Життя і смерть у програмах, ігнорування "цирку" РФ та "Героям Слава!": як минув чемпіонат Європи з фігурного катання

Життя і смерть у програмах, ігнорування "цирку" РФ та "Героям Слава!": як минув чемпіонат Європи з фігурного катання

Ексклюзивно
Іван Шмуратко на чемпіонаті Європи-2024 з фігурного катання, виступ з плямою "крові"
Іван Шмуратко. Фото: Joosep Martinson/International Skating Union via Getty Images

Яким був чемпіонат Європи-2024 для української збірної з фігурного катання, які цінності транслювали спортсмени та які головні моменти створили лідери континенту — у підсумках Суспільне Спорт.

"Якщо сюди прилетить ракета, ми всі помремо" — така думка промайнула в Івана Шмуратка, коли він побачив скляну будівлю "Жальгіріс-Арени", на якій йому належало виступити під час чемпіонату Європи-2024. А тоді схопився: "Я ж не в Україні".

Континентальна першість з фігурного катання проходила в "баскетбольному"Каунас — дім найтитулованішого чоловічого клубу в історії Литви. "Жальгіріс" перемагав у чемпіонаті 24 рази. місті Каунас, куди приїхали вісім українських учасників, половина з яких нині тренується в Україні. Кожен їхній вихід тут зустрічали чи не найгучнішими оваціями (після господарів льоду), між прокатами вмикали українських пісень, а на трибунах виднілися десятки синьо-жовтих прапорів.

Деякі глядачі підіймали українські стягиФото: скріншот з трансляції ISUПрапор України після виступу представниці Грузії, ексросіянки Анастасії Губанової, на чемпіонаті Європи-2024 з фігурного катання й тоді, коли на лід виходили колишні російські фігуристи, що "ховаються" в складі інших збірних. А таких було понад два десятки, за що український парник Артем Даренський назвав цей турнір "Кубком Росії". Утім, російського домінування на подіумах так і не сталося. Натомість більшого галасу наробили перформанси про війну в Україні, несподіване французьке сальто та історичні досягнення Бельгії, Естонії й господарки Литви.

"Рухами можна передати неспівставно більше, ніж словами"

Плач дитини, звук вибуху, червона пляма на білій сорочці. Програми Івана Шмуратка цього сезону майже позбавлені натяків і напівтонів. Такі буквальні образи український одиночник обирав свідомо: аби точно достукатися до широкої авдиторії та нагадати світові про війну.

"Люди від ракет ось так вмирають. Із кров'ю", — пояснює спортсмен.

Шмуратко повернувся в Україну рік тому та зараз їздить на тренування між трьома містами: Києвом, Богуславом і Львовом. В останньому він застав один із наймасованіших обстрілів з боку РФ напередодні Нового року.

"Це, звичайно, жах. Не те слово — це пи***ць. Мені важливо підтримувати психологічний стан, особливо перед змаганнями. Я відчуваю й реагую на речі достатньо тонко. 29 грудня ми виступали зі скрипалем Мойсеєм Бондаренком на новорічному шоу. У день, коли в [дітей] відбувається важлива подія, до якої вони готувалися пів року, ці [росіяни] пускають ракети їм на голови. Це неможливо передати словами".

Рухами, на думку Івана, втілити можна "неспівставно більше". В основі його композицій — історія дитини, яка гине від російської ракети, та її батька. У Каунасі фігурист уперше представив її у двох частинах, продовживши розповідь з короткої програми в довільній — прийом, до якого раніше вдавалися, зокрема, Мао Асада та Адам Сяо Хім Фа.

Короткий прокат Шмуратка, після якого він посідав 19-те місце, завершився символічним "падінням": українець повернув раніше задуману фінальну точку, проте цього разу витримав паузу й упав на лід уже після музики, аби судді не зняли за це бал, як траплялося раніше. Таким чином вдалося зробити постановку "цілісною" й при цьому не порушити правил.

Іван Шмуратко на чемпіонаті Європи-2024 з фігурного катання, падіння наприкінці короткої програми
Фінальна поза Івана Шмуратка в короткій програмі на чемпіонаті Європи-2024 з фігурного катання. Фото: скріншот з трансляції ISU — International Skating Union

Згодом фігурист представив нову довільну програму, в якій використав частину старої постановки, але вклав у неї новий зміст: "астрал між життям і смертю", потойбічний шлях дитини після того, як її вбила ракета.

