Владислав Задорін — морський піхотинець, захисник острова Зміїний, що на Одещині. 679 днів чоловік пробув у російському полоні. За цей час він схуд на 60 кілограмів, отримав черепно-мозкову травму та інвалідність через пошкодження хребта та пальців на ногах під час допитів росіян. Після звільнення в Україні та за кордоном розповідає про пережите та бореться за інших військовополонених.
Оборона Зміїного та полон
Владислав Задорін почав військову службу у травні 2019 року. Чоловік підписав контракт і вступив до лав 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського, служив на посаді стрільця-зенітника. 24 лютого 2022 року він зустрів повномасштабне російське вторгнення на острові Зміїний.
"Своє завдання на острові Зміїний ми виконали, тому що затримали ворога на 12 годин. Та вся сила, яка збиралася в Чорному морі, мала висаджуватися на Одесу. І ми затримали ворога, щоб наші сили опору підтягнули всі свої резерви до Одеси, тим самим ми врятували Одесу від десантування російських військ", — розповів Владислав.
За словами Владислава, захисники Зміїного готові були померти під час оборони острова. Їхні життя врятував командир, який наказав здатися у полон, додав чоловік.
"Мама до мене телефонувала, питала, що ми там. Я постійно казав, що все нормально, хоча ми знали, що це останній день. Це дійсно був останній день наш, тому що ми були готові померти. І ми знали, що ми помремо. Але наш командир вирішив по-іншому і врятував нам життя своїм наказом".
За час полону Владислав Задорін змінив сім місць утримання. За його словами, спочатку полонених доправили до Севастополя, де тримали два тижні, потім літаком перевезли до Курська.
"Потім нас етапували в Шебекіно, на кордон з Україною. Після цього ми поїхали в Старий Оскол, коли було сортування, хтось поїхав в інші місця. Потім ми поїхали в Валуйки та Олексіївку. Останнім місцем утримання знову став Курськ", — зазначив захисник.
Тортури та спроби суїциду
За час перебування в полоні у Владислава були кілька спроб суїциду. За його словами, усе через те, що зірвався обмін.
"Це було в Курську. Перший раз, коли мене везли на обмін, мене не обміняли. Тоді на мене нахлинули всі ці емоції, чому мене не міняють. Думав, можливо я щось роблю не так. Була перша спроба. Потім через кілька місяців була ще одна спроба суїциду", — розповів чоловік.
Щоденний режим у місцях утримання був максимально жорстким, каже Владислав. День починався о шостій ранку з виконання російського гімну, додав він:
"Режим був в нас дуже суворий. Зранку підйом, виконання російського гімну, потім нам приносять три шматки чорного хлібу з тирсою. Ми це з'їдаємо з насолодою, тому що більше їжі не дадуть нам. В обід приносять теплу воду й увечері нічого не дають".
Побиття і допити відбувалися кожен день. Під час допитів використовували різні способи, зазначив Владислав Задорін:
"Були й голки під нігтями, і пляшки об голову розбивали, і шокери застосовували. Їхнє найулюбленіше — це шокер до різних точок на тілі, у тому числі й до ануса, до геніталій, і в рот засовували, обливали водою, підключали до електрики. Різні допити були, абсолютно різні".
Унаслідок тортур військовослужбовець отримав третю групу інвалідності через закриту черепно-мозкову травму.
"Унаслідок того, що нам не давали води, у мене сформувався жовчний камінь, мені вирізали жовчний. Ще мали ампутувати великі пальці на ногах за те, що мені дали взуття 41-го розміру, а в мене 45. У мене пальці постійно були зігнуті, і вони в мене відгнивали", — прокоментував захисник.
За час полону Владислав втратив 60 кілограмів ваги. З початкових 120 кілограмів залишилася лише половина.
"Нам давали пару секунд на приймання їжі. Тобто ми основну частину їжі викидали в туалет. Ми виливали кисіль, який нам давали, і заливали туди кашу, під подушки ховали, щоб могли якось поїсти вночі хоча б це. У нас були тарілки, чашки, але ложок не було, ми їли руками. Витягували зі взуття, яке нам видавали, супінатори, виточували й робили ложку", — згадує полонений.
Окремим елементом психологічного тиску стали аудіоекспертизи, розповів Задорін. За його словами, росіяни шукали автора фрази про російський воєнний корабель:
"Мене вісім разів возили на аудіоекспертизу. Шукали того, хто послав російський воєнний корабель. Давали мені книжки, де були російські казки. Казали, щоб я читав. Я з першого разу зрозумів, що відбувається. І кожен раз міняв тон, інтонацію. Старався максимально заводити в оману їх".
Обмін та повернення додому
Про обмін Владислав Задорін дізнався за два дні до цього. 1 січня 2024 року росіяни зайшли до камери, назвали його прізвище та запитали розмір одягу.
"1 січня відкривається "кормушка", називають моє прізвище. У мене аритмія серця починається, тому що довгий період не називали моє прізвище. І тут називають і питають, який розмір одягу в мене. І кожен, хто був в камері, вже бігли до мене, щоб продиктувати номер телефону рідних, близьких, щоб я їх знайшов і сповістив про те, що він знаходиться там і там", — розповів чоловік.
Обміняли захисника 3 січня 2024 року. Тоді обмін ледь не зірвався, згадує він.
"3 січня 2024 року пізно ввечері, це вже майже зірваний обмін був, зайшли до нас в автобус, запитали хлопців, хто буде цигарки і сказали: "Вітаємо вас на рідній землі". І в цей день я потрапив додому".
Проєкти з протидії російській дезінформації
Звільнення кардинально змінило життя Владислава Задоріна. До полону він планував виїхати з України, а тепер представляє країну на світовій арені у питаннях військовополонених.
"Так сталося, що на даний момент я є представником України на світовій арені. Я представляю військовополонених. Є амбасадором різних проєктів, наприклад, такі як Break the Fake, Wings for Ukraine", — підкреслив чоловік.
Проєкт Break the Fake спеціалізується на протидії російській дезінформації, додав він. Також сюди залучають військовополонених, які розповідають свої історії та показують, як діє російська пропаганда.
"Вони розповідають історію свого життя, свого полону, показують на факти російської пропаганди, пояснюють, як діє пропаганда на самих же росіян, як вона діє на інші країни. І ми протидіємо цій пропаганді, і робимо все, щоб наша перемога стала на день ближче", — резюмував військовослужбовець.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
