Рівненська поетка Валентина Люліч стала цьогорічною лавреаткою премії імені Уласа Самчука. Нагородження відбулося 20 лютого. Міську відзнаку за внесок у розвиток літератури присуджують з 2012 року в день народження письменника.
Про те, як ставиться до отримання відзнаки, та про свій творчий шлях Валентина Люліч розповіла Суспільному.
20 лютого у Літературному музеї Уласа Самчука відбулося вручення міської премії. Лавреаткою у 2025 році стала поетка та перекладачка Валентина Люліч.
"Премія Уласа Самчука зі списку всіх премій, напевно, найважливіша на сьогодні в моєму житті. По-перше, вона присуджена до 120-річчя. По-друге, час, в якому ми живемо, кричуще потребує актуалізації імені й творчості Уласа Самчука. І по-третє, для мене це — велика відповідальність, адже тепер, як лауреат цієї премії, я зобов'язана працювати максимально можливо на ціль просвітництва, патріотизму, виборювання словом нашої перемоги, українськості, творення України, як світової держави", — розповіла Валентина Люліч.
Вона додала, що премію Уласа Самчука вважає найбільш вагомою, відповідальною і значущою.
Що відомо про Валентину Люліч
Зі слів поетки, з 2013 року вона є членкинею Національної спілки письменників України. Тоді ж її обрали на посаду заступниці голови Рівненської обласної організації:
"Якщо говорити про мою творчу літературну діяльність, то вона активно почалася у 2011 році. Тоді вийшли друком дві моїх збірки поезій, одна з яких стала кращою книгою Рівненщини в номінації "Літературний дебют". Згодом мені присвоїли премію Михайла Дубова за перші кроки в літературі від нашої письменницької організації".
Валентина Люліч зауважила, що наразі її доробок складається орієнтовно з 13 книг.
"Також в мене є і співана книга, у якій поєднується і слово, і музика, і жестова мова. Маю досвід роботи з інклюзивною літературою — це книги універсального дизайну, навчальні для дітей з інвалідністю", — пояснила вона.
Як повідомила поетка, окрім поезій, вона пише прозу та займається перекладанням.
"Для мене це слово — це меч, боротьба, можливість творення людей, розвитку нашого суспільства, можливість дати людям усвідомити речі життя і нашу реальність. Для того, щоб робити все краще", — додала лавреатка.
Що відомо про премію
Раніше Суспільне писало, що літературна премія імені Уласа Самчука заснована розпорядженням міського голови Рівного у 2012 році задля увічнення пам'яті українського письменника, уродженця Рівненщини Уласа Самчука та заохочення сучасних місцевих прозаїків.
Премію, диплом та нагрудний знак вручають лавреатам щороку в лютому до дня народження Уласа Самчука. З початку заснування премії нею нагородили таких рівненських письменників:
- Євгена Шморгуна;
- Петра Велесика;
- Василя Басарабу;
- Ірину Одерако;
- Олену Медведєву;
- Миколу Панченка;
- Ірину Баковецьку-Рачковську;
- Віктора Мазаного;
- Олександра Ірванця;
- Галину Данильчук;
- Анну Лимич;
- Максима Кривцова та Людмилу Марчук.
Хто такий Улас Самчук
Улас Самчук — український письменник, журналіст і публіцист, член уряду УНР у вигнанні. Народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Рівненщині. У 1941-1943 роках був редактором газети "Волинь", яку видавали в Рівному.
Він був одним із перших, хто розповів світові про злочин Голодомору 1932–1933 років та радянську систему ГУЛАГів. Був членом уряду УНР у вигнанні та автором шістнадцяти романів, серед яких трилогія "Волинь", "Гори говорять" та "Марія", збірок оповідань та публіцистики.
У 1980-х роках кандидатуру Уласа Самчука висунули на здобуття Нобелівської премії, проте справа не була доведена до кінця.
Більше про життя й погляди письменника, читайте у матеріалі Суспільне Культура.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
