Дудка-викрутка, традиційна для Рівненського Полісся, може потрапити під захист ЮНЕСКО

Дудка-викрутка, традиційна для Рівненського Полісся, може потрапити під захист ЮНЕСКО

Дудка-викрутка на Рівненщині
Зліва — Герасим Хомич із села Переброди грає на дудці-викрутці. Колаж: Суспільне Рівне/Віталій Коваль

Поліську дудку-викрутку, традиційну для північних районів Рівненщини, пропонують внести до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Цей музичний інструмент роблять з гілки сосни, викручуючи її середину. Звідси — й назва.

В Міністерстві культури та інформаційної політики України повідомили, що на розгляд Міжурядовому Комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО скерували два подання:

"До Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони подано "Традицію поліської дудки-викрутки на Рівненщині". До Реєстру кращих практик охорони нематеріальної культурної спадщини подано "Практику з охорони "Традиції Щедрого вечора в Україні" засобами формальної та неформальної освіти", яка бере початок з 2014 року".

Дудка-викрутка: поширений на Рівненщині інструмент може потрапити під захист ЮНЕСКО
Дудка-викрутка. Фото: Суспільне Рівне

Дудка-викрутка на Рівненщині

У 2023 році традиційний музичний інструмент Рівненщини внесли до Національного реєстру під узагальненою назвою "Поліська дудка-викрутка: традиції виготовлення та гри".

Дудка-викрутка: поширений на Рівненщині інструмент може потрапити під захист ЮНЕСКО
Дудка-викрутка. Фото: Суспільне Рівне

До нашого часу гра на дудці-викрутці збереглася у Миляцькій та Рокитнівській громадах Сарненського району, а найкращий знавець цієї традиції — Герасим Хомич із села Переброди. Він знає понад сто пісень та мелодій.

"Колись багато дударів було. Робили дудки, викручували. Я теж побачив і мені захотілося. Ще мій двоюрідний дядько теж займався, корови пас. То я все підглядав, як він там собі робить, та й сам навчився отак", — розповідав Герасим Хомич під час семінару "Нематеріальна культурна спадщина у громадах", на якому обговорювали шляхи збереження та популяризації гри на дудці-викрутці.

Дудка-викрутка: поширений на Рівненщині інструмент може потрапити під захист ЮНЕСКО
Герасим Хомич. Фото: Суспільне Рівне

Ще один гравець із села Лугове 90-річний Адам Ляхович дудку-викрутку зробив власноруч, а грати на ній навчився в дитинстві.

"Як колись грав на концерті, то букет пісень програю. Один куплет пісні, другий куплет, третій. Зараз я не можу нічого", — зазначав чоловік.

дудку-викрутку можуть внети до ЮНЕСКО
90-річний Адам Ляхович грає на дудці-викрутці. Суспільне Рівне

Як виготовляють дудку-викрутку

Майстер з виготовлення інструменту Юрій Ковальчук розповів Суспільному, що процес створення дудки — складний, і найважливіше, щоб вона зазвучала. Дудку роблять із сосни, викручуючи серцевину дерева — звідси й назва інструменту.

"Ми маємо заготовку до дудки, треба зробити, щоб вона грала. Спочатку робиться віконце, потім робиться денце. Надалі створюємо отвори. За традицією отвори робилися випалюванням: розпалювали багаття і сухою палкою, яка розжарювалася, відміряли, де робити отвори. Тут треба практика, не одну дудку створити та зіпсувати заготовки. Є ще певні секрети до яких треба дійти", — зазначив Юрій Ковальчук.

Дудка-викрутка: поширений на Рівненщині інструмент може потрапити під захист ЮНЕСКО
Юрій Ковальчук. Фото: Суспільне Рівне

Він грає на дудці-викрутці близько 30 років, може відтворити мелодії понад 60 колядок та щедрівок. Чоловік є учнем Герасима Хомича.

Більше про дудку-викрутку в сюжеті Суспільного.

Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок