Після підриву Каховської ГЕС будинок переселенки з Херсона Тетяни Куткіної затопило, тож разом із сином вона була змушена переїхати до Одеси. Згодом родина отримала житловий сертифікат за зруйноване житло й придбала квартиру. Коли переїхали, у помешканні були лише газова плита та унітаз, тож перший місяць родина спала на сумках із речами. Нині вони власноруч облаштовують оселю, виховують врятованого собаку та мріють про завершення війни. Своєю історією вони поділилися із Суспільним.
«До останнього не хотіли залишати дім»
Тетяна народилася та виросла у Херсоні. Після початку повномасштабного вторгнення понад пів року разом з сином Антоном провела в окупації. Ці часи вона згадує як дуже страшні та травматичні. Жінка поділилася, що довго не могла наважитися на переїзд. Проте у червні 2023 була змушена покинути рідний дім через підрив Каховської ГЕС.
«Ми до останнього не хотіли залишати дім. Ми жили у своїй хаті. Страшно було їхати. Грошей немає. Тільки пенсія Антона у нас була, тому що він має синдром Дауна. Більше грошей немає. Куди їхати? Знайомих, друзів таких, щоб їхати, нема. А коли вже стикаєшся, що все (затопило, — ред.), тоді вже той страх кудись дівається, і вже їдеш», — поділилася Тетяна.
«Якщо зараз залишимося, то більше не виберемося»
Тетяна згадала, що залишали Херсон поспіхом, взявши із собою лише документи та кілька речей. Тоді вона була переконана, що їдуть лише на кілька днів і води буде не багато. Коли почало затоплювати будинок, жінка зателефонувала волонтерам, які погодилися перевезти її в Одеську область.
«Ми сиділи до останнього, сподівалися, що води трошечки буде. Коли вода почала переливати через вікна, я зрозуміла, що якщо зараз залишимося, то більше не виберемося. Виїхали з однією сумкою — документи, пару шорт. Хто думав, що ми поїдемо надовго?» — додала вона.
«Був тільки унітаз і газова плита»
Перші дні в Одеській області, зазначила Тетяна, їй доводилося вчитися орієнтуватися у новій для себе місцевості. Родина Куткіних оселилася в орендованій квартирі. У 2025 році Тетяна та Антон отримали житловий сертифікат за зруйнований будинок у Херсоні і змогли придбати квартиру в одному з районів Одеси. За словами жінки, житло було повністю порожнім — без меблів і найнеобхідніших речей.
«Ми сюди прийшли, тут був тільки унітаз і газова плита. Все. Антон перший місяць спав на сумках, а зверху лежав матрац, який нам дали в Червоному Хресті. Потім люди почали допомагати: вихователька подарувала диван для дитини, інша жінка — парту», — поділилася Тетяна.
Зараз у квартирі триває ремонт. Частину робіт родина виконує власноруч, а з ремонтом двох кімнат і санвузла допомагає благодійна організація «Карітас Одеса УГКЦ».
«Якщо ти зараз її не забереш, вона просто від нудьги помре»
Тетяна розповіла, що одного разу, вже після переїзду до Одеси, навідувалася в рідний Херсон. Саме тоді до неї прив'язалася собака сусідів, які вже виїхали з міста. За словами жінки, тварина не відходила від неї ні на крок, тому сусідка запропонувала забрати її до Одеси.
«Бонька (собака, — ред.) від мене не відходила. Сусідка каже: «Вона тебе признає більше, ніж нас. Якщо ти зараз її не забереш, вона просто від нудьги помре. Забирай». Ну ось. І ми її забрали. Тепер у нас є така одеситка», — поділилася Тетяна.
«Коли б я подумала, що стану мамою чемпіона»
Наразі сину Тетяни Антону 17 років. Хлопець займається пауерліфтингом, уже став чемпіоном України та має помаранчевий пояс із карате. Жінка розповіла, що ніколи не очікувала, що спорт стане такою важливою частиною його життя. За словами матері, найбільше вона радіє не лише спортивним досягненням, а й тому, що син любить спілкуватися, бути серед людей і постійно розвивається.
«Попри синдром Дауна, Антон дуже товариський. Він любить бути серед інших людей. Дуже-дуже активний. Коли б я подумала, що я стану мамою чемпіона, що в мене така буде дитина?» — зазначила жінка.
«Мрію, щоб закінчилась війна»
Тетяна поділилася, що найбільше зараз мріє про мир. Вона хоче, щоб її дитина мала стабільне майбутнє, а українці більше не втрачали своїх близьких і домівок:
«Мрію, щоб закінчилась війна, щоб наступила стабільність, щоб можна було знати, що ти завтра прокинешся і в тебе буде все добре. Ремонт колись закінчиться. А головне — щоб не було цих смертей і щоб люди могли спокійно жити».
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
