В Україні знизився рівень вживання російської мови. Що на це вплинуло

В Україні знизився рівень вживання російської мови. Що на це вплинуло

В Україні знизився рівень вживання російської мови. Що на це вплинуло
. Суспільне Тернопіль

Частина російськомовних українців з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну перейшла у спілкуванні на українську. Про це в етері телемарафону Суспільне. Спротив розповів виконавчий директор фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Петро Бурковський. Він зазначив, що у порівнянні з 2021 роком зросла й частка громадян, які вважають українську мову рідною.

Рівень вживання російської мови знизився на майже 10%, порівняно з 2021 роком. Про це повідомив аналітик Фонду "Демократичні Ініціативи" Тарас Тарасюк, презентуючи результати загальнонаціонального опитування в Укрінформі. Згідно з ним, у 2022 році також зросла частка громадян, які вживають українську мову в повсякденному житті. Якщо у 2021 році цей показник становив 64%, то у 2022 — 71%.

Зросла й частка громадян, які вважають українську мову рідною. Якщо у 2021 році вона становила 77%, то за рік — зросла до 87%.

Хто респонденти

В опитуванні взяли участь громадяни з усіх регіонів України, де не тривають бойові дії і які не були окупованими на момент проведення інтерв'ю, зауважив Петро Бурковський.

"Опитування провели наприкінці грудня 2022 року. Загалом методом особистого інтерв'ю було опитано близько 2 018 респондентів, дорослих віком від 18 років. І хоч ми опитали людей згідно зі статистикою, яка була на початок 2022 року до 24 лютого, а тому потрібно робити похибку на те, що багато громадян виїхало за кордон. Однак це опитування все ж є репрезентативним", — пояснив він.

Тема опитування

"Тема — не нова. Ми відстежуємо тенденції користування українською мовою та споживання культурного продукту ще з 2018-19 років. Ми знаємо, що Росія дуже активно використовує фактор мови, зокрема, свій культурний продукт, тему розколу українського суспільства. Вони намагаються нав'язати, що українське суспільство розколоте саме за мовним принципом, на тих, хто користується українською мовою, і тих, хто російською", — сказав аналітик.

За його словами, усе це використовувалось для ослаблення українського суспільства, підготовки російського нападу і до 2014 року, і до 24 лютого 2022 року, і продовжується використовуватись зараз:

"Росіяни силою нав'язують російську мову на окупованих територіях, переслідують людей, які вживають українську мову. Нарешті приходить розуміння і на рівні влади, що мова — чинник національної безпеки, певний захисний механізм, який дозволяє згуртовувати суспільство".

"Свідомий вибір на користь рідної мови"

З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну мовна ситуація кардинально змінилась, люди роблять "свідомий вибір на користь рідної мови", зазначив Петро Бурковський.

"Найчастіше у південних та східних областях країни люди називали українську мову своєю рідною, ототожнювали її з мовою своїх батьків, але не могли користуватися нею у повсякденному житті, на роботі, в побуті через політику русифікації. Українська була непрестижна, нею не розмовляв бізнес, не можна було отримати інформацію. Російськомовне середовище домінувало у великих містах, зокрема, у столиці. Зараз ситуація надзвичайно змінилася. Попри те, що середовище може бути російськомовне, люди ухвалюють рішення переходити на українську мову, віддавати дітей в україномовні школи", — сказав він.

За результатами опитування, люди бачать у мові цінність, не хочуть далі користуватися мовою агресора, хочуть повернутися до джерела своєї ідентичності, відрізнятися від загарбників.

"Це соціологічне дослідження продемонструвало рекордну кількість громадян України, які визнають українську мову рідною, а також перейшли на спілкування українською", —додав уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Стереотипи у масовій свідомості

Опитування також стосувалося освіти й культури. І відповіді на запитання щодо виключення російськомовних авторів зі шкільної освітньої програми — були неоднозначні.

"Більшість виступає за те, щоб виключити цих авторів, проте є частка громадян, які вважають, що їх потрібно залишити. Тут ми маємо справу з кількома стереотипами й м'яким російським впливом, яким Росія послуговується навіть попри війну" — сказав аналітик.

  • Більш як 10% громадян говорили про те, що в освітній програмі можна зберегти тих авторів, які вважаються загальносвітовою класикою.

"Але насправді не автори вважаються загальносвітовою класикою, можуть вважатися лише їхні окремі твори, як шедеври, але і ці твори не є обов'язковими для вивчення. Ні в німецькій, ні у французькій школі ви не знайдете вивчення російськомовних авторів, можливо, якісь твори вивчаються в університетах. Не більше. Ця теза — це конструкт ідеологічний, радянський, нам нав'язували думку, що щось російське — це зразок, на який рівняється світ. Це не правда, такого немає", — прокоментував Петро Бурковський.

  • В освітній програмі варто залишити тих авторів, які народилися в Україні.

"Але не всі уродженці цінували той факт, не всі вважали себе українцями й часто вчиняли дії, спрямовані проти української нації, національних інтересів. До прикладу, Михайло Булгаков — це автор, який ненавидів Україну, виступав проти українських визвольних змагань 1917-21 років. Його не варто вивчати, бо через таких, як він, та інших подібних авторів Росія і далі намагатиметься вести свою пропаганду", — додав він.

Читайте також

  • Податок на солодку воду: для чого його хочуть ввести й куди підуть гроші — пояснює нардеп
  • АЕС в Україні переводять на американське паливо замість російського. Експерт пояснив, чому це важливо
  • Навчання у війну: рівненська психологиня радить, як підготувати дитину до 1 класу

Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок