Чи був бій під Крутами провальною операцією армії УНР. Правда та міфи. Коментар історика

Чи був бій під Крутами провальною операцією армії УНР. Правда та міфи. Коментар історика

Ексклюзивно
Чи був бій під Крутами провальною операцією армії УНР. Правда та міфи. Коментар історика Інститут Національної пам'яті

Щороку 29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до зимових подій 1918 року.

Згідно з історичними даними, прагнучи встановити контроль над Україною після перевороту 1917 року, більшовицький уряд Росії направив ультиматум Українській Центральній Раді з вимогами дозволити переміщення більшовицьких військ на Дон і відмовитися від утворення Українського фронту. Українці відхилили вимоги, тому 7 січня 1918 року Раднарком більшовиків оголосив загальний наступ на Україну.

У середині січня 1918-го вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

Наприкінці січня 1918 року на залiзничнiй платформi у Крутах, прагнучи стримати наступ більшовиків на Київ, українські військові курсанти стали до бою проти вдесятеро більших за чисельністю російських військ під командуванням генерала Муравйова.

Про правду та міфи щодо бою під Крутами розповіла в ефірі Радіо Культура старша наукова співробітниця відділу історії України ХХ століття Національного музею історії України Аліна Понипаляк.

Бій під Крутами. ІнфографікаІнститут Національної пам'яті

Бій під Крутами. Інфографіка Інституту національної пам'яті

МІФИ

Події під Крутами відбулися 29 січня

Є такий дослідник, Ковальчук, який вже за допомогою документів, фактів і джерел довів, що насправді це відбулося 30 січня, а не 29 січня. Усе це пов’язано з тим, що в радянській історіографії зазвичай писали, що 29 січня вони вже взяли станцію Крути. Але насправді Муравйов просто не орієнтувався на нашій місцевості. Спочатку вони взяли Бахмач і переплутали його з Крутами. Саме через це і виникла плутанина. Самі бої під Крутами відбувалися з 30 січня по 5-6 лютого.

Під Крутами Київ захищали самі добровольці

Є й інші міфи щодо Крут, наприклад, що це були самі студенти і що добровольці з числа киян захищали місто. Насправді там були й українські січові стрільці, які прийшли на допомогу, і військові армії УНР, і загін зі студентів, їх було близько 120. Як відомо, за наказом Аверкія Гончаренка, цих малонавчених студентів направили не на саму станцію давати відсіч ворогу, вони були допоміжною частиною.

Бій під Крутами – провальна операція української армії

Зруйнуємо і той міф, що Крути – це сумна подія в історії України. Їх часто порівнюють з 300 спартанцями, які не дали ворогу зайти в Київ. Насправді це одна з найвдаліших оборонних операцій української армії, армії УНР. Порівняння з 300 спартанцями відбулося, коли крутянців ховали на Аскольдовій могилі. Один із професорів – а це були його студенти – виголосив промову і вжив цю аналогію. І вона почала "гуляти", і закордонна історіографія також уживала цей штамп.

Крутянці знали, що радянська армія має значну перевагу, і свідомо йшли на подвиг

Люди добровільно, як на Майдані, збиралися, проходили двотижневий вишкіл, щоб вийти на захист рідного міста. Але ніхто з цих людей не знав численність військ армії Муравйова. Не треба казати, що вони зробили цей подвиг свідомо. Ці люди просто йшли захистити своє місто, захистити Київ.

На час подій під Крутами Київ уже був російськомовним

У 1917-1918 роках левова частка Києва була україномовною. Руйнуємо цей радянський міф, що Київ завжди говорив російською. Ми маємо розуміти, що коли армія Муравйова зайшла в Київ у перші дні лютого, проводили тут червоний терор, розстрілювали киян у Жовтневому палаці – кілька тисяч киян були розстріляні лише за те, що вони були україномовні, мали посвідки УНР, працювали на державних підприємствах УНР. Україномовний Київ фактично змінив своє обличчя після цього.

ПРАВДА

Радянська армія вдесятеро переважала армію Української Народної Республіки

Відомо, що в Крутах перебувала чотиритисячна армія Муравйова і близько 400 українців (за даними Інституту національної пам'яті, у Крутах перебувало до 520 українців, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою — ред.). Росіяни вдесятеро переважали наших військових, мали бронепотяг та артилерію. Фактично, сили радянської армії у 10 разів переважали наші сили. З боку радянської армії загинуло понад 300 людей. З нашого боку – близько 80-85 осіб, і всі тіла ми змогли забрати і по-людськи поховати. Це також показує рівень і майстерність проведення цієї операції. Кажуть, що наша армія була погано укомплектована, не вистачало набоїв – але вони змогли успішно її провести, евакуюватися і забрати тіла загиблих.

Учасники бою під Крутами співали "Ще не вмерла Україна"

Ще є такий міф, що наймолодшого крутянця було розстріляно червоноармійцями, і що вони співали гімн України. Цей факт згадується у споминах учасників бою під Крутами: що хлопці, які не змогли вчасно зорієнтуватися, потрапили до ворога, і за наказом червоних командирів їх було розстріляно. Відомо, що один з них, Григорій Піпський, співав "Ще не вмерла Україна". Мені здається, це показує патріотизм, який тоді був у молоді. Адже це були студенти, гімназисти, які фактично з аудиторій потрапили на війну.

Операція під Крутами дозволила УНР проголосити незалежність

Ця операція дозволила нам 22 січня 1918 року проголосити IV Універсал УНР, яким ми закріпили нашу незалежність. Крути стали точкою неповернення, яка дозволила проголосити, що ми не залежні ні від поляків, ні від росіян, відкинути заяви про те, що України не було.

Берестейська угода. ІнфографікаБерестейська мирна угода. Інститут Національної пам'яті

Берестейська угода. Інфографіка Інституту національної пам'яті

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди