31 серпня в Китаї розпочався саміт Шанхайської організації співробітництва — нетипово масштабний, з учасниками з 26 країн, зокрема, з давніми антагоністами на кшталт Індії та Пакистану. Запросили туди й очільника Кремля Володимира Путіна, вдруге за місяць перервавши його тривалу міжнародну ізоляцію.Першим таким закордонним візитом була зустріч на Алясці з Дональдом Трампом 15 серпня. Путін лишився в Китаї й по завершенню саміту 1 вересня — святкувати перемогу Китаю над Японією в Другій світовій війні. На військовий парад до Пекіна приїхав також північнокорейський диктатор Кім Чен Ин. Розʼїхались іноземні лідери лише вчора, 3 вересня.
Оглядачі сприймають саміт як констатацію двох тенденцій. По-перше, російського лідера знов приймають на міжнародній арені, попри повномасштабне вторгнення в Україну. Як пише The New York Times, три роки тому на черговому саміті ШОС Путіну не надто радо тисли руки, уникаючи обіймів. Цього ж разу і спільних фото, і рукостискань, і дружніх розмов у лімузині було вдосталь.
Друга ж тенденція — альянс держав на противагу західному світу стає згуртованішим і міцнішим. Так, Bloomberg називає показово дружній саміт "перекроюванням геополітичої карти світу". Ближчою до Пекіна стала, наприклад, Індія, яка протягом тривалого часу зберігала відносну близькість до Заходу. Приїхавши на саміт, індійський премʼєр-міністр Нарендра Моді продемонстрував наявність альтернативних союзників — після оголошення Дональдом Трампом 50-відсоткових мит на індійські товари. Фактично, замість торгових і геополітичних поступок нейтральних країн та суперників, нова адміністрація США спровокувала їхнє зближення. Суспільне розповідає про основні події та наслідки ШОС і те, як на саміт вплинуло те, про що вголос там не говорили: про США та війну Росії проти України.
Амбіції Пекіна і новий світовий лад
"Внутрішні правила кількох країн не повинні нав'язуватися іншим", — заявив Сі Цзіньпін, зустрічаючи партнерів понад двох десятків країн на саміті ШОС. Очевидно, він натякав на західні держави, адже у Тяньцзіні Сі збирав лідерів з іншої частини світу. Як пише Associated Press, "список гостей саміту є вікном до амбіцій, альянсів та спроби Пекіна розширити свій вплив". Перші у списку — лідери країн-засновниць ШОС, які створили організацію у 2001-му як інструмент для вирішення безпекових питань азійського регіону. Крім КНР, ідеться про РФ, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан, а також тих, хто долучився пізніше — Індію, Іран, Пакистан та Білорусь.
Ще дві країни — Афганістан та Монголія — є державами-спостерігачами організації, і 14 — так звані партнери з діалогу. Насправді ж окремою когортою партнерів Китаю стали ті, хто залишився чи прибув на військовий парад 3 травня. "Наприклад, Нарендра Моді та Реджеп Ердоган поїхали, — зазначає у розмові із Суспільним Олена Борділовська, завідувачка відділу нових викликів Національного інституту стратегічних досліджень — А ось Масуд Пезешкіан, Олександр Лукашенко та Кім Чен Ин відвідали".
На думку експертки, цьогорічний саміт ШОС засвідчив посилення Китаю, який гуртує довкола себе євразійські непрозахідні держави та обіцяє їм стабільну співпрацю й економічну безпеку — на противагу Заходу. "Коли весь світ у хаосі, все руйнується, Трамп усім погрожує, застосовуються подвійні стандарти — Китай подає себе певним миротворцем. Мовляв: бачите, ми інвестуємо і в зелену економіку, і в боротьбу зі змінами клімату, і хочемо альтернативні розрахунки між державами, і допомагаємо країнам-членам ШОС розбудовувати інфраструктуру. Ніхто ж не каже, на яких умовах вони надають кредити. Однак, подається така картинка, що Китай — миротворець. Мовляв, "ми не проти того, щоб посприяти завершенню усіх конфліктів", — пояснює Борділовська.
