Із січня 2025 року кількість загиблих і поранених цивільних внаслідок російських атак в Україні перевищила показники за аналогічний період 2024 року.
Про це повідомляється у звіті Human Rights Watch (HRW).
Організація закликає міжнародну спільноту, зокрема адміністрацію США, чинити тиск на Росію для припинення навмисних, невибіркових і непропорційних атак на цивільне населення та інфраструктуру.
У звіті HRW проаналізовано чотири атаки між 1 лютого та 4 квітня 2025 року, внаслідок яких загинуло щонайменше 47 цивільних та ще понад 180 отримали поранення. Зокрема, 1 лютого в Полтаві ракета зруйнувала житловий будинок, вбивши 15 людей; 4 лютого в Ізюмі загинуло 6 людей; 5 березня в Кривому Розі — 6 загиблих; 13 квітня в Сумах — щонайменше 35 загиблих, йдеться у звіті.
HRW наголошує, що ці атаки порушують міжнародне гуманітарне право і можуть кваліфікуватися як воєнні злочини. Організація закликає до негайного припинення нападів на цивільних та притягнення винних до відповідальності.
Трибунал для російських чиновників за воєнні злочини
9 травня 2025 року міністри закордонних справ країн Європейського Союзу та представники вищого керівництва ЄС висловили політичну підтримку запуску спеціального трибуналу щодо злочину агресії російського військово-політичного керівництва Росії проти України.
Його неофіційно називають "трибуналом для Путіна", оскільки в міжнародній юриспруденції відповідальним за злочин агресії вважається вище керівництво держави.
Технічна підготовка завершилася наприкінці березня під час зустрічі так званої "Основної групи" у Страсбурзі. Учасники склали три документи — двосторонню угоду між Україною та Радою Європи, статут трибуналу та угоду про порядок його управління.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі може розглядати справи щодо злочинів агресії, але засуджувати ті країни, які ратифікували Римський статут. Росія не є його учасницею. У зв'язку з цим західні союзники України говорили про необхідність створити окремий незалежний трибунал щодо злочину агресії РФ проти України.
Що відомо про орден на затримання Путіна
17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента РФ Путіна та російської уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації та переміщенні українських дітей. Якщо вони виїдуть за територію Росії в країни, які є учасниками МКС та ратифікували Римський статут, їх повинні заарештувати та передати до суду.
2 вересня Путін прибув з офіційним візитом у Монголію. Хоч країна визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, проте, попри заклики України, російського лідера там не арештували. Речник МКС Фаді ель-Абдалла заявив, що Монголія може не арештовувати російського лідера, якщо країни змушені "порушити договірні зобов’язання" з іншою державою або якщо це порушує "дипломатичний імунітет особи або майна третьої держави".
