Лілія Коваленко — переселенка з Херсонської області. 24 лютого російські окупанти зайшли в її рідний Каланчак. Жінка народжувала в окупації. Як для неї почалася війна, як проходили пологи та як вдалося вибратися на неокуповану територію, дізнавалися кореспонденти Суспільного.
На початку повномасштабної війни Лілія була при надії. Жінка згадує, як до її рідного селища зайшли російські війська:
"Вони спокійно зайшли, я стояла в черзі за хлібом, бо тільки привезли. Я стояла в черзі і їхав танк, на тому танку сиділи військові, і вони просто стали навпроти великої черги й вони просто взяли, й дулом цього танку водили по черзі. І я стою вагітна, думаю, що цей хліб буде напевно коштувати мені мого життя".

Лілія розповіла, що через переживання їй довелось народити раніше запланованого, адже з'явився ризик для здоров'я дитини:
"Я дуже переживала, де я буду народжувати, я так переживала, я не хотіла їхати ні в який Крим, ні в яку Росію, я не хотіла народжувати у російських лікарів. Я лягла трошки раніше, по телевізору були ці новини про Бучу, я дуже нервувала і народила раніше, ніж мала, бо у дитини почалася тахікардія від моїх нервів, їй це все перейшло внутрішньоутробно, в неї почало "вилітати" серце і сказали лікарі, що треба терміново народжувати".

Чоловік Лілії — військовослужбовець, від початку повномасштабного вторгнення був на "нулі". Тож жінка боялася за життя своє та дитини:
"Моїй дитинці було п'ять місяців і ми з чоловіком вирішили, що вже час виїжджати, дитина була на грудному вигодовуванні і я сподівалася, що я із цим впораюся. Потрібно було виїжджати, а вже через Василівку, через Україну, виїжджати було неможливо. По-перше, зруйнований Антонівський міст, по-друге, у Василівці перед цим обстріляли евакуаційну колону і там були мирні, були і діти, і я вже не хотіла тудою їхати і вирішили виїжджати через Крим".

Коштував такий виїзд 800 доларів, розповідає Лілія. Дорогою до України жінці довелось проїжджати Росією та перетинати кордони Латвії, Литви та Польщі:
"Весь час була голодна і чесно, навіть кави собі не могла взяти за ці три дні, які ми проїхали по Росії. Я пила тільки воду, їла бублики — це все, що в мене було із собою, і фініки.
Виїжджаємо ми з російського кордону, в’їжджаємо в Латвію — і тут я себе відчула людиною. "Тут мама з дитиною, пропустіть їх без черги". Черг немає, запропонували чай, водичку, ми заїхали на заправку.
Ми проїхали Латвію, потім була Литва, Польща, там я була в кімнаті матері та дитини. Там ми могли покупатися, перевдягнутися. Четверо діб і вже була в Польщі. Ми там пересіли на український автобус, приїхали до Львова".

У дорозі з окупації до території підконтрольної Україні Лілія із дитиною провела чотири дні.
"Я, коли побачила наші прапори, коли зрозуміла, що на блокпостах кажуть "Добрий ранок", чесно, я хотіла цілувати землю, на яку приїхала".
Зараз Лілія із донькою живе в Одесі, де народилася. Проте, каже, справжній дім для неї – на Херсонщині, тому дуже хочуть повернутися у Каланчак.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області