова

На початку грудня 2020 року НАБУ і САП намагалися повідомити про підозру заступнику керівника Офісу президента Олегу Татарову. Його підозрюють у пособництві передачі хабаря за фальсифікацію експертизи у справі про заволодіння майном Національної гвардії на суму 81 мільйон гривень.

Рік на посту: 5 справ генпрокурорки Ірини Венедіктової

Татарова підозрюють у пособництві передачі хабаря за фальсифікацію експертизи

Коли прокурори мали вручити підозру, Венедіктова без попередження змінила прокурорів у справі, що затягнуло повідомлення про підозру на понад два тижні.

Читайте також: Татаров фактично давав хабар разом з Микитасем — Ситник

Пізніше за рішенням Печерського суду Офіс Генерального прокурора передав справу Татарова від НАБУ до СБУ. На думку засновника громадської організації StateWatch Олександра Лємєнова, таке рішення було продиктоване з Банкової, а Венедіктова своїми діями врятувала Татарова від кримінальної відповідальності.

“Треба розуміти, що НАБУ є найбільш незалежним органом досудового розслідування. А СБУ очолюється найближчим другом Зеленського, з яким він товаришує більше 30 років. Баканов — один з його найближчих друзів. І тому підлеглі Баканова в жодному випадку не будуть намагатися розслідувати злочини, які потенційно вчинив працівник Офісу президента. Служба безпеки зробить вигляд, що вони щось розслідують, і зрештою не знайдуть склад злочину. Тому не дивно, що Венедіктова зробила такий прекрасний реверанс. Вона фактично поховала цей кейс, передавши від НАБУ до СБУ”, – вважає Лємєнов. Саме через можливе втручання у справу Татарова НАБУ відкрило кримінальне провадження проти Венедіктової.

Справа “Роттердам +”

У серпні 2019-го НАБУ повідомило про підозру шістьом особам у справі про штучне завищення ціни на вугілля і електроенергію за формулою "Роттердам+". За версією слідства, такі дії завдали збитків Україні на майже 19 млрд гривень за перші два роки використання цієї формули. Друга експертиза, якою оперує слідство, свідчить про майже 40 мільярдів завданих державі збитків за весь час дії цієї формули.

ВугілляУНІАН

За версією слідства, формула "Роттердам+" передбачала суттєве завищення ціни на вугілля

Слідчі вважали, що доказів достатньо, аби скерувати справу до суду, але прокурор САП Віталій Пономаренко двічі закривав справу. Замінити прокурора у цьому провадженні просили Венедіктову як директор НАБУ Артем Ситник, так і в.о. керівника САП Максим Грищук, адже тільки вона має такі повноваження. Венедіктова ж під час останнього виступу у парламенті заявила, що цією справою має опікуватися новий керівник САП, якого ще мають обрати.

Юрист Центру протидії корупції Вадим Валько вважає, що бездіяльність генпрокурорки вигідна в першу чергу основному бенефіціару формули “Роттердам +” – Рінату Ахметову: “Ми можемо констатувати, що Генеральний прокурор, який напряму був призначений з ініціативи Володимира Зеленського, робить все можливе, щоб ця справа в суд не потрапляла. Можливо, їхні бажання просто співпадають, або вони якось про це домовились — ми не можемо сказати, тому що немає публічної інформації. Але ми можемо сказати, що дії Генерального прокурора на сьогодні повністю відповідають інтересам Ахметова, який отримував основну вигоду з цієї формули”.

Справа ПриватБанку

У лютому-березні 2021-го екскерівникам ПриватБанку оголосили підозри по двох епізодах: виведення з банку понад 136 мільйонів гривень і незаконна розтрата 8,2 мільярда гривень. Серед підозрюваних — колишній голова правління Дмитро Дубілет та його заступник Володимир Яценко, якого детективи НАБУ затримали під час спроби вилетіти з України.

Рік на посту: 5 справ генпрокурорки Ірини ВенедіктовоїНАБУ

Літак з Яценком посадили в "Борисполі" примусово

Детективи НАБУ підготували проєкти підозр ще у грудні 2020-го, але в Офісі генпрокурора з якихось причин гальмували процес.