Подібний креатив і емоційне виконання в обох програмах судді оцінили неоднозначноОцінки Івана Шмуратка за компоненти (навички катання, композицію й перформанс) на ЧЄ-2024 різнилися від 5.25 бала шведської судді Катаріни Генрікссон до 8.25 ірландки Марджері Гілко., та Іванові вдалося піднятися на підсумкову 14-ту сходинку, а в довільній стати 12-м.

"Золото" другий рік поспіль здобув Адам Сяо Хім Фа. Навіть із помилками, падінням і витівкою з забороненим бекфліпом, який спортсмен назвав "маленьким французьким штрихом", посилаючись на схожий вчинок іншої француженки Сурії Боналі на Олімпіаді-1998, Адам випередив решту суперників на майже 20 балів.

Уперше в історії на п’єдестал чемпіонату Європи піднявся естонський фігурист: "срібло" завоював Александр Селевко. З “бронзою” змагання завершив італієць Маттео Ріццо, для якого це вже третя континентальна медаль у кар’єрі.

"Не хочу більше жити в іншій країні"

Якщо Іван "по-українськи" звертав увагу на скляні будівлі, іншу одиночницю Анастасію Гожву на одному з тренувань налякала гучна музика — настільки це було їй незвично, що "хотілося плакати". Схожими емоціями, до слова, ділилася й парниця Софія Голіченко, а от її партнер Артем Даренський каже, що на таке вже не реагує, бо й так "спить під ракетами".

Емоційні гойдалки не відпускали Анастасію впродовж усього турніру. Після приїзду спортсменка виявила, що має гематому на п’ятці, але несподівано для себе самої зуміла потужно розпочати чемпіонат. З чистим прокатом і особистим рекордом (57.83 бала) Гожва опинилася на 11-му місці після короткої програми.

Та сенсації не сталося. Сім із 12 елементів у довільному прокаті Анастасія виконала на "мінуси" в GOEОцінка за виконання та опустилася на 20-ту позицію. Припускає, що не впоралася з хвилюваннями: занадто вже близькою була топдесятка, а з нею — й дві ліцензії для України на наступний чемпіонат.

Відновлюватися після турніру Анастасія Гожва планує в Києві. "Там і стіни лікують", — каже Гожва, яка у квітні 2023-го відмовилася від кращих умов для тренувань у Таллінні, аби повернутися додому. Лише коли обстріли посилюються, фігуристка частково перебирається до Словаччини.

"Вирішила, що не хочу більше жити на постійній основі в іншій країні. У мене є своя країна, я її захищаю на міжнародній арені та хочу тренуватися в себе вдома, — переконана Анастасія. — У Києві в середині літа був дуже поганий лід. Настільки поганий, що після хокеїстів я впала на заїзді на стрибок, і в мене відколовся шматочок кісточки на руці. Але після цієї ситуації в нас злили повністю лід, залили новий, і стало краще".

"У Києві мені набагато спокійніше й комфортніше тренуватися, коли поряд рідні люди, яких я бачу з двох років: [відтоді], як встала на ковзани. Мабуть, за цей час ми всі стали сильнішими психічно, тому відношуся до цього спокійніше".

Жіночі змагання завершилися першою в історії перемогою фігуристки з Бельгії — дворазової призерки чемпіонатів світу Луни Гендрікс, яка на минулому Євро поступилася спортсменці під прапором Грузії Анастасії Губановій. Цього разу ексросіянка посіла друге місце, а "бронзу" виграла інша бельгійка — Ніна Пінцарроне.

"До сліз. Наша команда дуже сильна"

Софія Голіченко та Артем Даренський на чемпіонаті Європи-2024 з фігурного катання
Софія Голіченко та Артем Даренський на чемпіонаті Європи-2024 з фігурного катання. Фото: Mindaugas Kulbis/AP Photos

— Просто не треба це дивитися, і все. Забудьте про те, що це фігурне катання. Це — цирк. Нам треба рівнятися на інші країни.

Такою була реакція Софії Голіченко та Артема Даренського на скандальне шоу Тетяни Навки "Вечори на хуторі", що передувало чемпіонату Європи й стало черговим прикладом апропріації української культури.

