Понад 300 особистих речей письменника-шістдесятника Валерія Шевчука представили 2 жовтня в експозиції у Житомирському обласному літературному музеї. Серед експонатів — рукописи, книги, фотографії та особистий одяг письменника. Їх до музею передала родина письменника.
Донька письменника Юліана Шевчук розповіла Суспільному, що експозиція знайомить відвідувачів із біографією та творчою спадщиною її батька.
«Мій тато був непростою людиною — можна сказати, химерною. Це простежується і в його творах: у нього дуже дивні є образи. Хотілося б, щоб побачили його внутрішній світ — ту сакральну силу, яку він в собі плекав, з якої він брав натхнення для своїх творів. Після смерті батька вирішили, що його творча спадщина та особисті речі, які є свідками його довгого цікавого життя, не повинні пилитися на полицях. Це його книги, рукописи, одяг, особисті речі, посуд, костюм, мантія Житомирського державного університету, яку йому подарували; вишиванка; статуетки, які в нього стояли на полицях, книги», — говорить Юліана.



Свої твори Валерій Шевчук, за словами його доньки, набирав на друкарській машинці, хоча йому й дарували комп'ютер та ноутбук. Письменник використовував простий кнопковий телефон та не користувався інтернетом.

Виконувач обов'язків директора Житомирського обласного краєзнавчого музею Ярослава Яворського сказав, що це перша виставка про письменника у Житомирі. Над її створенням працювали з осені 2025 року.
«Валерій Шевчук — уродженець нашого міста, це одне. Його речі, які ми намагалися зібрати — це інше. Кожна людина, яка до нас прийде і буде бачити, зможе водити своїх діток, щоб вони знали про нашу видатну людину», — говорить Ярослав Яворський.



Творчість Валерія Шевчука вплинула на інших українських письменників. Михайло Сидоржевський, голова Національної Спілки письменників України, зазначив, що вперше відкрив для себе прозу Шевчука у 1980 році в одній з житомирських крамниць.
«В колишній чудовій житомирській книжковій крамниці комісійної літератури «Знахідка» через дорогу від автошляхового технікуму я розкрив цю книжку, починаю читати рядки із «Крик півня на світанку» — це його повість. І я вражений був стилістикою, пластикою письма. Все, що стосується Валерія Шевчука для мене цікаво. Я спілкувався з Валерієм Шевчуком і відчував його потужний потенціал, його вершину, на якій він перебуває, що для мене цей час проведений із ним був надзвичайно цінний та продуктивний у плані мого збагачення», — розповів Михайло Сидоржевський.



«Сьогоднішня виставка справила на мене сильне враження. Валерій Олександрович був неймовірним читачем. І його книжка «Розмова з ворожим підслухом» — там так і в анотації є, що Валерій та Анатолій Шевчуки видали це листування під час таборових вакацій. І пан Анатолій був у Мордовії, коли він сидів у концтаборі там, і Валерій йому пише, які книжки він придбав і скільки. Повірте, навіть той перелік тих видань, які він придбав Анатолію і відправив у табір — він вражає», — зазначив письменник Григорій Цимбалюк.



«Валерій Шевчук був батьком прозової школи. Він зробив багато не лише для літератури, але й для історії. Ми сьогодні говоримо про ментальність, ментальне здоров'я, багато зробив Валерій Шевчук. Те, що сьогодні є куди прийти і сьогодні назвали, що тут є колекція листів. Дуже цікава переписка, листування між Борисом Теном та Валерієм Шевчуком — це наукова робота. Тут багато таких тем, що можна копати й накопати», — говорить журналіст Віктор Радчук.


Зі слів Юліани Шевчук, восени 2026 року розпочалась робота над екранізацією романа Валерія Шевчука «Око прірви», над якою працює український режисер Ангел Ангелов. Сценарій створюватимуть за мотивами історично-містичного роману автора, який побачив світ у 1995 році.
«Тато багато часу присвятив дослідженню козацької доби. Поховали його в Києві на Байковому цвинтарі. Пам'ятник у нього стоїть у вигляді козацького хреста. Внизу цього козацького хреста ми зобразили козака Мамая», — розповіла Юліана Шевчук.

Раніше Суспільне писало, що 6 травня помер український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор літературознавчих та публіцистичних праць, уродженець Житомира Валерій Олександрович Шевчук.
Про автора
Валерій Шевчук (1939–2025) — український письменник, літературознавець і перекладач, представник шістдесятників, який визнаний одним із фундаторів Житомирської прозової школи.
Його творчість охоплює різноманітні жанри — від історичної прози до літературознавчих праць. Відомий своєю здатністю поєднувати психологізм і готичні елементи в прозі, Шевчук також приділяв велику увагу дослідженню українського літературного бароко, створюючи переклади й адаптації давніх текстів.
У літературу Валерій Шевчук увійшов 1962 року паралельно з іншими письменниками-шістдесятниками завдяки публікаціям у журналі «Вітчизна» та в «Літературній газеті» (пізніше — «Літературна Україна»). Його проза не була схожа на тексти інших українських радянських письменників, які оспівували соціалістичні реалії. У 1970-х роках він потрапив до «чорного списку»: 10 років його не друкували.
Шевчук здобув популярність завдяки своїм романам та повістям, серед яких особливе місце займають твори «На полі смиренному» та «Дім на горі», які стали важливою частиною української літературної спадщини. Він також автор багатьох літературознавчих праць і публіцистичних статей, що досліджують розвиток української літератури та її місце в європейському контексті. Його твори перекладені кількома мовами, а його дослідження давньої української літератури мали значний вплив на сучасних літературознавців.
Шевчук отримав Шевченківську премію 1988 року за роман-триптих «Три листки за вікном». Крім того, він лауреат літературних премій ім. М. Коцюбинського, О. Копиленка, Є. Маланюка, І. Огієнка, Б. Певного, О. Пчілки. Шевчуку в 1999 році надали Орден Ярослава Мудрого V ступеня.
Упродовж своєї кар'єри Валерій Шевчук не лише писав, але й активно працював як викладач у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та ведучий історичних програм на Українському радіо. Він став відомим не лише завдяки своїй літературній діяльності, але й за свій внесок у популяризацію української культури та історії.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok


