У Франції пройшли протести проти політики скорочень видатків з бюджету. У них взяло участь понад 500 тисяч людей, 55 тисяч — у Парижі.
Про це повідомляють RFI, Le Monde та Le Figaro.
Національний протест організували профспілки у Франції. На протести виходили працівники соціальної сфери — вчителі, медики, фармацевти, працівники залізниці та метро.
Протести стали реакцією на рішення уряду Франції скоротити бюджетні витрати. Протестувальники вимагають збільшити фінансування суспільних послуг, підвищити податки для заможних громадян Франції та скасувати зміни у пенсійній системі.
У Франції діє прогресивна система податку. Якщо податковий резидент Франції отримує певний дохід — він платить певну ставку ПДФО. Чим вище дохід — тим вище податкова ставка. Так, податкові резиденти з доходом понад 177 тисяч євро на рік сплачують ПДФО 45%.
Уряд Франції планує скоротити бюджетні видатки через те, що зараз дефіцит країни складає 114% ВВП. ВВП Франції складає понад 39 тисяч доларів на громадянина. Та саме через рішення скоротити видатки бюджету на 44 мільярди євро призвело до відставки експремʼєр-міністра Франції Франсуа Байру.
Внаслідок протестів у Парижі були серйозні затримки у роботі громадського транспорту через страйк працівників та перекриті вулиці. По всій країні закривались аптеки через те, що фармацевти відправились на протести. В окремих регіонах Франції закрились школи. За даними міністерства освіти Франції кожен шостий вчитель у країні вийшов на протести.
Міністерство державної служби Франції повідомило, що понад 12% держслужбовців оголосили страйк у четвер за закликом широкої профспілки, головним чином у сфері національної освіти. Всього у Франції 2,5 мільйона працівників працює на державній службі.
10 вересня під час страйку під гаслом "Заблокувати все" лише 5% держслужбовців вийшли на протести, повідомляє міністерство.
Профспілки повідомили, що "задоволені" результатами протестів 18 вересня. Наступного дня, 19 вересня, очільники профспілок вирішуватимуть як продовжити протести.
Прем'єр-міністр Франції Себастьян Лекорню повідомив, що вимоги протестувалиників стануть частиною його консультацій з парламентом країни перед затвердженням його кабінету. Він також засудив випадки атак протестувальників на поліцію.
"Насильство не є законним засобом політичних дій, і ніхто не повинен його виправдовувати. Не може бути свободи демонстрацій без поваги до закону", — сказав Себастьян Лекорню.
