Майстриня Ірина Дорошенко з Малина на Житомирщині займається творчістю з дитинства. Останніх сім років жінка працює з природними матеріалами, створюючи авторські роботи. Майстриня розповіла кореспондентам Суспільного, що займається лозоплетінням з 2022 року.
"Ніколи не планую, що має вийти. Якщо я у своїй фантазії трішечки щось бачу і планую, то в кінцевому результаті виходить зовсім інше і цікавіше", — розповіла Ірина Дорошенко.
Першу роботу з лози, для свого саду, майстриня створила три роки тому. Ця фігурка й досі прикрашає її присадибну ділянку, розказала Ірина Дорошенко.
"Спочатку взагалі у мене була ідея створити скульптуру з зеленого плюща. Так я її собі уявляла, але трішечки прогадала з розміром. Коли почала її робити, в мене не вийшло, бо для плюща треба був задум більшого розміру. І як це не дивно, я просто йшла, хтось обрізав дерево. Я побачила ті гілки просто на узбіччі дороги і приволокла їх додому. Так вийшов мій перший витвір. Я зробила таку дуже гарну дівчину з лози. Вона доволі чимало зросту. У мене така вийшла для мого садочку берегинька з лози, яка трішки схожа на мотанку. У неї немає обличчя, є волосся, гарна сукня. Вона ще й досі стоїть у моєму садочку і прикрашає мій домашній куточок", — розказала Ірина Дорошенко.
Для своїх виробів жінка використовує вербу двох видів: кучеряву й пряму. З кучерявої створює фігурки птахів і комах, з прямої — гнізда для птахів та годівнички. Ірина розказала кореспондентам Суспільного, що вербу заготовляє здебільшого восени та на початку зими. Гілки зв’язує у пучки та зберігає під навісом, щоб матеріал не пересихав і залишався придатним до роботи.
"Ми їдемо з села, і я собі при дорозі заготовляю пряменькі гілочки. Їх безліч. Свіженька, кучерява верба червоного і дуже гарного кольору. Взимку краще робити такі вироби – вони не так швидко сохнуть. Якщо влітку, у жарку пору року, гілочка полежить півдня навіть не на сонці, а просто надворі вона висихає, і потім її потрібно замочувати. Вербу повторно її небажано замочувати. Восени, якщо я свіженьку нарвала, пучками просто пов'язала і нічого не вимочую. Вона надворі під навісом зберігається у великих пучках", — розповіла Ірина Дорошенко.
На створення виробів з лози Ірину Дорошенко надихає природа.
"Дуже люблю пташок, дуже вони надихають. Завжди зачарована сиджу у себе на порозі і слухаю їхній спів. Пташок я виготовляю не тільки з лози. Є пташечки у мене з очерету. Також я пташечок робила з глини гончарної. Мабуть тому що вони мають крила, і у мене, можливо, така ось крилата душа. Мої фантазії люблять літати і вишукувати щось новеньке. Мабуть, в мене є крила", — розповіла Ірина Дорошенко.
Основна техніка майстрині — намотування. Кожен виріб народжується без схем, у хаотичному порядку, розповіла кореспондентам Суспільного Ірина Дорошенко.
"Я не можу точно знати, яким має бути виріб. Я от сідаю і приблизно собі уявляю розмір пташечки. Я починаю щось накручувати, намотувати. Це такий якийсь певний стиль іде намотування. Потім думаю, як зробити дзьобик, як зробити крильця. Все насправді приходить просто в процесі", — розповіла Ірина Дорошенко.
Для птахів майстриня виготовляє гнізда і годівниці. Зі слів жінки — це просто.
"Годівнички я також не знала, які вони вийдуть. Я взяла просто зріз берези і зробила каркас. Дріт, щоб можна було повісити, і так собі просто почала обплітати, в хаотичному порядку. Тут немає ніякої також схеми. І врешті-решт вийшла цікавенька годівничка", — розказала Ірина Дорошенко.
На виготовлення одного виробу з лози майстриня витрачає один день.
"Наприклад, годівничку можна зробити за один день. Це так можна ще випити кави, піти помріяти, а коли вона сохне, полакувати. Вже потім, трішечки пізніше. Якщо ж просто зайнятися суто цим, протягом дня можна зробити гніздечко. Тут немає якоїсь деталізації, щоб ось це було тільки так і так", — розповіла Ірина Дорошенко.
За словами Ірини Дорошенко, найменшим виробом з лози є ластівка — прикраса на годівничку, найбільшим — берегиня на присадибній ділянці.
Раніше Суспільне писало, що 74-річна майстриня Валентина Шпиньова з села Різня Малинської громади на Житомирщині вишиває рушники, сорочки, постільну білизну та серветки. Частину робіт майстриня передає на благодійні ярмарки для підтримки військових в Україні та за кордоном.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
