Депутати Рівненської міської ради на засіданні сесії підтримали рішення на основі проєкту, для написання якого частково задіяли штучний інтелект. Про це у Facebook повідомив депутат міськради Святослав Клічук.
В етері "Суспільне. Студія" 24 червня він розповів про використання нейромережі при створенні офіційного документа.
На сесії Рівненської міської ради, що відбулася 20 червня, депутати підтримали рішення на основі проєкту, який був частково написаний штучним інтелектом. Що це за проєкт-рішення Святослав Клічук не уточнив, аби не було "політичних зловживань".
"Штучний інтелект проаналізував поточну ситуацію з питання, яке вирішувалось, запропонував аргументи, які можна використати при написанні проєкту рішення, при підготовці пояснювальної записки. Основну роботу робили депутати: вони ставили правильні питання нейромережі, формулювали проблему, коригували. Тому що сам штучний інтелект не може повністю поки що зробити це, але він дуже добрий помічник", — пояснив депутат.
З його слів, більшість представників міськради, окрім авторів, не знають, що при створенні цього документа використовували штучний інтелект.
"Це помічник, який дозволяє швидше і якісніше виконувати свою роботу в багатьох професіях. Там, де потрібно працювати з інформацією, штучний інтелект — це такий собі електронний секретар. У нашому випадку він зекономив приблизно годину часу. Звісно, після нього людині потрібно попрацювати, проаналізувати чи немає помилок, чи все коректно написано, але допоміжну роботу він виконує досить непогано", — додав Святослав Клічук.
Використання штучного інтелекту в Україні
Про законність застосування штучного інтелекту в Україні та можливі загрози й обмеження у використанні в етері "Суспільне. Студія" розповів заступник директора з наукової роботи Інституту проблем штучного інтелекту Микита Клименко.
Застосування депутатами Рівнеради нейромережі при створенні офіційного документа він прокоментував так:
"Використання подібних технологій є цілком раціональним в таких випадках. Я не ознайомлений безпосередньо з цим документом, але якщо він доволі типізований, тобто є багато шаблонних варіантів таких документів — це зараз можливо використовувати й цілком безпечно, оскільки результат роботи штучного інтелекту є контрольованим людиною. Таким чином ми уникаємо будь-яких подальших можливостей збою програми".
Микита Клименко зазначив, що наразі розробили декілька законопроєктів, які регулюють застосування штучного інтелекту.
"Є стратегія, та концепція використання, які посилаються на кращий міжнародний досвід. У тому числі стратегія використання штучного інтелекту НАТО у військових цілях, яка обов'язково включає використання людини в контурі управління автономними системами, оскільки це може нашкодити людині. Використання штучного інтелекту в якості технологій подвійного призначення також передбачає застосування в більшості контролюючих моментів саме людини-оператора", — додав заступник директора.
Зі слів Микити Клименка, використання штучного інтелекту також може мати й загрози, оскільки цим можуть скористатися зі злочинною метою, а також можуть бути збої в роботі.
"Наразі більшість комерційних продуктів, якими ми можемо користуватися, вже містять в собі певні запобіжники. Це як спам-фільтр у нашій електронній пошті, який фільтрує певні листи, які ми не хотіли б отримувати. Так і дані фільтри помічають певну тематику, специфіку запитів від користувача і те що може згенерувати сама система, змінює відповіді на більш коректні й ті, що не можуть зашкодити. Однак існують способи обходу таких дій: або коли вже відома сама структура мовної моделі, або випадковим шляхом", — пояснив експерт.
Він зазначив, що наразі обмежень щодо використання штучного інтелекту не існує, але сфера розповсюдження дещо обмежена у медицині. Зокрема у психотерапії, де важливий контакт безпосередньо людини із людиною.
"Наш інститут у співпраці з Національною академією педагогічних наук намагається вирішити це питання. Впровадити [обмеження — ред.] в таких сферах, де зараз штучний інтелект не може імітувати діяльність людини якісно — це виклик на поточний час", — додав Микита Клименко.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
