Вчора, 6 квітня, виконуючи бойове завдання поблизу Часового Яру на Донеччині, загинув воїн з Тернополя Сергій Коновал з позивним "Норд". Він був командиром 2-ої стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 67-ої окремої механізованої бригади ЗСУ.
Про загибель військового в своєму телеграм-каналі повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал.
"З болем та сумом повідомляємо, що віддав своє життя за Україну Коновал Сергій Сергійович (29.05.1992 р.н.). Герой загинув 6 квітня у Донецькій області під час виконання бойового завдання. Ми всією громадою співчуваємо рідним та близьким захисника. Вічна та світла йому памʼять!", — йдеться в повідомленні.
Сергій Коновал був бійцем Добровольчого Українського Корпусу "Правий Сектор" з 2014 року. Служив парамедиком на сході України.
У перервах між ротаціями брав участь у благодійному велопробігу 20 штатами США на підтримку України. Коли розпочалася повномасштабна війна знову добровольцем пішов воювати. Брав участь в обороні Києва, воював на різних напрямках. Став командиром роти стрілецького батальйону 67-ої механізованої бригади Збройних сил України, якій згодом дали назву "Сталева Сотня".
Поміж боями Сергій знаходив час для виготовлення сувенірів. Їх передавав волонтерам, які допомагали його роті.
У Тернополі Сергій Коновал був одним із засновників "Дому ветерана". Зараз там проводять лекції та тренінги, облаштували тренажерний зал для ветеранів, також працюють психологи.
Також у Тернополі військовий організовував військово-патріотичні вишколи для молоді.
У цивільному житті Сергій був оператором і співпродюсером фільмів "Шлях поколінь", "Дорога в Карпати", "Трохи нижче неба". Це стрічки про діяльність УПА, захисників Донецького аеропорту.
Був відеографом кліпу про місто Тернопіль на пісню місцевого гурту "Кожен з нас".
У 2020 році Сергій Коновал був співорганізатором маршу захисників у Тернополі до Дня Державного прапора та Дня Незалежності України.
"Я розбилася на тисячу шматків"
У січні цього року Сергій Коновал одружився із волонтеркою Ольгою Данченко.
Познайомилася пара під час повномасштабного вторгнення, коли Ольга привозила допомогу на фронт. Згодом жінка продала свою машину, щоб купити коханому тепловізор і переїхала на Донеччину, аби бути поряд з ним.
Ольга Коновал написала про загибель чоловіка:
"Вчора я розбилася на тисячу шматків. Ти — це все моє життя, все, що я маю і все, про що я мріяла. Вчора в мене забрали тебе, в мене забрали мене... І як жити без тебе просто не знаю і знати не хочу! Ти був найкращим! Ти моя гордість і моя тиша. До останнього подиху ти захищав мене і нас, але доля мала свої плани на тебе... І як мені жити далі я не знаю, котику... Просто мій Всесвіт, який розлетівся на тисячі шматків..."
Минулого року Сергія Коновала за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Серед нагород Норда також орден "Лицарський хрест добровольця", медаль "Доброволець АТО", відзнака "Боєць, ветеран ДУК "Правий сектор".
"Смерть кожного воїна — то трагедія, але смерть Норда — це втрата майбутнього України"
Побратими, друзі та знайомі діляться спогадами про Сергія Коновала в соцмережах. Написав про нього Богдан Бутковський, який також захищає Україну в лавах ЗСУ.
"Загинув цвіт нації. Людина, яка жила розбудовою України. Сергій з юних років всіма доступними методами займався вишкільною і культурно-просвітницькою діяльністю. З початку повномасштабної війни він, як досвідчений атовець, пішов на фронт. Згодом очолив "Сталеву Сотню" 2 батальйону 67-ої бригади. Про такого командира можна тільки мріяти! Якби всі командири були такими як Норд, ми б вже вигнали ворогів з України... Я ридав, як взнав про загибель Сергія. Відчуття, ніби трохи осиротів... Смерть кожного воїна — то трагедія, але смерть Норда — це втрата майбутнього України, бо на таких, як він, єдина надія на те, що УРСР нарешті стане УССД! Таких людей майже не лишилося! Ми познайомилися з ним у 2016, коли разом проводили вишколи, ми обидвоє розуміли, що нація втрачає кращих в АТО і треба готувати молодь. Хто тепер буде робити те, що робив НОРД на фронті і особливо в тилу?".
Про Сергія Коновала написав і тернопільський кінорежисер Михайло Ухман, який разом із Сергієм працював над декількома стрічками.
"Загинув мій друг, побратим, доброволець, офіцер ЗСУ, людина, яка була поряд з 2016 року... Мій, Друже, Сергій Коновал, ти велика гордість нашої країни і важка втрата. Ти, мій теперішній біль і мій вічний спогад...".
Сергій Коновал також був членом Пласту, написав його друг Юрій Юзич.
"Сергій був членом пластового куреня Орден Хрестоносців. Народився у 1992 році в Тернополі, вихованець Тернопільського пласту. Учасник Революції Гідності. На фронті з березня 2014 року. Лікар, воював також у медичному добровольчому батальйоні "Госпітальєри". Відзначений президентом України орденом "За мужність". Співчуття близьким та рідним. Вічна слава Героєві. СКОБ!".
"Честь та земля пухом, друже командир!"
Боєць із позивним "Грім" воював під командуванням Сергія Коновала. Каже, той був чуйним командиром.
"Ще одного справжнього Українця, воїна і взагалі дуже доброго та мужнього офіцера забрала клята війна! До повномаштабки друг Норд почав свою війну бойовим медиком, тому що закінчив медуніверситет і не міг спостерігати, як росіяни топчуть нашу землю. Пізніше став командиром 6-ої резервної сотні ДУК ПС. Під Сергійовим керівництвом ми проводили багато вишколів, ми готувались до повномаштабки. Норд їздив разом з нами на ротації, відправляв нас на ротації на схід і дуже переживав за нас. Він був справжнім командиром. Пам'ятаю один випадок. Я повернувся зі сходу, мене зустрів Норд і спитав, чого я ходив там без броніка. Я відповів, що коли мене вб'ють, і так ніхто не буде знати, тому що ми там нелегально. Друг Норд сказав: "Будуть знати ваші рідні і я їм мушу про це сказати". Норд завжди був готовий прийти на допомогу. Коли почалась повномаштабка, під Нордовим командуванням в перший день ми виїхали на війну. Честь та земля пухом, друже командир!".
Прощання з командиром "Сталевої сотні" Сергієм Коновалом "Нордом" і заступником командира роти Тарасом Петришином "Химерою" відбудеться 9 квітня о 10 годині в Києві на Майдані Незалежності. У Тернополі з воїнами прощатимуться в "Домі печалі" о 19 годині. Чин поховання відбудетья 10 квітня об 11 годині в Тернополі. Поховають бійців на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.
