Державний секретар США та радник з нацбезпеки Марко Рубіо закликав до прямих переговорів між Вашингтоном та Тегераном після американських ударів по іранських ядерних об’єктах і заявив, що США "готові розмовляти з ними хоч завтра" про ядерну угоду.
Про це повідомляє CNN.
За словами Рубіо, Іран може мати цивільну ядерну програму, але не збагачувати уран.
"Іранський режим має прокинутися та сказати: "Гаразд, якщо ми справді хочемо мати ядерну енергетику в нашій країні, є спосіб це зробити". Ця пропозиція все ще в силі. Ми готові поговорити з ними завтра та почати працювати над цим. Стів Віткофф багато подорожував світом, намагаючись досягти з ними цієї угоди, але вони грають у забагато ігор", – сказав він в ефірі Fox News.
За словами держсекретаря, Іран "намагався грати" в переговорах, тому "президентові довелося вжити заходів у відповідь". Він зазначив, що Іран відхилив пропозицію США, "не відповів" на американські пропозиції та "зник на 10 днів" перед початком військової операції.
Рубіо зазначив, що хоча Іран постійно надсилає повідомлення співрозмовникам, "вони навіть не розмовляють з нами безпосередньо".
"Вони хочуть передавати повідомлення та записки, ніби ми в третьому класі. Ми більше цього не робимо. Прямі переговори. Поговорім про те, як нам мирно розв'язати цю проблему. Європейці тиснули на них у цьому питанні, і ми закликаємо їх продовжувати це робити, і вдячні їм за те, що вони роблять це досі", – сказав держсекретар.
Він наголосив, що Іран має прийняти "дуже просте рішення".
"Якщо вони хочуть ядерних реакторів, щоб мати електроенергію, то в багатьох інших країнах світу так багато таких реакторів роблять, і їм не потрібно збагачувати власний уран, вони можуть це зробити", – сказав Рубіо.
Іран відкинув ідею не мати можливості збагачувати уран.
Що відомо про 5 раундів ядерних перемовин між США та Іраном
31 травня, міністр закордонних справ Оману Саїд Бадр Альбусаїді під час короткого візиту до Тегерана передав Ірану нову пропозицію від США щодо ядерної угоди. Оман виступає посередником у переговорах між Іраном та Сполученими Штатами.
Раніше прессекретарка Білого дому Каролін Левітт заявляла, що спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф "надіслав іранському режиму детальну та прийнятну пропозицію, і в їхніх інтересах її прийняти".
30 травня президент США Дональд Трамп заявляв, що угода з Іраном можлива в "не надто далекому майбутньому".
23 травня Іран та Сполучені Штати розпочали новий п'ятий раунд переговорів щодо ядерної програми Тегерана. Вони відбулися в Римі за посередництва Оману. Міністр закордонних справ Оману Бадр Бінь Хамад аль Бусаїді на платформі Х написав, що цей раунд переговорів завершився "певним прогресом, хоча й не остаточним".
11 травня, представники Ірану та США відновили переговори з урегулювання суперечностей навколо ядерної програми Тегерана. Четвертий раунд перемовин пройшов у столиці Оману — Мускаті.
В Омані Іран і США у суботу, 26 квітня, провели третій раунд зустрічей щодо ядерної програми Тегерана. Подробиці перемовин не повідомлялися.
Другий раунд переговорів високого рівня між делегаціями США та Ірану щодо ядерної програми Тегерана відбувся в Римі в суботу, 19 квітня. Перший раунд перемовин пройшов за тиждень до того у столиці Оману Мускаті. Тоді Білий дім охарактеризував ядерні переговори між посланцем Трампа Віткоффом і міністром закордонних справ Ірану, які відбулися у суботу, 12 квітня, в Омані, як крок у правильному напрямку і підтвердив плани щодо подальших переговорів.
Переговори на високому рівні відбулися після того, як Трамп пригрозив військовими ударами по Ірану, якщо той не погодиться на нову угоду, що викликало попередження з боку Тегерана про те, що будь-яка атака втягне США в ширший близькосхідний конфлікт.
Трамп дав Тегерану двомісячний термін, щоб прийняти угоду, яка призведе до зменшення ядерного сліду Ірану або повної ліквідації його програми.
