У Кіровоградській області хочуть видати збірку кулінарних рецептів “Смачна Кіровоградщина”. Ці рецепти записували учасники проєкту “Баба Єлька” під час своїх етнографічних експедицій. Також рецептами ділилися друзі, знайомі, всі охочі. Журналістка Суспільного Вікторія Волошаненко говорила з авторкою проєкту “Смачна Кіровоградщина”, учасницею проєкту “Баба Єлька” Інною Тільновою. За майже три роки зібрали більше двох сотень рецептів перших, других страв, десертів і напоїв. Гроші для видання книги прийшли від меценатів через краудфандингову Краудфандинг — це співпраця людей, які добровільно об'єднують свої гроші чи інші ресурси разом, як правило через інтернет, аби підтримати зусилля інших людей або організацій.платформу.
Коріння проєкту – в нашому дитинстві
“Першими у збірку “Смачна Кіровоградщина” ввійшли рецепти наших бабусь, – розповідає авторка проєкту Інна Тільнова. – Насправді коріння проєкту – в нашому дитинстві. Коли ми пригадуємо дитячі роки, то одна з головних асоціацій – це щось смачне, чим нас намагалися нагодувати бабусі”.
Основну кількість рецептів – більше сотні – зібрали під час поїздок “Баби Єльки” селами Кіровоградської області. У липні 2018 року відбулася перша етнографічна експедиція. “Поїхали записувати пісні, – каже Інна Тільнова, – під час першої поїздки у Розсохуватці (Маловисківський район – ред.) записали і рецепти традиційних страв, і спогади про Голодомор, і розповіді про дівування й народну магію. Під час наступних поїздок ми почали самі про це запитувати у бабусь і фіксувати. Ще один фактор, який вплинув на появу ідеї, – це те, що нас у селах пригощали. Дуже часто бабусі казали “Як не поїсте, то не заспіваємо”. Наприклад, у селі Веселий Кут нас пригостили картоплею на молоці і веселокутськими голубцями – пісними, з пшоном. Я записала рецепт, і аж тоді нам заспівали. Усі рецепти я спочатку записувала в блокнот, але швидко стало зрозуміло, що кулінарний напрямок треба відділити від фольклору і окремо його показувати”.
Усього учасники проекту об’їхали 64 села.
Найбільше борщів і других страв
Точну кількість рецептів порахувати неможливо – каже Інна Тільнова. З експедицій привезли їх сотню. Кулінарні дописи далі з’являються – знайомих, друзів. Рецептів більше двох сотень. Переважають другі страви. Але є й десерти, випічка і напої. З-поміж перших страв більше всього борщів і капусняків. “Ми називаємо рецепти кулінарними діалектами Кіровоградщини, бо побачили, що в різних районах люди куховарять по-різному. У нас є п’ять різних рецептів тіста для вареників. Туди кладуть і сироватку, і молоко, і воду, і смалець, і дріжджі. Є також різні варіанти начинки. В одному селі вареники начиняють яєчнею, в іншому – “піском” – сумішшю шкварок і борошна. До сучасної техніки (духовок і мікрохвильових печей) страви можна адаптувати. Я у своїй духовці готувала бандурівські вареники ( Бандурове – село в Олександрівському районі – ред.) – розповідає Інна Тільнова. – Їх начиняють сиром і роблять заливку зі сметани, цукру, масла і яєць. Звісно, смак не такий, як у вареників із печі. Але загалом страви можна готувати на сучасній кухні. До речі, у нас є ще один проєкт – садиба “Вершина”. І от там ми хочемо відтворювати рецепти за допомогою печі”.