Під час саміту Цзіньпін не приховував, що бачить світовий порядок інакше. Він прямо наголосив, що країни мають відмовитися від мислення часів холодної війни, конкуруючих блоків сил, залякування, а натомість "захистити міжнародну систему, зосереджену на ООН". Також Сі закликав до світового порядку з кількома центрами сили. На його думку, це справедливіша та збалансованіша система глобального управління. "Тіні менталітету холодної війни, залякування, не розсіюються. З'являються нові виклики, які посилюються, а не зменшуються. Світ вступив у новий період бурхливих змін, і глобальне управління опинилося на новому роздоріжжі", — заявив китайський лідер.
"Насправді тут нічого нового. Це старі китайські наративи, а також російські - про багатополярність, справедливість, інклюзивність. Ну, і справді на фоні того, що зараз відбулося — тарифної війни Трампа, погіршенням відносин між США і Індією — вони демонструють: "дивіться, в нас ніякого шантажу немає, диктату немає, ми всі тут рівні, незважаючи, маленька ви країна чи велика. Ми співпрацюємо, тому що в нас є спільні цілі, інтереси. Ми ставимося з повагою одне до одного. Бачите, в нас є супротивники, наприклад, Індія й Пакистан, які ворогують, але вони теж є членами ШОС. Значить, ми намагаємося залучити навіть ті держави, які мають проблеми у відносинах, щоб вони мали діалог і можливість зустрітися", — додає експертка.
В лімузині з Путіним
Трохи більше двох тижнів минуло, відколи Володимир Путін проїхався у броньованому лімузині Дональда Трампа перед стартом офіційних переговорів на Алясці. У Китаї ж він покатався на задньому сидінні російського Aurus премʼєра Індії Нарендри Моді. Низка світових медіа, зокрема Bloomberg, побачили в цьому епізоді символічний момент, коли міжнародні лідери відновлюють рукостискання і навіть ближче неформальне спілкування з Путіним. Поїздка Путіна та Моді до місця їхньої двосторонньої зустрічі тривала не довше 15 хвилин, але потім лідери провели в автівці ще 45 хвилин за розмовою — попри те, що офіційний графік запланованих зустрічей на полях саміту через це "зʼїхав".
Олена Борділовська зауважує, що позиція Моді щодо розмов із Путіним ще кілька років тому була кардинально іншою. Хоч би де вони перетиналися, протягом майже трьох років двосторонніх зустрічей між двома політиками не було. "А в 2022-му Моді під час саміту ШОС у Самарканді сказав Путіну в очі, що наразі не час для війни, і повторював це усі три роки потому. Відтоді [з війною] нічого не змінилося, але тепер усі раді бачити цього диктатора. Немає вже ніякої ізоляції чи небажання спілкуватися зі злочинцем", — додає Борділовська. За її словами, у випадку Індії союз із Росією скоріше ситуативний: через запровадженні з боку Вашингтона 50-відсоткові тарифи на індійські товари за купівлю російської нафти. Це лише зблизило Нью-Делі та Москву, яка навіть оголосила про ще дешевшу ціну на російську нафтову суміш Urals для індійських покупців.
Як зауважив у розмові із Суспільним Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, для Росії чотириденний візит Путіна до Пекіна й, зокрема, його участь у саміті ШОС — черговий крок до зміцнення стратегічного партнерства з Китаєм.
"З іншого боку, якщо говорити про візит, — він припадає якраз на закінчення чергового дедлайну з боку Дональда Трампа для Путіна [щодо припинення вогню та участі в переговорах про мир]. Але наголошу, що це — черговий дедлайн, а таких дедлайнів уже було кілька. Тому ситуація залишається невизначеною і багато що буде залежати від подальших дій та, очевидно, від позиції Дональда Трампа. Загалом же саміт ШОС і заяви, які там пролунали, фактично ховають ілюзію деяких американських політиків про можливість відірвати Росію від Китаю та налагодити окреме партнерство з Кремлем", — додає Пашков.
