На Житомирщині вже фіксують перших перелітних птахів: наприкінці лютого з'явилися поодинокі сірі журавлі, у міста повертається боривітер звичайний, а частина шпаків узимку не відлітала. Натомість масовий приліт білих лелек, жайворонків та інших комахоїдних птахів очікують у другій половині березня — усе залежить від потепління та появи кормової бази.
Про це Суспільному розповів орнітолог Микола Весельський.
За його словами, серед перелітних птахів, які першими з'явилися після зимових морозів, є сокіл — Боривітер звичайнийБоривітер звичайний (Falco tinnunculus) — хижий птах роду соколів.
"Уже кілька тижнів його спостерігають у житомирському мікрорайоні Хмільники — в районі Панчішної фабрики та поблизу однойменного ринку. Саме там у багатоповерхівці вже близько десяти років гніздиться пара боривітрів. Самець, принаймні, вже з'явився, на цій території тримається. Минулої зими, яка була доволі м'якою, ці птахи не відлітали й залишалися впродовж року. Цього ж сезону вони повернулися наприкінці лютого", — повідомив Микола Весельський.
За словами орнітолога, також очікується поява голуба-синякаГолуб-синяк або клинтух (Columba oenas) — вид птахів родини голубових (Columbidae). Один із 51-го видів роду — одного з ранніх мігрантів.
"У лісах ці птахи займають дупла, видовбані дятлами, зокрема, великими дятлами — Жовною чорноюЖовна чорна або дятел чорний — птах роду Чорна жовна родини Дятлові", — сказав науковець.
Народний художник України з Житомирщини Юрій Камишний повідомив на своїй сторінці у мережі Facebook про приліт шпаків у село Городське.
"Шпаки прилетіли! Вже другий день вони співають під вікном. І вже чистять, прибирають в своїх будиночках. Зробив колись з поваленої верби їм чотири великих і три маленьких шпаківоньки. Шуму, гаму навесні, але ж співають як! Сусіди ображаються, бо шпаки клюють їхні саджанці. Пишу цей пост, а вони співають. Весна прийшла!", — написав Юрій Камишний.
Микола Весельський розповів Суспільному, що шпаки цієї зими у Житомирі та його найближчих околицях зимували у невеликій кількості.
"Найчастіше можна було побачити зграйки по 15–20 особин. Подекуди пари трималися окремо, інколи — приєднувалися до змішаних зграй разом із дроздами-чикотнями Чикотень (Turdus pilaris) — один із широко поширених у Європі дроздів. Великі ватаги дроздів активно облітали дерева та поїдали ягоди горобини, тоді як шпаки до горобини виявляли менший інтерес. Після цього вони гуртом переміщувалися до водойм, де залишалися незамерзлі ділянки плеса. Уздовж берегів, на безсніжних і не вкритих кригою місцях, птахи разом із чикотнями вишукували дрібних безхребетних", — розповів орнітолог.
За словами науковця, шпак звичайнийШпак звичайний (Sturnus vulgaris) — вид птахів роду шпак родини шпакових ряду горобцеподібних, якого традиційно вважають перелітним птахом, в Україні здебільшого відлітає на зиму. Водночас частина популяції залишається зимувати, особливо за сприятливих погодних умов.
"Імовірно, до обійстя Юрія Камишного прилетіла вже сформована територіальна або навіть гніздова пара. На його подвір'ї ростуть фруктові дерева, є природні дупла, а також встановлені штучні шпаківні, які господар виготовив власноруч. Такі умови цілком придатні для раннього формування гніздової території", — пояснив орнітолог.
За словами Миколи Весельського, слідом за шпаками найближчим часом мають з'явитися й жайворонки.
"Йдеться передусім про жайворонка польового, який є одним із перших провісників весни. Можливо, частина птахів уже пролітає повз Житомир, однак масовий приліт очікують найближчими тижнями. Разом із жайворонками згодом пролітатимуть і зяблики та їхні родичі з родини в'юрковихВ'юркові (Fringillidae) — родина птахів ряду горобцеподібних. Плиска білаПлиска біла (Motacilla alba Linnaeus, 1758) — невеликий птах родини плискових. В Україні гніздовий перелітний вид, хоч і є комахоїдним птахом, також належить до ранніх мігрантів. Вона з'являється поблизу водойм — у місцях із незамерзаючими ділянками, струмками чи потічками, де може знаходити різноманітну поживу", — сказав орнітолог.
Що стосується журавля сірого, то Микола Весельський розповів, що на заході України окремих особин — по три й більше — реєстрували ще кілька тижнів тому.
