У день, який історики вважають датою першої письмової згадки про Хаджибей, в Одесі презентували 3D-реконструкцію однойменної фортеці. Науковці вважають, що проєкт допоможе краще зрозуміти вигляд міста, яке існувало на узбережжі Чорного моря до заснування Одеси.
Суперечка, яка триває десятиліттями
Ідея створення цифрової моделі виникла після археологічних досліджень на Приморському бульварі. Торік археологи під керівництвом доктора історичних наук Андрія Красножона виявили залишки споруд, які дозволили остаточно локалізувати місце розташування Хаджибейської фортеці.
Питання про те, чим був Хаджибей до заснування Одеси, залишається предметом дискусій уже багато років. Частина дослідників і далі намагається представити його як невелике поселення або портовий пункт. Водночас нові архівні документи й археологічні знахідки свідчать про інше.
"Ви, напевно, всі знаєте про те, що дискусія, чи є Хаджибей містом, чи це село, чи просто порт, триває не один рік. Боротьба за те, що це переддень Одеси, також триває вже десятиліттями", — розповіла докторка історичних наук Олена Бачинська.
За її словами, знайдені в Османському архіві документи кінця XVI століття, оприлюднені у 2025 році, містять окремі згадки і про місто, і про фортецю.
"У султанських фірманах згадується саме фортеця і згадується місто. Для османсько-турецької мови це різні поняття, і саме так вони вживаються щодо нашого міста наприкінці XVI століття", — сказала вона.
На думку історикині, найкращий спосіб довести міський статус Хаджибея — показати, як виглядала фортеця.
"Якщо це було село, то що тоді штурмували українські козаки й російські війська наприкінці XVIII століття? Фортеця мала мури, башти, гарнізон, внутрішню структуру. Саме тому виникла ідея відтворити її у 3D", — розповіла Бачинська.
Як виглядала фортеця
Цифрову реконструкцію створила Валерія Кравцова на основі історичних планів та монографії археолога Андрія Красножона. За словами авторки, робота виявилася складнішою, ніж очікувалося. Історичні плани часто відрізняються один від одного, а деякі елементи споруди на різних кресленнях зображені по-різному або взагалі відсутні.
"Основною проблемою було те, що дуже багато планів, і не завжди зрозуміло, яку деталь з якого плану краще взяти", — сказала вона.
У моделі можна побачити башти, внутрішній двір, гарнізонні будівлі, склад зброї, гармати та мінарет. Частину деталей довелося реконструювати на основі непрямих джерел:
"Я не претендую на те, що це виглядало саме так. Це перший варіант, який показує загальний вигляд фортеці. Надалі ми хочемо зробити більш деталізовану версію з сучасною графікою, яка буде цікавою також дітям і підліткам".
Поки що реконструйована лише сама фортеця. У майбутньому автори планують відтворити й інші об'єкти старого Хаджибея — будинок паші, маяк, кав'ярні та міську забудову навколо укріплень.
Перша згадка про місто
Доктор історичних наук Тарас Гончарук під час презентації нагадав, що перша згадка про Хаджибей у 1415 році стосується саме порту:
"Порти в селах тоді не існували. Якщо є порт, через який відправляють великі партії зерна, то це вже не село".
Історик навів відомий запис польського хроніста Яна Длугоша, де йдеться про відправлення зерна через порт Кочубіїв до Константинополя. Щоб завантажити таку кількість зерна, потрібні люди, інфраструктура, склади, транспорт, і якщо є порт такого масштабу — це місто, пояснив він.
За словами Гончарука, надалі Хаджибей регулярно згадується в документах XV століття — спочатку як порт, а згодом як замок. Історик також нагадав, що центр міського життя протягом століть фактично не змінився:
"У нас центр міста незмінний — це Приморський бульвар. Саме там стояла фортеця, і саме там археологи знаходять підтвердження її існування".
Від фортеці Вітовта до оборони Одеси
Окрему увагу під час презентації приділили військовій історії півдня України. Історик, представник оперативного командування "Південь" Сергій Гуцалюк провів паралелі між середньовічними фортецями часів Великого князя Литовського Вітовта та сучасною обороною Одеси:
"Дуже символічно вийшло, що всі ті міста й фортеці, які були засновані за часів Вітовта, знову стали нам у пригоді і не пустили ворога до нас. Що тоді за часів Вітовта, що за козацьких часів, що зараз".
На його думку, фотографія українського танка біля пам'ятника Дюку 24 лютого 2022 року стала символом цієї історичної тяглості. Гуцалюк наголосив, що проєкт покликаний показати не лише історію окремої споруди, а й безперервність захисту українського Причорномор'я.
"Ми хотіли показати, що тяглість захисту наших територій існує і в Кочубієві, і в Хаджибеї, і в Одесі. Ця фортеця існує й зараз. Вона захищає нас від російської агресії", — сказав Гуцалюк.
Робота над реконструкцією триває. Історики сподіваються, що згодом цифрова модель перетвориться на повноцінний інтерактивний проєкт, який допоможе одеситам і туристам побачити місто таким, яким воно було ще до появи назви Одеса.
Що відомо про розкопки на Приморському бульварі
Археологічні дослідження поблизу пам’ятника Дюку на Приморському бульварі тривають уже третій сезон. Їх проводять співробітники Інституту археології НАН України спільно зі студентами та випускниками Південноукраїнського педагогічного університету ім. Ушинського.
Як розповів Суспільному доктор історичних наук Андрій Красножон, ділянка стала об'єктом досліджень після георадарної розвідки — вона виявила підземні порушення та можливі залишки давніх споруд. За його словами, в цьому місці колись розташовувалася Хаджибейська фортеця.
Під час розкопок археологи знайшли артефакти XIV століття, фрагменти античної кераміки, капітелі османського періоду, залишки мурів XVIII століття та культурний шар V століття до нашої ери.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