Проєкт про цінності
Зараз рецепти можна знайти на сторінках “Смачна Кіровоградщина” і “Баба Єлька” у фейсбуці. “Ми подумали, що на Кіровоградщині не проартикульована тема місцевої гастрокультури, локальна кулінарія. Не відомо, що є особливою стравою Кіровоградської області - капусняк, вертута чи вареники. Ми звикли, що є закарпатський банош або одеські битки з риби, а що є кропивницькою стравою? ” За словами Інни Тільнової, у грудні вона дізналася про можливість видання книги за рахунок краудфандингу на платформі “Спільнокошт”. Потрібно було зібрати від меценатів 60 тисяч гривень. Фонд “Відродження” зобов’язувався бюджет подвоїти. Учасники проєкту зняли відео для сайту “Спільнокошт” і підготували подарунки для людей, які робитимуть внески. 18 лютого розмістили заявку на “Спільнокошті”, 23 лютого з’явилася потрібна сума. Це рекордний термін, каже Інна Тільнова. За її словами, першими меценатами стали друзі-журналісти.
Усього 114 доброчинців за чотири дні зібрали 60 тисяч гривень. Найбільший внесок був 20 тисяч гривень. “Я думаю, нам допомогли фейсбук і репутація “Баби Єльки”, – каже Інна Тільнова. – Люди нас підтримали, бо це не порожня ідея. Ми були готові почати редагувати і верстати книгу без будь-якої підтримки. У нас унікальний матеріал, це не просто збірка рецептів, це історія про рідне, про любов до свого. Це проєкт про цінності, і він настільки торкає людей, що вони готові віддавати на нього гроші”.
Якою буде книга
Робоча назва книги “Смачна Кіровоградщина”. над заголовком ще думають, бо не хочуть згадки про радянське минуле. “Ще є варіант “Смачна Кропивниччина”, – каже співавторка проекту. – Але тут інший нюанс. Важливо, щоб люди асоціювали себе з цією територією”. Мову рецептів не редагують. Якщо бабуся вживає слово “лляти” замість “лити”, а яйце називає крашанкою, то така оригінальна мова і піде в збірку. Через автентичність рецептів і їхнє діалектне звучання і виникла проблема з перекладом англійською. “Ми мріяли про переклад, – каже Інна Тільнова. – Але потім побачили, що діалектні слова важко буде перекласти. Окрім того, якщо людина не знайома з українськими традиціями, то вона й не зрозуміє, що означає сквасити ряжанку чи замісити тісто, як на вареники. Чи що таке зливане молоко (різновид ряжанки, пряжене молоко з заправкою зі сметани, вершків і сиру – ред.)”.
За словами Інни Тільнової, зібраних меценатами 60 тисяч гривень і такої самої кількості грошей від фонду “Відродження” вистачить на друк тисячі примірників і оплату роботи дизайнера.
Для доброчинців автори проєкту за умовами “Спільнокошту” приготували подарунки залежно від розміру внеску. Найбільшим меценатам подарують хустки від майстерні “Будяк кучерявий”. Також є блокноти, качалки й сумки з логотипами “Смачної Кіровоградщини” і “Баби Єльки”, саморобні цукерки від Марії Кучеренко із села Розсохуватки.
Усі охочі підтримати проект ще можуть долучитися. За умовами “Спільнокошту”, збір грошей не можна зупиняти передчасно, навіть якщо є потрібна сума. Інна Тільнова каже: якщо з’являться нові меценати, просто зроблять більший тираж. Як книга поширюватиметься – безплатно чи ні, автори проекту не знають. Багато залежить від умов, які поставить фонд “Відродження”. “Але люди вже готові купувати книгу, – каже Інна Тільнова. – Ми будемо раді будь-якому варіанту. Наше завдання – не заробити, а зробити продукт”.
Що відомо
- Проєкт “Баба Єлька” заснований у липні 2018 року.
- До команди проєкту, крім Світлани Буланової, входять журналістка Інна Тільнова, піарниця Вікторія Семененко, журналісти Ігор Крушеницький та Світлана Томашевська, фотографи Майкл Ендрюс та Олександр Майоров, науковий консультант Олександр Ратушняк.
- Головна мета проєкту, на думку його учасників — записати автентичні українські пісні, спонукати по-іншому поглянути на народну творчість, позбувшись при цьому комплексів національної меншовартості. В арсеналі “Баби Єльки” є вже більше 200 пісен.
- Команда проєкту отримала нагороду від UA:Суспільного “Відкриття року. Історія, культура”.
- Етновиконавиця Світлана Буланова про пісенну спадщину України та культурний проєкт "Баба Єлька".
