Лайош Каракаш приїхав з Угорщини в Україну у січні 2006 року як міжнародний експерт і планував залишитися лише на шість місяців. Однак тут він зустрів майбутню дружину, створив родину, вивчив українську й зрештою назвав Україну своїм домом. Після 2014 року Каракаш почав допомагати українським військовим, а нині одним із головних напрямків його волонтерства є підтримка одеської 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.
Лайош Каракаш народився в Угорщині та працював в Угорській прикордонній службі. На початку 2006 року його відібрали до місії Європейського Союзу з прикордонної допомоги Україні та Молдові. Так він опинився в Україні, яка тоді була для нього передусім місцем нового відрядження.
Початковий контракт був розрахований на шість місяців, і залишатися тут надовго Каракаш не планував. Однак за цей час його життя змінилося настільки, що тимчасове відрядження розтягнулося на два десятиліття.
«Спочатку я планував працювати тут шість місяців. Але ці шість місяців перетворилися вже на двадцять років. Україна перестала бути місцем моєї роботи, вона стала моїм домом», — розповів Лайош.
Замість пів року — родина і життя в Україні
Однією з причин, чому Україна перестала бути для Каракаша тимчасовим місцем роботи, стало знайомство з майбутньою дружиною. Тоді він жив у Подільську та орендував квартиру. На першому поверсі будинку працювала продуктова крамниця, а в ній — жінка, з якою згодом він створить родину.
Познайомилися вони 21 січня 2006 року. У Каракаша закінчилася вода, тому він спустився до магазину. Української та російської тоді не знав, а продавчиня, за його спогадами, говорила, що води немає, хоча пляшки стояли на полицях. Саме цю зустріч Каракаш називає коханням з першого погляду.
«Коли вона почала говорити, що немає води, я тільки дивився на неї і зрозумів, що це було кохання з першого погляду. Я дізнався, коли вона працює, і почав купувати продукти тільки тоді, коли вона працювала», — згадує чоловік.
Згодом вони створили родину. Українську мову Лайош уже вчив не як іноземець, який ненадовго приїхав у відрядження, а разом із власними дітьми. Каже, що вони навіть ділили між собою навчальні завдання:
«Я навчався української мови разом зі своїми дітьми, ми робили домашні завдання разом. Я завжди робив письмові завдання, а мої діти — усні іспити і так далі. Я отримував 8–9 балів за 10-бальною системою».
За роки життя в Україні в Каракаша з'явилися й улюблені українські слова. Перше пов'язане з родиною, а друге набуло для нього особливого значення після початку повномасштабної війни.
«"Кохана" — це найтепліше слово в українській мові. А друге слово — це "воля". Від початку повномасштабної війни я побачив, що означає воля українською», — поділився Лайош.
Слово «воля» Каракаш також наніс на татуювання. За його поясненням, ліва рука для нього символізує Україну, права — Угорщину, країну, з якою також пов'язане його життя. Сам напис «воля», каже він, походить із «Молитви українського націоналіста».
За двадцять років змінилося і його сприйняття Одеси. Один із прикладів — Привоз. Коли Каракаш лише приїхав в Україну, міжнародним експертам радили не купувати там м'ясо та молочні продукти, а натомість ходити до супермаркетів. Тепер, каже він, усе навпаки:
«Після двадцяти років життя тут, в Україні, в Одесі, Привоз — це наше улюблене місце. Знаємо, у кого купити м'ясо, де є овочі, де є фрукти».
Допомагати українським військовим почав ще у 2014 році
Паралельно з особистим життям Каракаш продовжував працювати у сфері безпеки — у політичному та військовому напрямках. Після окупації Криму Росією у 2014 році він долучився до допомоги українським військовим.
Тоді волонтерство ще не мало нинішніх масштабів. Каракаш разом з іншими допомагав Військово-морським силам Збройних сил України після їхньої передислокації з Криму до Одеси.
«Почали допомагати створювати нову штаб-квартиру в Одесі. Купували обладнання, принтери, комп'ютери і так далі. Також допомогли двом офіцерським сім'ям орендувати житло в Одесі», — розповів Лайош.
До початку повномасштабного вторгнення Каракаш уже багато років працював експертом із безпеки й уважно стежив за ситуацією навколо України. 23 лютого 2022 року він попросив дружину зібрати три валізи на випадок, якщо доведеться терміново виїжджати. Наступного ранку родина прокинулася в Одесі від вибухів.
Невдовзі Лайошу зателефонував офіцер безпеки місії. Працівників мали терміново перевезти:
«Той дзвінок, якого ми ніколи не хотіли почути. Це була термінова екстрена релокація на молдовський бік. Там ми працювали вздовж кордону України».
У 2023 році чоловік повернувся в Україну. Після початку повномасштабної війни волонтерство стало значно більшою частиною його життя.
Нині він виділяє три основні напрямки допомоги. Перший — участь у зборах «Чорного списку Одеса», через які допомагали одеській протиповітряній обороні та підрозділам на фронті. Другий — особиста підтримка друзів, які воюють: Лайош шукає, купує та передає їм необхідне.
Найбільшу частину свого волонтерства він пов'язує з 28-ю окремою механізованою бригадою імені Лицарів Зимового Походу (28 ОМБр):
«А третій — окремо моя 28-ма бригада, наша одеська бригада. Це найбільша частина мого волонтерства».
Публічна підтримка України позначилася і на професійній кар'єрі Каракаша. Для призначення на деякі міжнародні посади йому була потрібна підтримка угорської сторони. За його словами, через свою позицію щодо України він її не отримував.
«Я вважаю себе більше українцем, ніж угорцем»
Лайош зберігає родинні традиції, готує угорські страви та підтримує зв'язок зі своєю культурою. Однак коли говорить про країну, з якою найбільше пов'язує себе сьогодні — зазначає Україну:
«Після двадцяти років життя тут, в Україні, я вважаю себе більше українцем, ніж угорцем».
Одне з найважливіших визначень своїх стосунків з Україною Каракаш, за його словами, почув від друга, який працює в українському Міністерстві закордонних справ:
«Одного разу він сказав: "Лайоше, хто більше любить Україну: той, хто тут народився, чи ти? Ти живеш не в Україні, ти живеш Україною". Це був для мене найбільший комплімент».
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.
