Із 51-річним молодшим сержантом Русланом Корейком попрощалися у Костополі на Рівненщині. У 2014 році чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Він брав участь в обороні Донецького аеропорту, пройшов через Іловайський котел та Дебальцеве. Демобілізувся у 2015-му, а з початком повномасштабного вторгнення повернувся до війська. Руслан Корейко загинув 2 серпня 2026 року на Харківщині.
Руслан Корейко народився у багатодітній родині в селі Майдан Костопільської громади. Після завершення школи вирушив на строкову військову службу, а у 2014-му його мобілізували до лав Збройних сил України, повідомили у Facebook Костопільської міської ради.
«Вперше він пішов у 2014 році. В найгарячіших точках був. Хоча нам нічого не повідомляв. "В мене все добре, та я тут хлопцям їжу варю". Працьовитий був. Він тільки коли приїде у відпустку — старався допомогти по господарству, швиденько до роботи. В нього жодної хвилини не було такої, щоб він просидів дарма», — пригадала кума Руслана Корейка Тетяна Юхимець.
Чоловік брав участь в обороні Донецького аеропорту, пройшов через Іловайський котел та Дебальцеве. Мав поранення, після лікування повернувся у стрій. За час служби отримав низку нагород.
«Пройшов Іловайський котел, був на Донеччині, захищав, зокрема, Дебальцеве, отримав тяжке поранення. Після поранення він знову повернувся в стрій», — розповіла староста Малостидинського округу Людмила Хомич.
У 2015 році Руслан Корейко демобілізувався та повернувся додому, а з 2018 працював молодшим медбратом у Рівненському обласному центрі психічного здоров'я.
Після початку повномасштабного вторгнення знову став на захист України, служив у складі 92 окремої штурмової бригади.
«Приходив у відпустку, казали: "Руслан, лишися". "Ні, треба йти, в мене там хлопці, ви що», — поділилася односельчанка Руслана Корейка Тетяна Ушакова.
Військовослужбовець загинув 2 серпня 2026 року на Харківщині. 10 серпня з ним попрощалися на площі імені Тараса Шевченка у Костополі.
«В нього ніколи не було якихось проблем, чи чогось такого, що важко. Казав: "Якщо я не піду туди, то вони [війська РФ — ред.] прийдуть сюди", — зазначила односельчанка Руслана Корейка Ніна Ушакова.
У військового залишилися дружина, донька, син, онука, п'ять братів та дві сестри. Поховали Руслана Корейка на кладовищі села Малий Стидин.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
