На полях Миколаївської області завершили збирання ранніх зернових. Намолотили майже 1,9 мільйона тонн збіжжя, це на 180 тисяч тонн менше, аніж 2023 року. Станом на 28 серпня аграрії збирають пізні сільськогосподарські культури. Треба обробити ще майже 600 тисяч гектарів посівів.
Про це 27 серпня на пресбрифінгу розповіла директорка департаменту агропромислового комплексу Миколаївської ОВА Олена Піскун.
Підсумки першого етапу збирання врожаю
За словами Олени Піскун, аграрії області обробили 540 тисяч гектарів ранніх зернових та зернобобових, зібрали майже 1,9 мільйона тонн збіжжя. Через погодні умови врожайність цьогоріч менша, ніж торік.
"Врожайність зернових культур 2024 року у межах 35 центнерів з гектара, 2023 року — 38 центнерів з гектара. Приблизно на 180 тисяч тонн отримали менше збіжжя ранньої зернової групи. Зібрано на площі 87 тисяч гектарів ріпак, з валовим збором 194 тисячі тонн при врожайності 22,3 центнера з гектара, що на рівні минулого року", — повідомила посадовиця.
"Основним фактором зменшення групи культур була спека. Наші виробники сіяли у землю, що не була забезпечена достатньою кількістю вологи: ані взимку, ані влітку не було опадів. Це позначилось на якості та кількості культур. Всього за цей час випало опадів залежно від норми в регіоні від 36 до 70 відсотків. Південь більш постраждав, ніж північ.
Збирання пізніх сільськогосподарських культур
Олена Піскун зауважила, станом на 27 серпня на полях почали збирати соняшник. Убрали 30 тисяч гектарів посівів.
"Залишилось зібрати на площі майже 600 тисяч гектарів: соняшник, кукурудза. Соняшник практично погорів. Але картина різна залежно від районів області. Середня врожайність становить 9,4 центнера з гектара. А так коливається від 4,5 до 15 центнерів з гектара. Зрозуміло, що на виробництві соняшнику аграрії будуть втрачати. Минулого року врожайність соняшнику була 21,1 центнера з гектара", — розповіла директорка департаменту агропромислового комплексу.
"Саме тому ми наголошуємо на перегляді сівозмінІнтенсивна система землеробства, науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів у часі і на території, тому що в нашій області традиційно вирощують зернові, технічні культури, це соняшник, ріпак. Враховуючи, що й з експортом продукції є складнощі, багато підприємств переходять на застосування енергозберігаючих і вологозберігаючих технологій, відновлюють зрощення, у сівозміни вводять нішеві культури.
Потрібно відновлення зрошення
Зі слів посадовиці, ще до початку воєнних дій на державному і обласному рівнях були напрацювання щодо відновлення зрошення, втім завадило повномасштабне вторгнення.
"На сьогодні є зміни у законодавстві щодо управління зрошувальними системами — Закон "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель". Вже є в області одне об'єднання, що має 120 тисяч гектарів. Сьогодні обстежують, інвентаризують меліоративні системи, щоб самостійно управляти ними. Ще три юридичні особи звернулись і консультуються задля створення об'єднань водокористувачів", — каже Піскун.
"2024 року у рамках програми USAID АГРО наша організація водокористувачів отримала 32,6 мільйонів гривень грантових грошей. Це за умови, якщо вони профінансують власним коштом 9,7 мільйонів гривень. Ці гроші будуть використані на відновлення Інгулецької зрошувальної системи".
Директорка департаменту каже, у 2024 році на Миколаївщині площі поливних земель не збільшились, їхня кількість на рівні минулого року — 17 тисяч гектарів.
"Це мало для нашої області. Причини — дороговизна води, підвищилася вартість електроенергії, мінімальна зарплата, виробники несуть витрати, плюс придбати техніку для поливу, це також витрати, якщо говорити про розширення. Тому ті підприємства, що стабільно опікувались зрошенням, так і продовжують. Саме тому постає питання про створення об'єднань водокористувачів", — сказала Олена Піскун.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
