У 2025 році всі християни святкують Великдень в один день — 20 квітня. Це — збіг, який трапляється раз на декілька років, проте зазвичай дата цього свята у католиків та православних різна.
З 1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар. Всі християнські свята, які не змінюються за календарем, змістилися на 13 днів назад, збігшись тепер із григоріанським календарем. Чи не найяскравіший приклад — Різдво "пересунулося" з 7 січня на 25 грудня.
Проте Великдень, Вознесіння40 днів після Великодня та Трійця50 днів після Великодня, обов'язково в неділю — свята, що рухаються в календарі з року в рік. Дати їх все ще будуть різними в католиків та православних. Чому в християн західного та східного обрядів досі два Великодні — пояснює Суспільне.
Спершу розберемось, які є церковні календарі
Юліанський календар запровадили у 46 році до н. е. замість римськогоКалендар був складений на основі місячного календаря і спочатку мав 10 місяців і 304 дні, що не збігалося з обертом Землі навколо Сонця, а пори року не збігались із місяцями — в епоху правління імператора Гая Юлія Цезаря. За задумом, рік цього календаря становить 365,25 доби. Тому за кожні 4 роки набігає ще один день — у високосний рік.
Але юліанський календар має похибку — він на 11 хвилин 14 секунд довший від астрономічного року, тобто від часу, коли Земля робить повний оберт навколо Сонця. Якщо 0,25 доби за 4 роки накопичить один цілий день (і це новатори врахували), то "непомітні" 11 хв дають додаткову одну добу кожні 128 років. За 1500 років юліанський та астрономічний рік відрізнялися уже на 10 днів, а до сьогодення назбиралося 13 днів різниці. Це саме ті 13 днів, на які ПЦУ та УГКЦ у 2023-му й змістили свої свята.
Григоріанський календарЗа іменем Папи Римського Григорія ХІІІ, за якого й ухвалили використання цього календаря у XVI ст. запровадили у 1582 році. Наприкінці XVI ст. науковці помітили похибку в 11 хв і пофіксили тривалість року: в середньому тепер рік становить 365 днів, 5 годин, 49 хвилин і 12 секунд.
Тепер "зайва" доба набігає раз на 3323 роки, а не на 128 років, як було в юліанському календарі. Така доба трапиться аж у 4909 році, говорить священник, викладач Київської православної богословської академії ПЦУ Орест Жигало.
Григоріанський календар визнаний як міжнародний стандарт часового обліку — пояснював Суспільному кандидат філософських наук, викладач житомирського ліцею Юрій Ковтун. Він зручніший, менш помилковий, тому ним багато які країни світуАле не всі. За юдейським календарем, наприклад, зараз триває 5785 рік, за перським календарем — 1401 рік користуються як світським календарем (Україна теж — з 1918 року).
Православні ж не сприйняли цей календар для своїх свят. Одна з причин — його запровадив Папа, тому він є нібито ознакою католицизму.
Новоюліанський календар існує лише в православних церков і якраз створений, аби все-таки усунути неточність юліанського. Тривалість року за новоюліанським становить 365,242222 доби, він розбігається з астрономічним роком тільки раз на 43,5 тисячі років. Цей календар уклав сербський астроном Мілутін Міланкович. У 1923 році новоюліанський календар ухвалили на конгресі православних церков.
До 2800 року григоріанський та новоюліанський календарі збігаються.
Як різні християни обирають дату для Великодня
Як для католиків і протестантів, так і для православних Великдень — це перша неділя після першого повного місяця (повні), який зійшов після весняного рівнодення. Це вирішили у 325 році на вселенському християнському соборіЗауважмо, що тоді християнство ще взагалі не було поділене на західну і східну гілки, це сталось у 1054-му в Нікеях (Туреччина).
На початку тексту ми говорили, що з переходом на новоюліанський календар змістилися сталі свята, які не змінюються за календарем. Тож українські церкви навіть після переходу на новоюліанський календар залишили розрахунок дати Великодня — його ще називають пасхалією — по-старому, за юліанським календарем. І православна Пасха рахується від "старого" 21 березня — тобто від 3 квітня.
До того ж, як зауважує викладач УКУ, священник УГКЦ Василь Рудейко, віряни східного обряду мають святкувати Великдень обов’язково після юдейської Пасхи, а західні після Другого Ватиканського собору (1962-1965) відмовилися від такої прив’язки.
А колись буде один Великдень для всіх?
Цього року — 1700-ліття від Нікейського собору, яким врегулювали обчислення Великодня. Папа Римський в січні на честь цього закликав конфесії працювати над спільною датою Воскресіння Христового.
Для цього мають домовитися і всі православні церкви, і римо-католицька з протестантами. Вони мають ухвалити єдину дату рівнодення. Священник, редактор видання "Церква і суспільство" Андрій Дудченко каже, що ні східна, ні західна церкви не враховують реальної астрономічної дати рівнодення, яка може бути і 20, і 22 березня. Василь Рудейко додає, що домовитися буде складно, бо автокефальних православних церков близько 15, і для них важлива давня традиція, порушення якої може поставити під сумнів канонічність свята.
