29 січня, у день 104-ї річниці бою під Крутами, житомирські пластуни показали фрагмент реконструкції, провели лекцію та організували показ тематичного фільму. Про це Суспільному розповів очільник відокремленого підрозділу молодіжної організації Пласт НСОУ в Житомирській області Ігор Макарчук.
За його словами, на захід, який проходив у приміщенні на Михайлівській, 12, запрошували усіх охочих, та найперше орієнтувалися на молодь.
"Молодь – це ті, хто у майбутньому продовжить будувати нашу державу, тому важливо, аби вони пам'ятали глобальний досвід свого народу і не припускалися тих самих помилок, адже історія має властивість повторюватися", – каже Ігор Макарчук.
В рамках військово-історичної реконструкції житомирські пластуни показали однострій, спорядження та озброєння вояків української армії того часу. А ще – розповіли про сам бій та пов'язані з ним міфи.
"Насправді цю історію з часом дещо романтизували, – говорить Ігор Макарчук. – В бою під Крутами брали участь далеко не самі лише студенти. До того ж, учасники бою були не настільки погано озброєні та одягнені, як прийнято вважати. Це був важливий бій, завдяки йому вдалося виграти час на переговорах у Брест-Литовську і укласти мирний договір з Німеччиною та Австро-Угорщиною, котрі надали військову допомогу УНР для боротьби з більшовиками".
Зі слів Ігоря Макарчука, можна виділити принаймні п'ять міфів, котрі виросли навколо бою під Крутами у 1918 році.
1. Порівняння з 300 спартанцями і битвою при Фермопілах.
Вже в еміграції після завершення збройного етапу боротьби за державність сам бій під Крутами почали порівнювати з битвою при Фермопілах, коли 300 спартанців загинули в бою з переважаючими силами персів.
2. Оборонці були погано одягнуті і слабко озброєні.
Насправді, якби в оборонців дійсно був великий брак озброєння та амуніції, їм не вдалося б утримувати позиції близько шести годин в умовах зими. Окрім особистої стрілецької зброї, на озброєнні у захисників було близько 16 кулеметів та одна гармата на залізничній платформі. Думаю, можна собі уявити, наскільки важко було більшовицьким відділам наступати у майже чистому полі на українські позиції, які були підготовлені до оборони і мали таку кількість кулеметів, говорить Ігор Макарчук.
3. Під Крутами загинуло 300 українських студентів.
Сучасні дослідники оцінюють втрати українців в результаті цього бою у 120-150 поранених та загиблих. Серед них були не лише студенти, а й юнкери та вільні козаки. В цілому, втрати становили близько 300 вояків.
4. Під Крути кинули одних студентів і дітей.
Учасниками оборони Крутів були не лише студенти. Студентський курінь налічував близько 120 учнів та студентів київських навчальних закладів. Цей відділ був розташований на лівому фланзі оборонців. Ядро оборонців складали юнкери Першої Української школи імені Богдана Хмельницького загальною чисельність 300-400 осіб. Тобто це були курсанти військового навчального закладу, деякі з котрих вже навіть здобули бойовий досвід під час Першої світової війни. Серед інших учасників бою також був загін вільного козацтва, який можна порівняти з сучасною територіальною обороною, чисельністю до 100 вояків та відділ охорони залізничної станції – також до 100 осіб. Таким чином загальна чисельність оборонців станції "Крути" становила близько 600 вояків.
5. Бій під Крутами не мав жодного значення і ніяк не вплинув на українську історію
Оборонці станції Крути змогли затримати більшовицькі сили на чотири дні, адже після шестигодинного бою відступали залізницею на Київ і змогли пошкодити колії та мости, котрі вели до столиці. Це, в свою чергу, дозволило виграти час на переговорах у Брест-Литовську і укласти мирний договір з Німеччиною та Австро-Угорщиною, які надали військову допомогу УНР для боротьби з більшовиками, розповів Ігор Макарчук.
На завершення учасники заходу переглянули тематичний фільм "Крути 1918".
Що відомо
- Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року біля однойменної залізничної станції між Бахмачем і Ніжином. Більшовицькі сили в районі Крут становили близько шести тисяч солдатів та балтійських матросів, а безпосередню участь у бою взяли до трьох тисяч осіб. Їм протистояли близько тисячі представників українських сил, які складалися зі старшин і курсантів 1-ї Київської військової школи ім. Б. Хмельницького, 115-130 студентів першої сотні Студентського куреня та добровольців з Вільного козацтва ("Курінь смерті").
- Бій під Крутами закінчився організованим відступом українських частин на потязі. Втрати українців, за різними оцінками, становили від 80 до 100 загиблих. Більшовицькі війська втратили понад 300 людей. Разом з тим українцям вдалося стримати наступ більшовиків на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір.
- В Житомирі є вулиця Героїв Крут, а також провулок Павла Кольченка – учасника бою під Крутами, який народився на Житомирщині.
Ще по темі
- 104 роки тому відбувся бій під Крутами.
- Чи був бій під Крутами провальною операцією армії УНР: правда та міфи.
- У Києві влаштували пам'ятну ходу до річниці бою під Крутами.
Читайте головні новини Житомирщини у нашому Telegram, Instagram та Viber
