Європейський союз до 2025 року збирається ухвалити закон, який регулюватиме розвиток систем штучного інтелекту та захищатиме від них громадян. У нинішній редакції законопроєкту системи штучного інтелекту розділені на групи за ступенем ризику, який вони несуть для споживачів, а також введені обмеження та заходи контролю для кожної з груп. Про це повідомляє Український інститут стратегії глобального розвитку.
Більше про загрозу та можливості штучного інтелекту в етері Суспільне. Спротив розповів заступник директора з наукової роботи Інституту проблем штучного інтелекту Міністерства освіти та науки і Національної академії наук України Микита Клименко.
— Що таке штучний інтелект і чому європейці ділять його на групи?
— Під штучним інтелектом розуміють великі мовні та інші генеративні моделі, які можуть використовуватись у зловмисних цілях. Роботу над цим законом розпочали ще 2001 року і з того часу ми розуміємо, що вплив великих генеративних моделей став відчутний більшості суспільства, почали виникати прецеденти, коли зловмисники змогли вчинити ті чи інші дії вже великій кількості постраждалих. А тому виникла необхідність регуляції цих процесів.
— Коли говоримо про штучний інтелект, одразу згадується чат GPT. Чи йдеться про нього? Чи штучний інтелект — це ширше поняття?
— Штучний інтелект розуміється як математична модель, яка вміє розв'язувати певні задачі, що виконує людина. Наразі це все. Це великий інструмент, технологія. Така ж технологія, як раніше, скажімо, були запропоновані банківські картки, коли люди розраховувалися лише готівкою, а після їх появи виникали прецеденти, коли зловмисники забирали чужі гроші. Згодом розвиток цієї технології і законодавства призвів до того, що банки зараз можуть превентивно, тобто завчасно, попереджати крадіжки грошей. Тому відповідальність тут нестимуть не тільки розробники, які впроваджують технологію у суспільні процеси, а й також користувачі, які повинні розуміти, як діє штучний інтелект і яким чином можна убезпечити себе.
— Ви говорите про користь штучного інтелекту, а чим він може бути небезпечним?
— Штучним інтелектом можуть користуватись зловмисники. Окрім того, самі по собі великі нейромережеві системи, які зараз існують, досконало невивчені й необмежені. Тому згідно зі стратегією НАТО ніхто не виключає, що штучний інтелект може самостійно діяти, усе розпізнавати, але в останній момент рішення все одно має приймати людина — оператор чи керівник, оскільки зараз ми не можемо довірити таким системам, у повністю автономному режимі, розв'язувати якісь проблеми, що можуть спричинити ризик для здоров'я хоча б однієї людини, не говорячи про людське життя.
— Як правильно користуватися штучним інтелектом? Які задачі можна йому поставити, а які не варто?
— Ставити можна будь-які задачі. Лише потрібно розуміти, що штучний інтелект, на прикладі чату GPT, може розв'язувати задачі обробки даних, простих запитів і надання інформації, він компонує з наявних обсягів інформації дуже змістовні, лаконічні відповіді або відшуковує відповіді. Він здатний на певні когнітивні функції, які притаманні людині, але довести якусь математичну теорему — не зможе, не зможе і приготувати нову страву, яку не знає, хоча спробує надати вам рецепт. Але він, скоріше, буде абсурдним, оскільки відповідатиме лише вашому запиту і не більше.
— Які професії може замінити штучний інтелект?
— Я думаю, професії залишаться, але дещо трансформуються, оскільки штучні моделі щоразу будуть вдосконалюватись і робити менше помилок. Найбільше сьогодні це стосується IT-сфери, де людина пише багато кодів. Цей програмний код вже зараз генерується здебільшого машинними засобами. Також до автоматизації можуть дійти певні професії, які пов'язані з обробкою текстових й аудіоданих, наприклад, стенографія, перекладання.
— Європейський союз до 2025 року збирається ухвалити закон, який регулюватиме розвиток систем штучного інтелекту. Яка імовірність того, що в Україні можливо приймуть подібний закон? І взагалі, чи є якісь напрацювання, думки щодо цього?
— Це неминуче, людство вже відчуває на собі необхідність регуляції цих процесів, тому рано чи пізно в Україні це теж буде. Наскільки це законодавство актуальне у сучасних умовах війни — питання дискусійне і не нам його вирішувати. На мою думку, реалізація певних заходів щодо концепції розвитку штучного інтелекту передбачає розвиток і науково-правової системи. Нещодавно провели монографічне дослідження, на якому зібралось понад 40 українських і закордонних докторів наук, де створили стратегію розвитку штучного інтелекту на 2023-2030 роки. Вона передбачає як гармонійний розвиток в основних, ключових сферах суспільства, науки, освіти, промисловості, так і бачення розширення законодавчої бази врегулювання цього процесу.
Нам потрібні закони про штучний інтелект, це може бути або серія рамкових законів, або окремий закон, який регулюватиме обмеження застосування штучного інтелекту, а також визначатиме контролюючі органи. Аби ми розуміли, що можливість використання штучного інтелекту зловмисниками — мінімальна.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
