Великдень — це не просто весняне свято з крашанками та пасками. Це день, коли християни всього світу згадують Воскресіння Ісуса Христа — подію, що символізує перемогу життя над смертю.
Про те як почали святкувати Великдень журналістам Суспільного розповів доктор історичних наук Ігор Ніколаєв.
Воскресіння Христове або ж Великдень — це свято, яке пов’язане з Воскресінням Ісуса Христа. За словами історика, воно є одним із найважливіших у християнських конфесіях поряд із Різдвом. Подію відзначають як католики, так і протестанти та православні.
Вшанування Воскресіння Ісуса Христа розпочалося ще в першому столітті нашої ери, хоча спершу воно не було систематичним, каже Ігор Ніколаєв.
"Християнські церкви, зокрема ті, що знаходилися на території Малої Азії, вже тоді здійснювали відповідні обряди, присвячені смерті Спасителя та його Воскресінню", — розповідає Ніколаєв.
Історик пояснив, що спочатку, у першому столітті, ці обряди відбувалися паралельно з юдейським святом Песах, яке припадало на місяць НісанНісан — перший місяць року у вавилонському і єврейському релігійному календарі. Інша назва — Авів, що означає "весна"..
"Цей місяць відповідає березню-квітню і починається з першого повного місяця. Песах відзначали на 14 день Нісана. Саме в цей день у першому столітті християни здійснювали свої обрядові дії, поєднуючи їх із юдейською традицією".
Історик зазначив, що в III-IV століттях відбулася реорганізація святкування Воскресіння. Ключовим моментом, за його словами, стало рішення Першого Вселенського Собору, який відбувся в 325 році нашої ери в Нікеї.
Згідно з ухвалою Собору, Великдень (Пасха) мав відзначатися після юдейського Песаха — в найближчу неділю після першого повного місяця, який наставав після весняного рівнодення.
"Пасха не могла святкуватися раніше за Песах. Це пояснювалося тим, що, згідно з Євангельською традицією, розп’яття Ісуса Христа відбулося саме 14 дня місяця Нісан — у час святкування юдейського Песаха", — говорить Ігор Ніколаєв.
Історик зазначив, що в Україні святкування Пасхи почалося після Хрещення Русі, яке відбулося в 10 столітті. Зокрема, 988 рік вважається роком прийняття християнства. Однак, за його словами, християнство на територію України проникло раніше, і саме з прийняттям християнської віри почалося святкування Великодня в українських землях.
Дата свята не є сталою — в католиків і православних християн воно святкується в різні дні, оскільки їх вираховують за різними календарями:
Католики:
- користуються григоріанським календарем;
- Великдень — це перша неділя після першого повного місяця після весняного рівнодення (яке вважається 21 березня).
Православні:
- користуються під час підрахунку юліанським календарем. Адже українські церкви навіть після переходу на новоюліанський календар залишили розрахунок дати Великодня — його ще називають пасхалією — по-старому, за юліанським календарем;
- Великдень також — перша неділя після повного місяця, але з урахуванням юліанського рівнодення та додаткової умови: Великдень не може бути раніше єврейської Пасхи (Песах).
Через це дати часто не збігаються; іноді розходження становить один тиждень або два. Проте буває і таке, що дати збігаються, наприклад, 2011, 2017, 2025 рік, коли католицька та православна Пасха збігалися, говорить історик.
"Це буває не часто, але як ми бачимо, не настільки вже рідко", — додає Ніколаєв.
Великодні обряди та звичаї
Підготовка до свята триває досить довго, починаючи з Великого посту. Він охоплює сім тижнів, протягом яких віряни утримуються від м’яса, молочних продуктів та яєць.
За тиждень до Пасхи відзначається вербна неділя. У цей день християни святять вербу, як символ родючості та щорічного весняного відродження, каже Ігор Ніколаєв.
Далі, за словами історика, настає Страсний тиждень, де п'ятниця — найжорстокіший день Великого посту. Оскільки в цей день розп'яли Ісуса.
"Напередодні, в Чистий четвер за традицією заведено прибирати оселі. А в суботу та неділю відбуваються богослужіння в церквах, де проголошується "Христос воскрес із мертвих, і смерть подолав".
Зі слів історика, у суботу також готують крашанки. Згідно з українською традицією, вони часто фарбуються в червоний колір, що символізує кров Христа, а також є символом відродження та життя.
У Великодню неділю за традицією розпочинається святковий сніданок, після якого відбувається биття крашанками.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, TikTok, Facebook та Instagram.
