У Кодимській громаді на Одещині жінок навчають не лише вирощувати овочі та доглядати за садами, а й перетворювати роботу на землі на стабільне джерело доходу. У межах українсько-японського проєкту учасниці опановують овочівництво, садівництво, основи агробізнесу, маркетинг та сучасні технології вирощування культур. Ідея полягає не лише в передачі знань, а й у тому, щоб допомогти жінкам розвивати власну справу та підтримувати економіку громад в умовах війни, коли значна частина чоловіків нині перебуває на фронті. Про це "Українському радіо. Одеса" розповів завідувач Кодимського відділення Північно-професійного коледжу Роман Огінський.
Війна змінила роботу на землі
Повномасштабне вторгнення змінило життя багатьох українських громад, зокрема й сільських. Частина чоловіків пішла захищати країну, тому дедалі більше жінок змушені брати на себе господарські справи, які раніше переважно виконували чоловіки. Саме це стало однією з причин запуску міжнародної освітньої програми.
За словами Романа Огінського, проєкт започаткували уряд Японії та міжнародна агенція JICA спільно з українськими міністерствами. До нього долучили лише п'ять навчальних закладів країни, і Кодимське відділення Північно-професійного коледжу стало єдиним учасником із південного регіону.
"Ми розуміємо, що йде війна, чоловіки зайняті захистом держави, і ця ноша лягає на плечі жінок. Для них потрібно було створити умови, щоб вони зрозуміли, що таке фермерство, товаровиробництво і щоб могли відкрити власну справу або продовжити вже існуючу", — розповів Огінський.
Курс триває чотири тижні й розрахований на двадцять слухачок. Перший набір стартував восени минулого року, другий проходив узимку, а третій триває зараз. Якщо на початку люди ще не розуміли, що саме на них чекає, то згодом охочих стало більше.
"Перший цикл був доволі важкий, тому що ніхто не знав, як це буде працювати і які результати матиме. А вже на другому люди розуміли, про що йдеться, почало працювати сарафанне радіо по громаді", — зазначив Роман Огінський.
Вчили не тільки вирощувати, а й заробляти
Навчання не обмежувалося городами чи теплицями. Організатори прагнули показати весь цикл роботи — від висаджування рослин до продажу готової продукції. Для цього використовували тепличні господарства, навчальні ділянки та сад на території коледжу.
Учасниць знайомили із сучасними системами вирощування культур, вчили правильно доглядати за рослинами, проводити підживлення та захищати врожай від хвороб і шкідників. Значну увагу приділяли і сучасним препаратам та технологіям.
"Ми розказували про повний комплекс вирощування овочів — відкритий і закритий ґрунт. Говорили про підживлення, зволоження, догляд за рослинами, як правильно формувати кущі, пасинкувати. Все для того, щоб отримати гарний урожай", — розповів Роман Огінський.
Окремим напрямком стало навчання маркетингу та реалізації продукції. Організатори пояснювали, як формуються ціни, як зменшити кількість посередників та ефективніше продавати вирощене.
Японські технології адаптують під українські умови
У межах проєкту українські викладачі також побували в Японії, де знайомилися з місцевими фермерськими господарствами. Там вони побачили інші підходи до вирощування овочів, ягід і тепличних культур.
Однак, як пояснює Роман Огінський, перенести всі технології без змін в українські реалії неможливо через відмінності клімату.
"У лютому, коли в нас було мінус двадцять, у Японії температура становила плюс десять-дванадцять градусів. Це зовсім інші умови. Там менші витрати на теплиці, а відповідно й нижча собівартість продукції", — пояснив він.
Водночас деякі експерименти виявилися успішними.
"Ми використовували помідори й огірки. Огірки зайшли чудово, врожай був дуже гарний. Помідори теж були чудові. А от капуста не пішла — можливо, через суміжність рослин у теплиці", — розповів Огінський.
За його словами, поки що довелося відкласти й експеримент із вирощуванням тропічних культур — лимонів та ананасів. Головною проблемою стала вартість енергоносіїв і складність забезпечення теплиці необхідним теплом.
"Ми почали більше цінувати свою працю"
Серед учасниць першого набору була фермерка Ольга Вінницька, яка займається вирощуванням малини. Вона зізнається: навіть попри багаторічний досвід роботи на землі змогла знайти для себе багато нового.
"Мені дуже сподобалася тема технології виробництва. Все подавалося дуже просто і зрозуміло. Я вже почала використовувати набуті знання у своїй діяльності", — розповіла фермерка Ольга Вінницька.
Найбільш несподіваним для неї став саме блок із маркетингу.
"Ми їздили на ринки, моніторили ціни і зрозуміли, що занадто низько оцінювали свою працю. Ми продаємо швидко, тому що хочемо мати обіг коштів, а потім бачимо, наскільки дорожче продукція коштує вже для покупця", — зазначила Ольга Вінницька.
Жінка каже, що тепер планує налагоджувати співпрацю безпосередньо з невеликими магазинами, щоб уникати зайвих посередників.
Від теплиць до власного саду
Учасниця другого набору Світлана Варшавська разом із чоловіком уже працює у сфері сільського господарства. Родина вирощує зернові культури, але після навчання почала замислюватися над новими напрямками.
"Ми хочемо ставити теплиці, вирощувати ранні огірки, зелень. Також хочемо посадити невеликий садок", — розповіла Світлана Варшавська.
За її словами, курс виявився значно практичнішим, ніж вона очікувала.
"Нас не просто садили в класі й читали лекції. Нас водили в садок, показували, як правильно обрізати дерева, возили на ринок, пояснювали, як подати товар, як його реалізувати. Ми постійно були в русі", — поділилася Світлана Варшавська.
Що залишиться після завершення проєкту
Після завершення японської програми у коледжі залишиться не лише досвід і напрацьовані навчальні матеріали. Заклад отримав сучасну техніку: трактор, сівалки, дискову борону, культиватори та інше обладнання, яке надалі використовуватимуть для навчання.
Утім, у коледжі вважають, що головним результатом проєкту має стати не техніка, а люди, які зможуть використати отримані знання на практиці.
"Просто працювати біля землі — це одне питання. Але отримати від цього прибуток, щоб забезпечити свою сім'ю — це зовсім інше питання", — підсумував Роман Огінський.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
