За 13 років кількість українців, які вважають 9 травня важливим державним святом, скоротилась у понад чотири рази. Про це свідчать дані опитування, яке у лютому 2023 року провів Київський міжнародний інститут соціології. Опитали 2002 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України, окрім тимчасово окупованого Криму. 13% вважають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні важливим державним святом, тоді як у 2010 році показник становив 58%.
Кандидатка історичних наук, заступниця начальника наукового управління Українського інституту національної пам'яті Вікторія Яременко розповіла Суспільному про міфічність 9 травня та чому важливо відмовитися від святкування цієї події.
Політика змінилася після того, як у 2014-му році Росія розпочала війну проти України, вважає науковиця.
"Як бачимо, за останній рік ця ситуація взагалі кардинально змінилася, тому що ми бачимо, як Росія експлуатує тему Другої світової війни, як вона прикривається цією темою, вчиняючи в Україні злочини. Відповідно ми розуміємо, що це вже йдеться не про вшанування пам'яті тієї війни, а йдеться саме про політизацію і про виправдання сьогоденних злочинів”, — розповіла Вікторія Яременко.
Науковиця зазначила, що Україна самостійно почала змінювати свою політику щодо 9 травня після 2014 року, коли в країні запровадили 8 травня як День пам'яті і примирення. Тоді про Другу світову війну почали говорити не як про переможну подію, а про її трагічні наслідки.
У 2021 році Суспільне Рівне у відео показало, як за 10 років змінювався формат святкування 9 травня, як з 9-го перейшли на 8-ме, а з помпезних парадів — на небагатолюдні покладання квітів
Про міфічність і помпезність 9-го травня
“Акт капітуляції підписали 7 травня, але Сталін не прийняв цієї дати, оскільки він хотів його підписати у Берліні, щоб Радянський Союз був як визначальним у перемозі над Німеччиною. Дату 7 травня сказали замовчувати. Акт капітуляції Німеччини було знову підписано 8 травня о 23-й годині, за часом в Радянському Союзі тоді вже настало 9 травня. 8 травня знову ж таки було підписано указ про встановлення 9 травня як Дня перемоги. До цього готувалися, чекали і за радянським часом почали обчислювати цю дату", — розповіла Вікторія Яременко.
За її словами, значна частина світу певний період перебувала у полі цього свята, яке культивувалося в Радянському Союзі після 1965 року. До цього моменту свято не набуло в Радянському Союзі такого помпезного розмаху, як уже після 1965 року”,
У радянський час традиція святкування Дня перемоги була різною і змінювалась.
"Якщо ми говоримо про традицію, яка почала формуватися після 1965 року, то це все одно не були всі ті практики, які ми бачимо зараз в Росії. Навіть паради перемоги, які Росія щорічно проводить з 1995 року... У Радянському Союзі провели другий парад у 1965 році, а далі це було кілька ювілейних парадів: у 1985 році, 1990. Тобто таких помпезних дійств, до яких зараз вдається Росія, в Радянському Союзі не було”.
Досвід Другої світової та українські реалії
“Ми не можемо абсолютно вивчити досвід України саме після Другої світової війни, взяти його собі за приклад. Зрозуміло, що сучасна війна для України вже перекриває Другу світову. Це саме війна за свободу українців, тоді, коли Друга світова війна не принесла цієї свободи. І з однієї складної ситуації українці потрапили до іншої. Вивчати досвід потрібно, звертати увагу на те, що може бути і які можуть бути складнощі, але зрозуміло, що сучасна війна — це зовсім інша сторінка і зовсім інші виклики для України”, — зазначила Вікторія Яременко.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