"Переважно це птахи, прив'язані до західноєвропейських зимівель. З огляду на м'яку зиму в тих регіонах, вони почали переміщення раніше, адже подолати кілька сотень кілометрів для журавлів не становить труднощів. Журавель, на відміну від білого лелеки, з яким його інколи плутають через зовнішню схожість, значною мірою споживає рослинну їжу. Він може живитися насінням злакових культур та іншими рослинними кормами, тому не так критично залежить від повного танення снігу. Натомість лелеки більше залежать від стійкого потепління. Їм потрібно, щоб активізувалися їхні кормові об'єкти — комахи, жаби, інші земноводні, а також мишоподібні гризуни на полях. Тому масовий приліт лелек зазвичай припадає орієнтовно на двадцяті числа березня — плюс-мінус кілька днів, залежно від погодних умов", — пояснив Микола Весельський.
За словами науковця, птахи відчувають, коли настав час відлітати або повертатися з зимівлі — у них є власна, дуже тонка система орієнтації за природними ритмами.
"Механізм цей вироблявся мільйони років еволюції, і сьогодні він працює дуже ефективно. Один із ключових сигналів — збільшення світлового дня. Взимку дні короткі, ночі довгі, а коли приходить весна, день поступово подовжується. Це впливає на фізіологію птахів: подразнюються певні ділянки мозку, активується ендокринна система, і птах починає відчувати підвищену активність, енергію та готовність до міграції. У результаті мігранти поступово формують запаси поживи, "депо", і готуються до тривалих перельотів", — розповів орнітолог.
Він додав, що весняна міграція проходить швидше та більш скоординовано, бо птахи прагнуть зайняти території для гніздування.
"На відміну від осінньої міграції, яка часто розтягнута, із тривалими зупинками для підгодівлі та відпочинку, весняна рухливість більш активна й цілеспрямована. Звісно, кожен вид має свої біологічні особливості, але загальний принцип — відчуття сезонних змін через світловий день і природні сигнали — працює для всіх", — сказав Микола Весельський.
За словами науковця, прояви весняного настрою та початку шлюбного періоду вже помітні й у місцевих птахів.
"Наприклад, синиці та повзики активно відстоюють території: самці формують пари й повідомляють як потенційних партнерів, так і конкурентів, що певна ділянка вже зайнята. Це помітно за їхнім співом, а у дятлів — за "барабанним боєм". Вже наприкінці лютого — на початку березня в погожі сонячні дні можна чути "барабанний бій" різних видів дятлів: великого дятла, звичайного строкатого, сірійського. Ці звуки лунають навіть у межах міста — у скверах, парках, на кладовищах", — повідомив орнітолог.
З-поміж перелітних птахів Житомирщини, які занесені до Червоної книги України, Микола Весельський виокремив таких:
- Журавель сірий — типовий представник водно-болотяних і лісових угідь. Занесений до Червоної книги та охороняється міжнародними конвенціями;
- Голуб-синяк — рідкісний вид голуба, який гніздиться в старовікових лісах, займаючи дупла, видовбані дятлами. У лісостеповій частині України почав освоювати і штучні опори — ніші стовпів електропередач;
денні хижі птахи:
- Лучний лунь — з'являється на луках і полях після сходу снігу та прогріву ґрунту.
- Шуліка чорний — мешкає переважно поблизу водойм і прибережних лісостанів, споживає рибу та рештки тварин, виконує роль "санітара" природного. Це дуже корисний птах, хоча традиційно його вважають хижаком і інколи нарікають на нього в населених пунктах, нібито він може вкрасти курку. Насправді шуліка таким не займається. На відміну від нього, бешкетує яструб великий, який не внесений до "Червоної книги", але теж останніми роками демонструє тенденцію до зменшення чисельності — поки що не критичну, але все ж помітну.
- Орлан-білохвіст — частина його популяції мігрує, переважно це молоді птахи, хоча серед мігрантів бувають і дорослі. Водночас значна кількість орланів-білохвостів залишається на місці, особливо поблизу водойм, де взимку концентруються водоплавні птахи. Там їх можна зустріти як поодинці, так і невеликими групами.
- Кулики та болотяні птахи: Наприклад, баранець великий або дупельБаранець великий, дупель (Gallinago media) — невеликий прибережний птах родини баранцевих.
"Наразі цей вид на прольоті рідкісний: інколи цих птахів можна зустріти чисельними, але загалом вони трапляються рідко. Для них оптимальні умови настають, коли болота, лісові та вологі луки звільняються від снігу та криги — тоді птахам зручно шукати поживу. Є й інші види червонокнижних перелітних птахів. Весна вже на підході, і птахи поступово повертаються", — сказав Микола Весельський.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