Після п’яти раундів перемовин між іранським міністром закордонних справ Аббасом Аракчі та представником президента Дональда Трампа з питань Близького Сходу Стівом Віткоффом залишалися розбіжності.
Іран не хотів відмовлятися від збагачення урану на своїй території та відмовлявся вивозити вже накопичений високозбагачений уран за кордон. США вважали, що ці матеріали можуть бути використані для створення ядерної зброї, хоча Іран наполягав, що його ядерна програма має лише мирні цілі.
Іранські чиновники також вимагали від США чітких юридичних гарантій, що Вашингтон знову не вийде з угоди — як це зробив Трамп у 2018 році під час першої каденції.
Що відомо про вихід США з Угоди 2015 року з Іраном
Угода 2015 року, укладена Іраном і групою 5+1 (п'ятьма постійними членами Радбезу ООН – США, Росією, Китаєм, Францією, Великою Британією й Німеччиною — та ЄС), обмежувала ядерну програму Тегерана в обмін на скасування санкцій. Уряди провідних країн світу вважали угоду з Іраном важливою умовою міжнародної безпеки. Водночас низка країн, в тому числі США за президентства Трампа й Ізраїль, весь час висловлювали побоювання, що вона не дає твердих гарантій відмови Ірану від ядерної програми.
8 травня 2018 року тодішній президент США Дональд Трамп повідомив про вихід Сполучених Штатів з ядерної угоди з Іраном. Майже одразу США спільно з Об'єднаними Арабськими Еміратами запровадили чергові персональні санкції проти шести представників Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), що проводили операції в Сирії, трьох компаній, що мали відношення до цієї військової організації, та голови Центробанку Ірану.
Іран назвав цей крок Сполучених Штатів "незаконним", міністр закордонних справ Ірану Заріф пообіцяв продовжити пошуки рішення разом з іншими країнами-учасницями угоди, а тодішній президент Ірану Рухані пригрозив відновити збагачення урану в більших, ніж до цього, масштабах в разі, якщо угода провалиться.
Після виходу США з угоди Іран із 2019 року почав поступово порушувати її умови, суттєво збільшивши рівень збагачення урану — до 60%, що вже близько до рівня, необхідного для створення ядерної зброї.
За оцінками МАГАТЕ, поточна активність Ірану викликає занепокоєння, однак офіційний Тегеран наполягає: його ядерна програма має виключно мирний характер.
У доповіді МАГАТЕ, опублікованій 31 травня, йдеться, що що Іран за останні три місяці значно розширив свої запаси урану, близького до збройового, чого достатньо для виробництва приблизно 10 ядерних бомб.
Також зазначається, що Тегеран не повідомив про ядерні матеріали та діяльність у трьох незаявлених місцях. У МАГАТЕ наголосили, що не можуть "надати гарантії того, що ядерна програма Ірану є виключно мирною".
Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді 1 червня у листі відкинув висновки агентства, заявивши, що вони ґрунтуються на "сфабрикованих даних, наданих сіоністським режимом", та назвавши їх "непідтвердженими звинуваченнями", призначеними для "політичної експлуатації проти Ірану".
Удар США по ядерних об'єктах в Ірані
Проти ночі 22 червня американська авіація атакувала три ядерні об'єкти в Ірані — у Фордо, Натанзі та Ісфахані. Президент США Дональд Трамп заявив, що головною метою проведеної операції було нібито усунення ядерної загрози з боку Ірану. За його словами, атаковані ядерні об’єкти "були повністю знищені". Американський лідер попередив: якщо Тегеран не піде на мир — майбутні удари будуть "набагато масштабнішими".
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу подякував Трампу за ці удари.
Водночас заступник політичного директора іранського державного телебачення Хасан Абедіні повідомив, що Іран заздалегідь евакуював усі три ядерні об'єкти, які були атаковані США.
19 червня у Білому домі повідомляли, що Трамп ухвалить рішення щодо ударів США по Ірану протягом двох наступних тижнів — залежно від переговорів з Іраном щодо його ядерної програми, які можуть відбутися чи не відбутися найближчим часом.
Об'єкти у Фордо, Натанзі та Ісфахані були серед цілей, які раніше атакував Ізраїль від початку ударів по Ірану 13 червня 2025 року.
