Перейти до основного змісту
“Якби не обмін, крапку поставили б пів року тому”. Які перспективи у справі про розстріли на Майдані

“Якби не обмін, крапку поставили б пів року тому”. Які перспективи у справі про розстріли на Майдані

“Якби не обмін, крапку поставили б пів року тому”. Які перспективи у справі про розстріли на Майдані
. УНІАН

Справа Майдану, у межах якої розслідуються щонайменше три об'єднаних епізоди – масові вбивства, поранення й вчинення терористичних актів 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності та вулиці Інститутській, – наближається до завершення. Суддя Сергій Дячук, який веде справу, відколи вона перейшла до суду, очікує, що вирок буде винесено у першій половині 2021 року.

На лаві обвинувачених поки що двоє колишніх "беркутівців" – Сергій Тамтура та Олександр Маринченко. Ще троє – Павло Аброськін, Сергій Зінченко та Олег Янішевський – були звільнені з-під варти й видані до ОРДЛО у 2019 році в межах обміну полонених. Прокурор Ясін Сімонов каже, що максимальний вирок, який загрожує ексберкутівцям — це довічне ув’язнення.

Суспільне розбиралося, як за рік просунулося розслідування найгучнішої справи часів Майдану.

"Це стало нищівним ударом по судовому процесу"

Суддя Святошинського районного суду Сергій Дячук веде цю справу від самого початку. Каже, раніше засідання відбувалися раз у тиждень, а інколи й двічі. Обидві сторони намагалися не пропускати слухань. Рік тому суд перебував на стадії дослідження доказів адвокатів обвинувачених, саме цей етап є одним із завершальних.

“Якби не обмін, крапку поставили б пів року тому”. Які перспективи у справі про розстріли на Майдані
Суддя Святошинського райсуду Києва Сергій Дячук веде справу Майдану майже 5 років. УНІАН

Йдеться про провадження проти бійців так званої "чорної роти" "Беркуту", багато епізодів якого об'єднали у так звану "справу Майдану". Ексберкутівці підозрюються, зокрема, у вбивстві 48 євромайданівців на Інститутській вулиці в Києві, а також у 80 вогнепальних пораненнях активістів на виконання злочинного наказу тодішньої влади. Їм також інкримінується вчинення терористичного акту, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

У лютому 2014 року правоохоронці затримали колишніх бійців "чорної роти" Сергія Тамтуру, Олександра Маринченка, а в липні 2014-го – Олега Янішевського.

“Якби не обмін, крапку поставили б пів року тому”. Які перспективи у справі про розстріли на Майдані
Сергій Тамтура. УНІАН

У березні 2014 року також були затримані ексберкутівці Сергій Зінченко та Павло Аброськін і командир роти Дмитро Садовник. У травні 2016-го справу передали до суду, а 28 грудня 2019 року Київський апеляційний суд відпустив усіх під особисте зобов’язання. Відбулося це після того, як стало відомо, що Україна планує віддати ексберкутівців Росії для обміну ув'язнених.

“Якби не обмін, крапку поставили б пів року тому”. Які перспективи у справі про розстріли на Майдані
Колишні бійці "чорної роти" — Тамтура, Янішевський, Маринченко. УНІАН

До України у 2020-му за власним бажанням повернулися лише Тамтура та Маринченко.

“Фактично це стало нищівним ударом по судовому процесу. Ми вже готувалися до вироків. Навесні дві тисячі двадцятого справа мала бути завершена. Пройшов рік. Ми досі на стадії дослідження доказів захисту. Допитали вже тридцять їхніх свідків. Загалом у справі таких допитів було близько 250. Але ми втратили рік. Багато роботи пішло нанівець”, — розповідає Сергій Дячук.

Наступне засідання призначене на 13 січня 2021 року. Після допиту всіх свідків, каже Сімонов, прокурори й адвокати ще матимуть час, аби висловити певні доповнення, далі суд перейде до дебатів: "І якщо все піде за планом, до літа 2021 року у справі про злочини проти учасників акції на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року нарешті буде вирок".

“Навіть те, що вони повернулися, проблему не вирішило”

За словами адвокатки потерпілої сторони Євгенії Закревської, великою проблемою для розслідування і справи загалом стало те, що до України 8 лютого 2020 року повернулися лише двоє обвинувачених. Продовжувати розгляд справи без Аброськіна, Зінченка та Янішевського було неможливим. Тільки восени суд присяжних вирішив виділити окреме кримінальне провадження по Тамтурі й Маринченку, й у листопаді засідання поновилися.

“Якби не обмін, крапку поставили б пів року тому”. Які перспективи у справі про розстріли на Майдані
Адвокатка Євгенія Закревська впевнена, що продовжувати розгляд справи без трьох ексберкутівців було неможливо. УНІАН

За словами адвокатки, засідання по трьох обвинувачених, які так і не повернулися в Україну, можуть відновитися лише за таких умов:

1) отримання на запити Офісу генерального прокурора відповіді від Інтерполу про оголошення (внесення відомостей в їх бази) обвинувачених у міжнародний розшук;

2) отримання відповідей від ряду країн, яким прокурори надіслали запити про міжнародну допомогу про постановку обвинувачених на їх внутрішній облік як розшукуваних;

3) дослідження в суді цих документів, за результатами чого суд може винести рішення про продовження розгляду справи за спеціальною процедурою (in absentia), тобто за відсутності обвинувачених (так званий заочний розгляд);

4) після оголошення заочного розгляду суд може об’єднати цю справу зі справою по Маринченку та Тамтурі.

“Вони повернулися в Україну, аби довести свою непричетність”

Адвокат Сергія Тамтури Ігор Варфоломієв каже, що його підзахисні свою провину не визнають: “Ми очікуємо виключно виправдального вироку, оскільки наша позиція послідовна, як і позиція наших підзахисних. Вони кажуть, що не причетні до тих злочинів, в яких їх обвинувачують. І поки що якихось явних доказів причетності з боку прокуратури я також не бачив”.

“Якби не обмін, крапку поставили б пів року тому”. Які перспективи у справі про розстріли на Майдані
Адвокат ексберкутівців Ігор Варфоломієв очікує виправдального вироку. Дарина Коломієць, Суспільне

Натомість прокурор Ясін Сімонов поки не уточнює, про що клопотатиме до суду на завершальних стадіях.

"В будь-якому разі, за однією зі статей, по якій вони проходять, максимальний термін позбавлення волі — довічне ув'язнення, — каже Сімонов. — Ми заперечували проти задоволення апеляційних скарг і звільнення цих осіб. Однак це політичне рішення. Зараз це політичне рішення впливає на розгляд справи, оскільки ми розглядаємо справу по двох, а не по п’ятьох “беркутівцях”. Коли ми їх передали, я був впевнений, що вони не повернуться. Але навіть цей процес після їх повернення, він був дуже затяжним. Тому зараз говорити про клопотання або й вирок ми не хочемо, оскільки все ще може змінитися".

Загалом за часів Революції Гідності постраждало понад дві з половиною тисячі людей. Понад дві тисячі визнано потерпілими у кримінальних провадженнях. За 7 років після Євромайдану прокуратура скерувала до суду 86 справ стосовно 176 людей. Про підозру повідомили близько 350 особам. Реальні терміни позбавлення волі отримали п’ятеро обвинувачених. Троє з них своє покарання вже відбули.

Топ дня

Вибір редакції

На початок