Аналогічно українська спортивна пара сприймає росіян і на змаганнях: просто ігнорує та вболіває за інші збірні. Приміром, Артем у Каунасі "топив" за 35-річного італійця Маттео Ґуарізе — і той врешті виборов своє дебютне "золото" в парі з Лукрецією Беккарі, з якою катається разом лише другий сезон.

Натомість російські грузини Анастасія Мєтьолкіна та Лука Берулава, які лідирували після короткої програми, залишилися без титулу, як і Губанова. Дует опустився на "срібну" позицію: між двома італійськими дуетами. Торішні віцечемпіони Ребекка Ґіларді та Філіппо Амброзіні стали третіми.

"Ця людина [Маттео] катається вже понад 20 років і показує той результат, до якого треба прагнути. Це не те, що виступати за різні країни й тренуватися десь у Пєрмі, — наводить Артем приклад Мєтьолкіної та Берулави. — Уся збірна Грузії — росіяни. [...] У мене багато питань до них".

Самі ж Софія та Артем тренуються в Дніпрі: повернулися туди ще у 2022 році, через два місяці після чемпіонату світу в Монпельє.

"Це рідний дім, своя арена, свої люди. Так, там обстріли й проблеми зі світлом, але ти в себе вдома", — пояснює вибір Даренський. "Уся сім’я в нас в Україні, і дуже складно виїжджати й залишати їх там", — додає Голіченко.

За таких обставин Софія й Артем зуміли завершити чемпіонат Європи на найвищій позиції у своїй кар’єрі: 11-му місці. До топ-10 забракло всього 0.54 бала. Причому за технікою українці були серед десятки найкращих, але донизу їх потягнули слабші компоненти. Цей аспект дует планує пропрацювати вже перед наступним сезоном, коли готуватиме нові програми.

"Те, що вони показують, в якийсь момент [розчулило] до сліз, — вражений прокатами колег по команді український танцівник Кирил Бєлобров. — Це заслуговує на повагу: справлятися з усім, що відбувається навколо, з війною, приїздити на змагання й видавати два чисті прокати на високому рівні. Не з подвійними стрибками — усе по-серйозному".

"Наша команда дуже сильна. Навіть з травмами й усіма труднощами — ми справляємося. Кожен на своєму шляху", — додає його партнерка Марія Голубцова.

"Щодня українців убивають, і про це не можна мовчати"

Суботній вечір на "Жальгіріс-Арені" міг стати випробуванням для тих, хто відвик від значної кількості шуму, не пов'язаної з вибухами. Усе тому, що змагальну частину чемпіонату Європи завершували популярні в Литві танці на льоду. Ба більше — місцеві улюбленці Еллісон Рід та Саулюс Амбрулевічус виграли першу за 18 років континентальну медаль для своєї країни, від чого децибели на стадіоні зашкалювали. Дует здобув "бронзу": так само, як це у 2006 році зробили Маргаріта Дробязко й Повілас Ванаґас — колись легендарні спортсмени, які втратили прихильність деяких уболівальників через виступи в шоу Навки та підтримку Росії.

Топдвійка з минулого року лишилася незмінною: титул захистили італійці Шарлен Ґіньяр і Марко Фаббрі, а "срібло" здобули британці Лайла Фіар і Льюїс Ґібсон.

Виділялася серед інших ця дисципліна й для українців. Танці — єдиний вид, у якому "синьо-жовті" мали на цьому Євро одразу два дуетиНа наступному ЧЄ-2025 Україна матиме по одній ліцензії в кожній з дисциплін. За підсумками змагань команда втратила додаткові місця не лише в танцях на льоду, а й у спортивних парах. В останніх на турнірі мав виступати ще один дует — Віолетти Сєрової та Івана Хобта, проте пара пропустила цей старт через травми партнерки.. Обох литовська арена зустрічала вигуками "Слава Україні!", на що глядачі моментально відповідали: "Героям Слава!", а перед виступавми організатори вмикали українські пісні з Євробачення: для Марії Голубцової й Кирила Бєлоброва — "Дикі танці", а Марії Пінчук і Микити Погорєлова — "Стефанію".

"Ми тільки вийшли ставати в першу позу — нам кричать. Дуже приємно. Нам це сильно допомогло", — був вражений підтримкою Кирил Бєлобров. "Це не передати словами, — погодилася Марія Голубцова. — Звісно, це мотивує. Відчуваєш більшу відповідальність".

