Повномасштабне вторгнення Росії значно активізувало деколонізаційні процеси, що тривали в Україні після відновлення незалежності. Правові підстави їм надав ухвалений Верховною Радою 21 березня 2023 року Закон України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії". Суспільне вирішило підбити проміжні підсумки того, як Одеса та область позбавляється символів імперської спадщини.
З чого розпочався процес деколонізації
Деякі громади позбувались імперських назв у топоніміці та пам’ятників, що вшановували російських діячів, ще до напрацювання профільної нормативно-правової бази. Так, уже в листопаді 2022 року Ізмаїльська громада затвердила перший блок нових назв для понад 50 об’єктів топоніміки, спираючись на Закон України "Про місцеве самоврядування". За підсумками громадського обговорення назви на честь російських діячів та подій імперсько-радянського минулого заступили назви, що вшановують українських державників, військовиків, художників та письменників. А 1 грудня 2022 року пам’ятник Суворову в Ізмаїлі на території місцевого водоканалу склав компанію демонтованому у 2016 році пам’ятнику Леніна.
Аналогічні процеси позбавлення імперської спадщини тривали й в обласному центрі: 30 листопада 2022 року депутати Одеської міської ради на XVI сесії підтримали рішення про демонтаж пам'ятника "Засновникам Одеси", частиною якого була фігура російської імператриці Катерини II. Тоді ж ухвалили рішення про демонтаж та перенесення пам'ятника російському полководцю Алєксандру Суворову. Обидва пам’ятники невдовзі були вилучені з публічного простору та передані на зберігання до міського художнього музею.
Закон України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" набув чинності 27 липня 2023 року. Протягом першого півріччя рішення щодо перейменувань та демонтажу з урахуванням думки науковців, громади та висновків УІНП мали ухвалити органи місцевого самоврядування. З 27 січня 2024 року протягом трьох місяців повноваження для проведення цієї діяльності отримували міські, селищні та сільські голови. З 27 квітня по 27 липня 2024 року завершувати деколонізаційні процеси покликані голови обласних державних (військових) адміністрацій.
Проміжні підсумки з перейменування вулиць по Одесі та області
У зв’язку з настанням нового етапу реалізації Закону 3 травня поточного року відбувся брифінг заступниці голови департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації Ярослави Різникової. На ньому, серед іншого, зазначили, що на момент переходу повноважень до голови Одеської ОВА на виконання Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" в Одеській області вже перейменували 1707 об’єктів топоніміки у 80 громадах області, зокрема й такі, що не відповідали нормам державної мови або належали до маркерів російської колоніальної політики. Також в дев'яти громадах ухвалили рішення про перейменування 13 населених пунктів.
Одеса також долучилась до процесу. З моменту ухвалення закону в березні 2023 року до 27 квітня 2024 року рішеннями Одеської міської ради та розпорядженням міського голови перейменували два райони міста, 210 вулиць та провулків, десять топонімічних об'єктів — алеї, сквери, площі та меморіали — отримали нові назви.
Зокрема, розпорядженням міського голови Геннадієм Трухановим у березні цього року перейменували пʼять вулиць міста на честь воїнів, які загинули, захищаючи Україну: у трьох районах Одеси з’явилися вулиці Владислава Бувалкіна, Дениса Максишка, Ігоря Бедзая, Віталія Блажка й Валерія Самофалова. Переважна більшість топонімів, а саме 190 з 210, змінила свої назви вже під час дії деколонізаційного закону. Серед іншого на карту Одеси повернулися деякі історичні назви, з’явилися імена митців та науковців, чия діяльність пов’язана з містом, а також назви, що вшановують полеглих героїв сучасної війни.
Дискусії щодо перейменувань топонімів в Одеському регіоні
Проте з огляду на значну кількість топонімів, що підлягають перейменуванню, та жваву дискусію навколо деяких з них, наприклад вулиці Пушкінської, назву якої мала б змінити саме міська громада, частина об’єктів так і не була перейменована. Приміром, на сесії Одеської міської ради 24 квітня цього року депутати виключили з переліку на перейменування вулицю та площу Льва Толстого, вулиці Буніна та Жуковського, проспект Гагаріна та ще шість топонімів попри те, що вони пройшли історико-топонімічну комісію та громадські слухання.