Трамп як "слон у кімнаті"
Хоча найяскравішим утіленням підсумків саміту ШОС стало фото, де радісні Нарендра Моді, Володимир Путін та Сі Цзіньпін тиснуть руки й усміхаються, The New York Times звертає увагу на "слона у кімнаті" — Дональда Трампа. Його не покликали на саміт, але присутність американського президента була дуже відчутною. Як пише видання, саме Трамп допоміг покласти край ізоляції Путіна, запросивши його в серпні на територію США. Він же розпочав жорстку митну політику, що пересварила лідерів Бразилії, Індії та ПАР із Вашингтоном і зблизила їх із Москвою.
"Ця зустріч мала абсолютно демонстративний характер. Усе, що там відбулося, оці всі картинки, де Моді їде в лімузині Путіна, потім виводить його за ручку, підводить до Сі Цзіньпіна і вони втрьох посміхаються, тиснуть руки, обіймаються — я не знаю, чи це було заплановано. Може, справді вони там такі раді зустрітися. Але картинка вийшла дуже символічною. І це була картинка для Трампа. Мовляв, ось ви хотіли нас шантажем до чогось примусити, відірвати Індію від Росії — а не вийшло. Моді заявляє, що він задоволений зустрітися з Путіним, бо це його найкращий друг", — з іронією каже Борділовська.
Підсумки для України
У підсумковій декларації саміту підтверджуються зобов'язання щодо зміцнення співпраці у сфері штучного інтелекту і зазначені "рівні права всіх країн на розробку та використання ШІ". Пекін запропонував створити центр співпраці для застосування штучного інтелекту, а також зобов'язався просувати моделі ШІ з відкритим кодом та обмінюватися передовими технологіями. Крім того, держави-члени ШОС домовилися створити банк розвитку організації, що наблизило б до досягнення давньої мети блоку — створення альтернативної платіжної системи, яка допоможе зменшити залежність блоку від долара США.
Документ зосереджений на співпраці союзників по ШОС і, як повідомляло російське пропагандистське видання "РИА Новости", він закріплює при цьому принципи невтручання у внутрішні справи та незастосування сили. Однак при цьому в декларації немає жодних згадок про російсько-українську війну та її врегулювання. У Міністерстві закордонних справ України це назвали "провалом дипломатичних зусиль Москви". "Дивує, що найбільша з часів Другої світової загарбницька війна в Європі не знайшла жодного відображення в такому важливому, фундаментальному документі в той час, як у ньому згадані низка інших війн, терактів і подій у світі", — зауважили в МЗС.
Путін під час свого виступу на полях саміту таки згадав про розвʼязану ним війну. Заявив, що вона "виникла не в результаті нападу, а в результаті державного перевороту", і що однією з причин вторгнення нібито були "спроби Заходу втягнути Україну в НАТО". Речник українського МЗС Георгій Тихий на це зауважив, що Путін "поступово втрачає свої великі навички брехати", адже його "повторювані брехні стають усе нуднішими".
За словами Олени Борділовської, відсутність згадки про Україну у фінальній декларації за підсумками саміту може бути й обнадійливим сигналом для Києва. Одна з версій, чому це сталося — відсутність згоди щодо формулювань про війну в усіх держав-учасниць ШОС. На її думку, "краще, щоб нас не згадали взагалі, аніж згадали так, як це хотілося б Путіну". "Я можу припустити, що росіяни могли сказати: це ж Захід винен, що він розпочав війну, був держпереворот у Києві. А так Росія взагалі ніколи не збиралась нападати, нас змусили — і ось це все. Їм же сказали: вибачте, ви четвертий рік там усе знищуєте, крадете дітей".
З іншого боку, додає Борділовська, цей жест, як і загалом зустріч лідерів ШОС у Китаї, жодним чином не наближає Україну до миру. Були надії, що Моді або Ердоган запропонують свої зусилля, про щось зможуть домовитися з Путіним на полях саміту — однак явних ознак цього немає. 2 вересня під час зустрічі з премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо Путін заявив, що "Росія довго терпіла удари ЗСУ по своїх енергообʼєктах", і лиш тепер почала "серйозно на них відповідати".