Коли на арені заграла "Стефанія", шкірою пішли сироти, розповідає Микита Погорєлов. Поштовхом це стало й для його партнерки Марії Пінчук, у якої в голові була одна думка: "Ну все, тепер я точно не можу підвести таку кількість людей і маю показати максимум".

Четвірка українських танцівників — єдині в команді ЧЄ-2024, хто зараз повноцінно тренується за кордоном. Марія та Кирил, які фінішували на 14-й позиції, майже два роки займаються в престижній "Льодовій академії Монреаля": у канадському місті, що цього року прийматиме чемпіонат світу. Марія та Микита, які посіли 18-те місце, з початку повномасштабного вторгнення переїхали до столиці Австрії Відня.

Тугу за домом ці дві пари проживають по-різному. Голубцовій і Бєлоброву, за їхніми словами, бракує "легкого життя, коли знаєш, що де знаходиться і як працює". Інколи передивляються фото й відео Києва в Інтернеті, аби згадати знайомі місця, в яких не були з 2022-го. Водночас зізнаються, що останнім часом "сильно про це не думають".

"Є інші проблеми й моменти, які ми маємо вирішувати, — каже Марія. — Часу на сум мало. Звісно, це малоприємно, і це впливає певною мірою на налаштування, рутину. Як [емоційні] гірки".

Від думок про Україну стараються абстрагуватися, аби це не впливало "загалом на життя". "Як виявилося, життя — це не так просто, — стверджує Кирил. — Є багато речей, які засмучують і які треба долати, щоб не просто займатися тим, що подобається, а щоб продовжувати жити комфортно. Коли є час спуститися аж до цієї проблеми, спускаємося. В основному є вищі пріоритети. Це велика проблема, але конкретно для нас інколи вона відходить на другий план, на жаль".

"Чому не висловлюємося про війну в Україні? Це наш шлях, — аргументує Бєлобров. — Ми поки не прийшли до того, щоб так відкрито транслювати нашу позицію. Я вважаю, що це не можна засуджувати. Інколи не хочеться навіть зайвий раз нагадувати, що ти з України: щоб не було упередженого ставлення з жалістю до тебе".
"Кожен раз, коли ми виходимо й представляємо нашу країну, це каже про те, що ми є, ми боремося, наша країна бореться, — пояснює бачення своєї місії Голубцова. — Кожен переживає це по-своєму. Принаймні ми не страждаємо так, як люди в нашій країні".
Марія Пінчук та Микита Погорєлов на чемпіонаті Європи-2024 з фігурного катання, виступ у довільному танці
Марія Пінчук та Микита Погорєлов на чемпіонаті Європи-2024 з фігурного катання. Фото: Mindaugas Kulbis/AP Photos

Фізично далеко від війни зараз і Марія Пінчук з Микитою Погорєловим. Та емоційно вона, як кажуть фігуристи, вплинула на їхнє катання та виступи на міжнародній арені.

"Ми почали відчувати відповідальність перед усією країною, перед усіма людьми: що ми маємо гідно представляти Україну, — переконана Пінчук. — Але ми б дуже хотіли повернутися до Харкова. У нас були гарні умови. Ми дуже сумуємо за нашими тренерами. Я їздила [в Україну після початку повномасштабної війни]. Авжеж, складно перебувати вже не в тому Харкові, але як є. На жаль, зараз там немає можливості тренуватися".

Одним із гайлайтів чемпіонату для танцівників став виступ їхнього колеги Івана Шмуратка. "Ми побачили це наживо, — захоплено розповідає Микита. — Це неймовірно, дуже чуттєво. Це те, за що нам усім болить зараз".

"Він дуже гарно передає емоції, які багато українців відчувають, — підтримує Марія Пінчук. — Він великий молодець, що не боїться це робити й намагається донести це публіці. Щодня [українців] атакують, вбивають, і про це не можна мовчати й забувати в жодному разі".

Сам Іван неодноразово впродовж турніру наголошував на тому, що "у фігурному катанні зараз не може бути важко", у порівнянні з подіями на фронті. Поки спортсмени мають привілей займатися своєю справою та тренуватися, у тому числі в мирних країнах, "бути на чемпіонаті Європи й репрезентувати Україну — це честь".

На початок