Тоді Сергій Гуцалюк, керівник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті, пояснив це тим, що депутати саботують процес через брак відповідальності та небажання, щоб їх пов’язували з цим рішенням. Відтак нові назви вулицям та провулкам Одеси доведеться шукати членам робочої групи, що буде створена за координації департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації.
Так само, попри проведення значної роботи в районах Одещини, фактично в кожному з них і на сьогодні є незавершені справи.
"Станом на 1 травня цього року майже 300 вулиць та провулків в 61 громаді Одеської області мають бути перейменовані, — розповіла Ярослава Різникова, — зокрема 43 топоніми на честь "1 Мая", 27 вулиць Гагаріна, 7 Пушкіна, 14 Мічуріна і навіть одна вулиця Леніна в Любашівській громаді Подільського району. Маємо завершити цю роботу з врахуванням історичного контексту, культурної спадщини, відображення духу сучасного українського суспільства та позицій громадськості, що є важливими факторами під час вибору нових назв".
Ярослава Різникова висловила розчарування з приводу деяких пропозицій, які обласна влада вже отримала від органів місцевого самоврядування. На її думку, процес дерусифікації та деколонізації — слушний момент для увічнення українських діячів, але натомість з’являються численні "лісові, морські, сонячні, затишні" тощо.
Демонтаж пам'ятників на Одещині
Окрім перейменування вулиць, Закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" також вимагає прибирання пам’ятників та пам’ятних знаків, які є символами російської колоніальної політики.
Як зазначила Ярослава Різникова, з 2022 року станом на початок травня 2024 на Одещині та в обласному місті демонтували 18 пам’ятників, присвячених встановленню радянської влади, діячам російської історії й культури, зокрема "Засновникам Одеси", Леніну, Фрунзе, Дмітрію Донському, Пушкіну, по два — Горькому і Карлу Марксу, сім — Суворову.
10 квітня цього року ухвалено рішення про демонтаж пам’ятника генералу Тучкову в Ізмаїлі.
Департамент культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради на запит Суспільне Одеса повідомив про відсутність інформації про демонтування пам’ятників та пам’ятних знаків у місті Одеса у встановленому законодавством порядку в період з 27.07.2023 по 27.04.2024 рр. Разом з цим у міській владі наголосили, що робота щодо визначення належності пам’ятників та пам’ятних знаків до законодавчо забороненої символіки триває і на засіданнях історико-топонімічної комісії опрацьовуються питання щодо декомунізації/дерусифікації/деколонізації публічних просторів міста.
У коментарі Суспільне Одеса голова ГО "Деколонізація. Україна" Вадим Поздняков розповів про власне бачення проблемних моментів та перспектив роботи в напрямку реалізації деколонізаційного законодавства:
"Специфіка Одеси та Одещини полягає в тому, що тут, напевно, зосереджена найбільша кількість вулиць та пам’ятників імперським діячам, що суттєво відрізняється від інших регіонів, де проблема більше в комуністичній символіці та назвах. Досі громади не можуть попрощатися з пам’ятниками Пушкіну в Одесі, Білгород-Дністровському, Татарбунарах та Болграді. На початок повномасштабного вторгнення тут було понад 3 тисячі вулиць, які потребували перейменування, на момент набуття чинності профільного закону — трішки більше тисячі. Десятки громад перейменовували сотні вулиць у кожній, проте потім цей процес помітно загальмувався, і обласне місто було і є найбільш проблемним серед усіх громад області."
Подальші зміни
З початком нового етапу перед обласною владою постали задачі створення робочої групи, яка буде збирати інформацію від органів місцевого самоврядування, розробляти по кожному населеному пункту список топонімів, що потребують перейменування, опрацьовувати назви, які можна пропонувати для перейменування, зокрема й шляхом вивчення пропозицій міської історико-топонімічної комісії, що не були враховані міською владою при ухваленні рішення про перейменування.
Робоча група була створена наказом голови Одеської ОВА 20 травня 2024 року. У неї планувалося залучити спеціалістів-істориків, культурологів, людей, які розуміються на темі міського впорядкування, на топонімічній проблематиці, активних представників громадських організацій, які багато років демонструють свій інтерес до цієї теми, а також кілька членів міської топонімічної комісії з метою покращення комунікації з обласним центром.
Алгоритм зміни топонімічних назв та демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків на виконання Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії" передбачає ухвалення рішення і підпис розпорядження головою Одеської обласної військової адміністрації. Попри короткий термін, відведений законодавством, обласна влада обіцяє встигнути.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
