Як змінювалася тактика російських атак від початку повномасштабної війни до 2025 року? Чому "шахеди" почали літати нижче, як з’являються керовані дрони, навіщо на БпЛА встановлюють камери та навіть ПЗРК, та як далеко може залетіти КАБ? Про все це в інтервʼю Суспільне Одеса розповів Анатолій Храпчинський — заступник директора компанії-виробника РЕБ, офіцер Повітряних сил у резерві.
"Б’ють як терористи": еволюція масованих атак РФ
Від початку повномасштабної війни Росія кардинально розширила інструменти повітряних атак. Якщо на старті це були переважно крилаті та балістичні ракети, то поява ударних безпілотників дозволила росіянам змінити масштаб і логіку ударів.
"Суттєво розширилися можливості ворога завдавати масованих обстрілів, робити складні комбіновані атаки і навантажувати систему протиповітряної оборони", — пояснює Анатолій Храпчинський.
За його словами, Росія запускає по Україні 300–400 дронів одночасно, а в окремих атаках — до 800 БпЛА разом із ракетами. Загальне навантаження на повітряний простір може сягати 900 цілей за одну атаку.
"Тактика не змінюється. Вони методично вибивають енергетику, методично б’ють по житлових будинках. Вони методично б’ють, як терористи", — каже експерт.
Паралельно РФ намагається компенсувати втрати стратегічної авіації. Після операцій на кшталт "Павутини" цей ресурс для Росії став обмеженим.
"Стратегічна авіація — це невідновлюваний ресурс. Умовно вони вже витратили 80%. Решта 20% — це ще до кінця 2026 року активного використання", — зазначає Храпчинський.
Чому "шахеди" почали літати на надмалих висотах
Одна з ключових змін — зниження висоти польоту дронів. Сьогодні "шахеди" заходять на цілі на висоті 50–70 метрів, що суттєво ускладнює їх виявлення.
"Шахед — малий за розміром і малопомітний для класичних систем радіолокації. Для РЛС він часто виглядає як перешкода або похибка, яку система просто відкидає", — пояснює експерт.
У міській забудові та над нерівним ландшафтом радіус виявлення таких дронів скорочується до 3–5 кілометрів, навіть для спеціалізованих засобів детекції. Через це Україна змушена розвивати альтернативні способи виявлення — звукову детекцію, відеокамери, пасивні та активні радари, засоби радіоелектронної розвідки.
Окрема проблема — південь і Одеса. Храпчинський пояснює: море дає росіянам прямий маршрут із Криму. Дрони йдуть низько над водою, а потім різко заходять на місто.
"Берегова лінія велика. Виявити такі цілі складно. Тому система ППО має складатися з великої кількості сенсорів, які перекривають кожні 20 кілометрів", — каже він.
Керовані "шахеди"
Росія намагається зробити "шахеди" керованими, але не в класичному розумінні FPV-дронів.
"Вони не керуються з пульта. Зараз можливий контроль дрона на відстані до 150 кілометрів", — пояснює Храпчинський.
За його словами, РФ будує мережеву систему управління, де кожен дрон має канал зв’язку, а в повітрі працюють командні дрони-розвідники. Вони формують ударні групи та можуть змінювати завдання для інших БпЛА.
Наступний етап — автономні алгоритми.
"У шахеда є польотне завдання. Але "керівник" може в процесі польоту змінювати пріоритети. Це відбувається не на рівні ручного управління, а на рівні програмного забезпечення", — каже експерт.
Оператор фактично лише підтверджує або відхиляє рішення, яке пропонує система.
ПЗРК і ракети на дронах: експерименти тривають
Росія експериментує з установкою ракет і ПЗРКПереносний зенітно-ракетний комплекс — це на безпілотники, але ці рішення поки залишаються сирими.
За словами Храпчинського, авіаційна ракета Р-60 не передбачає повноцінного запуску з "шахеда", а сам дрон — нестабільна платформа.
"Його трясе, він не може постійно тримати висоту або стабільно захоплювати ціль", — пояснює він.
Використання ПЗРК ближче до реалізації, але також має серйозні обмеження.
"Вони розраховували, що похибка наведення компенсується підривом поряд, а не прямим влучанням", — каже експерт.
Попри це, Росія готова витрачати великі кошти навіть на малоефективні рішення.
"Шахед за 30–50 тисяч доларів вони можуть оснащувати ПЗРК за 170 тисяч. Навіть якщо шанс успіху — 10%", — зазначає Храпчинський.
Камери й інфрачервоні прожектори: для чого їх ставлять
Інфрачервоні прожектори на дронах — не засіб "осліплення" ППО, вважає експерт. Натомість це може бути елемент візуального контролю в рої дронів — для підтвердження наявності інших БпЛА попереду та координації групи.
"Поява камер і зв’язку дала можливість використовувати більше інструментів взаємодії між шахедами", — каже Храпчинський.
Мобільний інтернет під час атак: вимикати чи ні
Експерт виступає проти повного вимкнення мобільного зв’язку під час атак.
"Я за те, щоб використовувати мобільний зв’язок для детекції дронів", — каже він.
Аналіз білінгу дозволяє виявляти нетипову поведінку SIM-карт — наприклад, коли карта рухається зі швидкістю 150 км/год і перетинає кордон. За його словами, проблема не в самому зв’язку, а в недостатніх інструментах фільтрації та обробки даних у операторів.
"Молнія": новий ударний БпЛА РФ
Дрони типу "Молнія" Росія активно застосовує вже понад рік — зокрема на Харківщині та Сумщині.
Більшість таких БпЛА використовують малі Starlink-модулі для стабільного зв’язку. Це легкий "конструктор" із китайських комплектуючих, який несе до 9 кг корисного навантаження.
"Росіяни постійно виправляють помилки під час бойового застосування і намагаються покращувати ці дрони", — зазначає Храпчинський.
КАБи — головний інструмент терору
Керовані авіабомби стали для Росії одним із ключових засобів тиску.
"КАБ — це основний інструмент терору, який здешевив можливість ударів на глибину понад 100 кілометрів", — каже експерт.
Су-34 може нести кілька таких бомб із бойовою частиною понад 250 кг, що робить їх альтернативою дорогим ракетам.
Проблема, за словами Храпчинського, не в нестачі контрзаходів, а в їх повній відсутності. Україні потрібні далекобійні ракети, сучасні радари та літаки дальнього радіолокаційного виявлення, які здатні бачити цілі на 600 км і підсвічувати їх для ураження.
Додатки ППО і ситуаційна обізнаність
Моніторингові канали, додатки та радари допомагають цивільним орієнтуватися в ситуації, але не замінюють роботу військових.
"Це більше про ситуаційну обізнаність. В укриттях все одно треба перебувати", — наголосив Храпчинський.
Він застерігає: такі ресурси можуть ставати мішенню для інформаційних атак і паніки, тому орієнтуватися варто лише на перевірені джерела.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
