Директорка 51 школи в Одесі Ярослава Томачинська організувала штаб гуманітарної допомоги для потреб військових. Про роботу волонтерки дізналася кореспондентка Суспільного, яка поспілкувалася з жінкою.
Мати трьох синів організувала у своїй школі штаб допомоги Збройним силам України. У приміщенні школи плетуть сітки, готують їжу та збирають гуманітарну допомогу для потреб військових. У той час її сини взяли на себе всі домашні справи.
"Чим ми займаємось – нам військові просять, що їм потрібно, які потреби, тому що співпрацюємо напряму з військовими частинами. Кожного дня практично я зустрічаюся з військовими, і оці їхні посмішки, оці жарти, що все буде, якісь історії ці смішні розказують, і ти розумієш, що все буде. Да, війна, да, страшно, але одних страх паралізує, а інших заставляє діяти. От наша сім’я, вона діє", – розповіла Ярослава.
Допомога трьох синів
Даніїл – студент-третьокурсник та найстарший серед братів. Війна застала його в Києві. Того ж дня першим потягом він повернувся до Одеси, аби бути з сім’єю. Зараз за прикладом матері він займається волонтерською діяльність в територіальній обороні.
"З України виїжджати думок точно не було, була думка вступити в тероборону, ще до київської, але потім коли взяв квиток на Одесу, то подумав – приїду уже сюди, потім пішов до військкомату, але мене завернули, тому що у мене немає досвіду військового", – зазначив Даніїл.
Хлопець щодня проводить в теробороні увесь свій час до початку комендантської години. Мати підтримує такий вибір сина. За відсутності вдома мами й старшого брата, купівлю й приготування їжі взяв на себе середній син Ярослав Томачинський. Хлопцю 13 років, на перервах між дистанційним навчанням він вийшов до магазину. В його кошику – молоко, хліб та інші продукти. Каже, з початком війни ціни на них зросли.
"Очевидно, продуктів стало набагато менше, вони піднялися в ціні, і треба купляти зараз набагато більше продуктів, коли вони є", – розповів Ярослав.
Найменший син в сім’ї Томачинських – Павло, хлопцю 11 років. Зараз у нього теж розпочалось дистанційне навчання. Каже: спочатку лякався сирен, тепер до них звик.
"Я не захотів виїжджати, тому що Одеса – це моє рідне місто, та я це місто не покину", – зазначив Павло.
Їжа для ЗСУ та плетіння сіток
Близько 11:00 Ярослава Томачинська на робочому місці. Тут, у школі під її керівництвом організували волонтерський штаб. У шкільній їдальні готують їжу для ЗСУ.
"Ми готували сьогодні борщ червоний, та плов. Відправляємо на блок-пости. Працюємо кожен день, без вихідних, ми волонтери, працюємо для наших солдатів" – розповіла головний кухар штабу Анна Дмитрієва.
Їжу, одяг та іншу допомогу приносять батьки та працівники школи. Останні в приміщенні спортзалу організували штаб для плетіння сіток.
"Дуже багато людей, які приходять, які небайдужі. Починаючи від старенького дідуся, у якого там руки трусяться, він пішов на пенсію, купив кілограм пряників, прийшов і каже – передайте будь-ласка хлопчикам, які там нас захищають, і тут же після нього під’їхав власних будівельного і привіз величезні утеплюючі рулони. Одеситів зараз немає байдужих до тої ситуації, яка відбувається", – додала Ярослава.
Читайте також
- Двадцятий день війни. Хроніка подій в Одеській області
- Графік роботи, соціальні виплати та гуманітарна допомога: як працює Укрпошта на Одещині
- З Німеччини до Одеси доставили 23 тонни корму для тварин
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
