17 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про визнання Революції Гідності ключовим моментом українського державотворення. Аналітик Центру спільних дій Назар Заболотний в ефірі Українського радіо розповів, що означає ця постанова, на що вона вплине, та що слід зробити нардепам, аби слідство у справах Майдану нарешті було доведено до кінця.
Як зазначив Заболотний, ухвалена нардепами постанова є політичним рішенням та демонструє ставлення Ради до подій на Майдані.
"Верховна Рада поруч з нормативно-правовими актами може приймати різні рішення політичного характеру. І ця постанова є одним з таких рішень. Нею Верховна Рада каже суспільству своє політичне бачення тих подій семирічної давнини. Тобто що це – не громадянська війна, не бунт проти влади, а цілком правомірне повстання людей проти захоплення влади, і що не мирні протести, які переросли в насильство через те, що тодішня влада вирішила подавити їх і громадянське суспільство як таке", – переконаний він.
При цьому експерт вважає, що постанова дозволила побачити, хто з парламентарів насправді підтримує Україну.
"У нас після Радянського Союзу склалося так, що є багато людей, які мають український паспорт, не те що не вважають себе громадянами України, а просто вороже ставляться до держави. Звідти й деякі представники українського парламенту, які є українськими лише на папері. Тому такі постанови — це дуже хороший вододіл, який бачить хто за кого: хто за Україну, а хто за Росію", – зазначив він.
За словами аналітика, на відміну від громадян інших країн, де сталися виступи проти влади, українці змогли довести справу до кінця та перемогти.
"Це був народний підйом, який не змогли зупинити навіть кулі. Ми зараз бачимо в інших країнах способи революції проти диктаторів. Більшість з них наражаються на жорстку силу влади, і на тому все закінчується. Українці ж змогли вистояти і перемогти", – наголосив Заболотний.
Про слідство у справах Майдану
Експерт вважає, що завершити слідство до кінця року всупереч обіцянкам генпрокурорки Ірини Венедіктової нереально. Водночас він наголошує, що важливими є не лише терміни слідства.
"Питання не в тому, коли закінчити слідчі дії, а як. У нас досить часто справа передається до суду, і там вона або розвалюється, або просто повертається на додаткове розслідування. Тому дуже б хотілося, щоб це не була заява просто приурочена до річниці розстрілів на Майдані, а щоб це був справді щирий намір завершити розслідування і почати судовий процес, щоб притягнути винних до відповідальності", – зауважив він.
Читайте також: "Ангели пам’яті". У Києві пройшла акція, присвячена Героям Небесної Сотні
Як зазначив Заболотний, при цьому вкрай важко визначити кількість вчинених у ході Революції Гідності злочинів, які досі лишаються не розслідуваними.
"Серед правників існує досить серйозна суперечка на тему того, а як треба було кваліфікувати дії правоохоронців. Наше слідство пішло по точковому підходу. Вони намагаються виокремлювати тих правоохоронців, які стріляли, які особисто били. Але всі правоохоронці, які перебували на Майдані, виконували єдиний задум: одні блокували, інші постачали якесь забезпечення, а треті били. Одне без другого було неможливо", – пояснив він.
За словами аналітика, у межах розуміння кримінального права такі дії є складною співучастю.
"Тому, я думаю, наше слідство навіть не намагалося пред’явити звинувачення та розслідування щодо 90% тих людей, які перебували в однострої правоохоронних органів і діяли вочевидь у злочинний спосіб", – переконаний Заболотний.
Водночас він зазначив, що ухвалена Радою постанова, що спрощує можливості щодо заочного досудового слідства і судового розгляду справ, має важливу роль.
"Мається на увазі, що ми не можемо дістати тих людей з Росії, з тимчасово окупованих територій, тому будемо розглядати справи без них. Хоча б такі вироки будуть мати великий психологічний ефект. Це хоч якесь відновлення справедливості, але, на жаль, після семи років вже є дуже невелика ймовірність, що безпосередньо організатори, найвище керівництво країни на той момент, керівники тодішніх силових структур понесуть реальне покарання за свої дії", – пояснив експерт.
На думку Заболотного, реальні терміни покарання зможуть отримати здебільшого поодинокі виконавці злочинів проти демонстрантів.
Що відомо
- 17 лютого Верховна рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів державотворення України.
- Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова пообіцяла, що ОГПУ забезпечить завершення слідства щодо основних злочинів під час протестів на Майдані Незалежності до кінця року.
- ГПУ оголосила підозри щодо причетності до вбивств на Майдані 66 особам, 46 з яких перебувають у розшуку. Здебільшого звинувачення у розстрілах висунуто співробітникам розформованого нині спецпідрозділу МВС "Беркут".
- Окрім того, підозри в організації злочинів висунуто Віктору Януковичу, його старшому сину Олександру, експрем'єру Миколі Азарову, ексголові МВС Віталію Захарченку, ексгенпрокурору Віктору Пшонці та його синові Артему та інших. Більшість з них нині переховується в Росії.
- Сукупно у всіх містах України розслідується понад 4,7 тис. злочинів проти учасників Революції Гідності.
- Печерський районний суд задовольнив клопотання слідчого ДБР про здійснення заочного розслідування стосовно колишнього заступника міністра внутрішніх справ України Віктора Ратушняка, який наразі переховується від правоохоронців.
- Європейський суд з прав людини 21 січня виніс рішення стосовно кількох справ щодо подій Революції гідності та визнав порушення прав та насильство щодо учасників протестів.
