Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц активно підтримує запропоновану ЄС заборону на газопроводи “Північний потік”, що з'єднують Росію з Німеччиною, щоб зупинити будь-які зусилля США і Росії щодо відновлення газового сполучення.
Про це пише Financial Times.
Уряд Мерца раніше цього тижня заявив, що підтримує заборону в рамках майбутнього раунду санкцій блоку проти Росії за її війну в Україні. За словами трьох чиновників, знайомих з цим питанням, канцлер намагався придушити будь-які внутрішні дебати про переваги потенційного відновлення.
За словами одного зі співрозмовників, березневі повідомлення у Financial Times про те, що пов'язані з Кремлем російські та американські бізнесмени прагнуть перезапустити приватні трубопроводи, спонукали Мерца почати обговорення з офіційними особами в Берліні та Брюсселі про те, як цьому запобігти.
Внесення “Північного потоку” до санкційного списку ЄС “потенційно знімає для нього політичну проблему”, кажуть вони.
За словами іншого чиновника, каральні заходи — це також спосіб для Мерца “європеїзувати” долю газопроводу, замість того, щоб Берлін сам протистояв потенційному тиску з боку США і Росії.
Хоча Німеччина не має державного контролю над жодним з чотирьох трубопроводів, які наразі виведені з ладу після вибухів, що пошкодили три з них у 2022 році, вона повинна буде надати сертифікат для будь-якої активації газового з'єднання.
Обмеження ЄС будуть спрямовані на Nord Stream 2 AG, швейцарську компанію, яка володіє трубопроводами, і будь-які інші компанії — російські або інші — які необхідні для його перезапуску та експлуатації, розповіли FT люди, знайомі з планами.
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн минулого тижня згадала “Північний потік” як частину нового пакету санкцій, над яким працює її команда. За словами людини, знайомої з ходом переговорів, вона зробила ці зауваження після консультацій з Мерцом, який підтримав цей крок.
Комісія має розпочати офіційні обговорення з урядами країн ЄС на цих вихідних, додали джерела видання. Обмеження можуть бути ухвалені лише за умови одностайної підтримки всіх столиць.
Дітище колишнього канцлера Герхарда Шредера, який мав тісні стосунки з Путіним, а згодом був найнятий підтримуваним Кремлем “Газпромом”, “Північний потік” колись був символом глибоких економічних зв'язків між Росією і Німеччиною.
Ще до того, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, цей газопровід був яблуком розбрату між Берліном і Вашингтоном: перша адміністрація Трампа закликала тодішню канцлерку Ангелу Меркель зменшити енергетичну залежність своєї країни від Росії.
Маттіас Варніг, колишній шпигун Штазі і близький друг Путіна, обговорював перезапуск газопроводу за підтримки американських інвесторів, повідомляли раніше люди, обізнані з переговорами. За їхніми словами, Варніг намагався використати прагнення президента США Дональда Трампа до економічного зближення з Москвою.
“Правильно, що канцлер активно підтримує санкції проти "Північного потоку-2”, — сказав речник уряду.
Він додав, що санкції спрямовані на те, щоб зупинити доходи Росії, які можуть бути використані для фінансування агресії проти України всупереч міжнародному праву:
“Одна з цілей наших санкцій — відрізати Росію від доходів, які можуть бути використані для фінансування її агресивної війни проти України в порушення міжнародного права. Це включає в себе доходи від експорту викопного палива”.
Як пише Financial Times, зусилля Трампа домовитися з Росією про припинення війни РФ в Україні відродили в Німеччині дебати щодо “Північного потоку” та російського газу, який до 2022 року становив понад половину німецького газового імпорту.
Опитування, проведене компанією Forsa, показало, що 49% мешканців Мекленбурга-Передньої Померанії, де розташований Лубмін, кінцевий пункт газопроводу, виступають за відновлення поставок російського газу.
Ультраправа “Альтернатива для Німеччини”, яка набрала понад 20 відсотків голосів на загальнонаціональних виборах у лютому, закликала відновити роботу газопроводів, оскільки найбільша економіка Єврозони бореться з високими цінами на енергоносії і стагнацією.
Цю думку поділяють деякі бізнесмени і політики з правоцентристського Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Мерца та його лівоцентристських партнерів по коаліції — соціал-демократів. Зелена опозиція звинувачує в цьому залишки “московських зв'язків” у провідних німецьких партіях.
У березні Міхаель Кречмер, прем'єр-міністр східнонімецької землі Саксонія від ХДС, заявив, що збереження каральних заходів проти Москви “повністю застаріло і зовсім не відповідає тому, що зараз роблять американці”.
У відповідь на повідомлення FT та інших видань про “Північний потік”, депутат від ХДС Томас Барейс у своєму пості на LinkedIn привітав “те, наскільки діловими є наші американські друзі”.
Дітмар Войдке, прем'єр-міністр східнонімецької землі Бранденбург від СДПН, закликав до нормалізації торговельних відносин Німеччини з Росією після укладення мирної угоди.
Що відомо про вибухи на "Північних потоках"
Наприкінці вересня 2022 року вимірювальні сейсмологічні станції у Швеції та Данії зафіксували потужні підводні вибухи на маршрутах газопроводів "Північний потік-1" та "Північний потік-2". У Німеччині припустили, що йдеться про диверсії, а у російського оператора заявили про "безпрецедентні" руйнування.
У листопаді Служба безпеки Швеції підтвердила диверсію на газопроводах "Північний потік" та "Північний потік — 2". Під час огляду місця інциденту в Балтійському морі задокументували значні пошкодження газопроводів внаслідок вибухів, а також вилучили сторонні предмети, і на них уже виявили залишки вибухових речовин.
Оператор газогонів Nord Stream AG заявив, що руйнування відбулися в один день одночасно на трьох нитках морських газопроводів "Північний потік-1" і "Північний потік-2". В компанії сказали, що пошкодження мають безпрецедентний характер і "терміни відновлення поки оцінити неможливо".
Європейський Союз і НАТО назвали великі вибухи в Балтійському морі "навмисним актом" саботажу, а Польща та Україна назвали Росію винуватцем.
За даними газети The Washington Post, український ексрозвідник Роман Червінський координував атаку України на газопровід "Північний потік". Сам він заперечував свою причетність.
В інтерв'ю Суспільному журналіст-розслідувач й засновник проєкту Bellingcat Христо Грозєв заявив, що не знає, чи причетний Червінський до цих підривів.
Видання New York Times на початку березня 2023 року написало, що нові дані розвідки, перевірені офіційними особами США, начебто свідчать про те, що "проукраїнська група" здійснила атаку на газопроводи. Тодішній міністр оборони України Олексій Резніков спростував причетність України до вибухів.
У березні 2023 року Володимир Зеленський на питання Суспільного заявляв, що Україна не причетна до підриву газопроводів. За його словами, таку інформацію можуть розповсюджувати, аби уповільнити допомогу Україні.
14 серпня 2024 року стало відомо, що у справі про підірвані нитки газопроводу "Північний потік" федеральний генеральний прокурор Німеччини Єнс Роммель видав ордер на арешт підозрюваного. Ним виявися українець Володимир З., який нібито останнім часом перебував у Польщі. Заступник речника уряду Вольфґанґ Бюхнер сказав, що відносини Німеччини та України не постраждають через справу "Північного потоку".