Читайте також: НАБУ повідомило про підозру ще трьом експосадовцям ПриватБанку

“Прокуратура почала діяти лише тоді коли надійшов сигнал “фас” з Офісу президента. Адже переслідування колишніх власників (та керівництва — ред.) ПриватБанку з боку прокуратури почалося тільки тоді, коли змінилася політична кон'юнктура — коли змінилася адміністрація в США, і коли надійшли чіткі сигнали зі США, що наші партнери не будуть толерувати пасивність Офісу Генерального прокурора щодо справ ПриватБанку”, – розповів Суспільному колишній Генеральний прокурор Руслан Рябошапка.

За підсумками аудиту детективної агенції Kroll, ПриватБанк до націоналізації був об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум в 5,5 млрд доларів. На думку юриста ЦПК Вадима Валька, наразі невідомо, чи будуть притягнуті до відповідальності колишні власники “ПриватБанку” Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов попри те, що очільник НАБУ Артем Ситник раніше анонсував оголошення підозри Коломойському.

“Ми розуміємо, що це лише маленькі епізоди з усього розслідування по ПриватБанку. І це точно позитивні рішення, але потрібно очікувати у подальшому чогось більшого”, – каже Валько.

Справи Майдану

У середині лютого Ірина Венедіктова пообіцяла закінчити слідство в основних справах Євромайдану у 2021-му. Серед пріоритетів – вирок у справі про розстріли на Інститутській. “Справи Майдану” – це умовна назва розслідувань злочинів, які стосуються вбивств, викрадення людей, порушення права на свободу мирних зібрань, неправомірних судових рішень, що були скоєні під час Революції Гідності.

“Торік ми значно активізували слідство в цих провадженнях. За процесуального керівництва прокурорів повідомлено про підозру 42 особам – це втричі більше, ніж у 2019 році. Серед них — 24 працівники органів внутрішніх справ, троє прокурорів, п‘ятеро суддів, десятеро цивільних осіб”, – заявила Венедіктова.

Читайте також: “Якби не обмін, крапку поставили б пів року тому”. Які перспективи у справі про розстріли на Майдані

Натомість адвокат родин “Небесної сотні” Павло Дикань відзначив, що така кількість підозр обумовлена напрацюваннями минулих років: “Є певний кумулятивний ефект: коли розслідування належним чином просувається, то накопичення доказової бази дозволяє висувати обґрунтовано більшу кількість обвинувачень, тому що це загальний масив, який стосується одних і тих самих подій. В такому разі виносити це як заслугу Генеральної прокуратури, що вона стала більш дієво працювати чи більш ефективно — мені теж здається, що це не зовсім чесно”.

Адвокат підкреслює, що з усіх справ Майдану лише лічені отримали вироки. А справи щодо високопосадовців часів Януковича жодним чином не просуваються.

Реформа прокуратури

Під час останнього виступу з трибуни Верховної ради Венедіктова відзвітувала, що реформа прокуратури фактично завершена. “Всього в органах прокуратури атестацію успішно пройшли дві третини прокурорів (64%) — 7157 з 11 166 працівників”, – заявила генпрокурорка.

Але юрист Центру протидії корупції Вадим Валько вважає навпаки, що переатестація прокурорів провалилася: понад 90% з тих, хто склав іспит на знання законодавства, успішно пройшли співбесіду та залишилися в системі.

“Коли Венедіктова прийшла, саме на етапі реформи обласних і місцевих прокуратур не пройшли атестацію тільки ті, хто не зміг законодавство вивчити і завалили тестування. А всі інші, щодо яких були питання по статках, по доброчесності, по етичній поведінці, — вони успішно долали співбесіду. Особливо нічого не змінилося, реформа не відбулася”, — каже Валько.

Натомість юрист, експерт Реанімаційного пакету реформ (РПР) Євген Крапивін вважає, що Венедіктова вдало керуєв.о. голови САП Максим немає всіх повноважень очільника відомства, наприклад він не може змінювати прокурорів у справах Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою: “За пів року до неї було тільки одне питання — справа Татарова, по всіх інших кримінальних провадженнях, яких 600 штук, — до них питань ні в кого публічно не виникає".

На думку Крапивіна, для прозорої кадрової політики в органах прокуратури слід повернути Кваліфікаційно-дисциплінарну комісіюКолегіальний орган, який відповідно до повноважень, передбачених Законом України «Про прокуратуру», визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір обіймати посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади прокурорів, повноваження якої призупинені за законом про реформу прокуратури до 1 вересня 2021 року. "Тільки вона (КДКП — ред.) має право звільняти прокурорів і набирати прокурорів по конкурсу. Її роботу можна відновити тільки через конференцію прокурорів. Провести конференцію за чинним законодавством неможливо до першого вересня".

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди