В Одеському селекційно-генетичному інституті планують створити центр випробувань автономної сільськогосподарської техніки. Йдеться про роботизовані трактори й комбайни, агродрони та нові технології обробки полів, які, за словами розробників, можуть суттєво знизити витрати аграріїв і частково вирішити проблему дефіциту кадрів у галузі.
Основні виклики
Автоматизація польових робіт дедалі активніше входить до українського агросектору. Під час конференції "Агрошум Одеса" та Міжнародного дня поля в Одеському селекційно-генетичному інституті розробники представили кілька проєктів автономної техніки, яка здатна працювати без механізатора в кабіні.
На думку учасників заходу, сьогодні аграрії стикаються одразу з кількома викликами: подорожчанням пального, дефіцитом кваліфікованих працівників і високою вартістю обслуговування техніки. Саме тому дедалі більше уваги приділяють автоматизації процесів і використанню штучного інтелекту в польових роботах.
Трактор без кабіни та платформа на електротязі
Українська компанія, яка займається розробкою автономної техніки для агросектору, представила на Дні поля одразу кілька проєктів. Серед них — агродрон для внесення засобів захисту рослин, модернізований трактор John Deere із дистанційним керуванням та важка гібридна платформа на електротязі.
"Ми — українська діптех-компанія, яка займається виробництвом агроплатформного типу на гібридній електротязі. Сьогодні презентуємо аграрний дрон для внесення засобів захисту рослин, а також прототип трактора John Deere 8400, який перероблений на дистанційне керування та автоматичне виконання агрооперацій у полі", — розповів представник компанії Микола Гадицький.
За його словами, нова платформа потужністю 400 кінських сил має принципово іншу конструкцію, ніж традиційний трактор. У ній відсутня значна частина механічних вузлів, які найчастіше виходять із ладу.
"Це вже не трактор у класичному розумінні, а важка агроплатформа. Вона працює на невеликій кількості агрегатів, тому практично не ламається".
Розробники стверджують, що завдяки електричній тязі та спрощеній конструкції вдається значно скоротити витрати пального. Якщо традиційна техніка під час складних польових робіт може споживати понад 15 літрів пального на гектар, то нова система потребує близько чотирьох літрів незалежно від типу операції.
Менше пального — менше витрат
За словами Миколи Гадицького, одна з головних переваг автоматизованої техніки полягає не лише в економії ресурсів, а й у зменшенні впливу людського фактора:
"Виключення людського фактора з процесу дає плюс 30% до ефективності. Система виконує всі функції механізатора, але робить це точніше".
Розробники наголошують, що автоматизація дозволяє вирішувати проблему нестачі механізаторів, яка особливо загострилася під час повномасштабної війни. Крім того, зниження споживання пального означає менші викиди вуглекислого газу.
На думку фахівців, у майбутньому це може відкрити для аграріїв можливість отримувати додатковий дохід через механізми торгівлі вуглецевими сертифікатами.
Дрони замість обприскувачів
Окремий напрямок досліджень стосується використання агродронів для внесення засобів захисту рослин. За словами Миколи Гадицького, у Миколаївській області вже провели масштабний експеримент на площі 1300 гектарів.
Під час випробувань традиційний самохідний обприскувач замінили агродроном DJI Agros із баком на 50 літрів. За допомогою безпілотника вносили фунгіциди, інсектициди та навіть ґрунтові гербіциди.
"Ми проводили навіть внесення ґрунтового гербіциду з нормою 15 літрів на гектар, і він спрацював. Зараз дослідження тривають, щоб зрозуміти всі механізми цього процесу", — сказав Гадицький.
На думку розробника, після завершення війни подібні рішення можуть суттєво змінити ринок агротехніки:
"Я думаю, що ці технології поступово витіснять традиційні обприскувачі. Але впроваджувати їх потрібно поступово, щоб аграрії могли переконатися в ефективності таких рішень".
Українські розробки зацікавили Європу
Попри те, що проєкту лише рік, розробники вже ведуть переговори з європейськими партнерами. За словами Миколи Гадицького, інтерес до українських рішень пояснюється не лише нижчою вартістю розробок, а й можливістю випробовувати їх у різних кліматичних умовах:
"Україна — аграрна країна. Ми маємо різноманітні ґрунти та різні умови для тестування техніки. Це дає нам великі можливості для розвитку".
Наразі компанія використовує близько 60% комплектуючих європейського виробництва. Зокрема, йдеться про електромотори, інвертори та інші елементи, виготовлені в Німеччині, Франції та Швейцарії.
Паралельно триває робота над створенням автономного комбайна без кабіни. Його планують збирати на базі вузлів провідних світових виробників, але з власною системою програмного керування.
Випробувальний центр в Одесі
Одним із найближчих планів компанії є створення в Одеському селекційно-генетичному інституті спеціального центру для випробування автономної техніки.
За словами Миколи Гадицького, зараз тривають переговори з представниками Європейського Союзу щодо фінансування такого проєкту. Передбачається, що одну з роботизованих платформ можуть передати інституту для наукових досліджень та практичних випробувань:
"Ми плануємо створити в Одесі центр компетенцій за напрямками агродронів та агроплатформ. Зараз ведуться перемовини про фінансування однієї з платформ за кошти Європейського Союзу, щоб потім передати її селекційно-генетичному інституту для наукових цілей".
Якщо проєкт буде реалізований, Одещина може стати одним із майданчиків для випробування новітніх технологій у сільському господарстві та розвитку автономної агротехніки в Україні.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
