На Миколаївщині у місті Снігурівка сім жінок опановують навички керування трактором, вивчають теорію і специфіку роботи у полі у рамках програми від ООН. До повномасштабного вторгнення місто розвивало аграрну справу, проте нині, через брак робочої сили, обробляти розміновані поля нікому.
Історії майбутніх трактористок розповіли у Програмі розвитку Організації Об'єднаних Націй в Україні.
За даними Державної служби зайнятості та Державної служби статистики України, попри те, що 2,7 мільйона людей зайняті в аграрному секторі, він відстає від інших галузей за наявністю робочої сили.
Навчання майбутніх трактористок
Мешканка Снігурівки, 20-річна Надія, згадує часи до повномасштабного вторгнення.
У нас завжди було все своє: огірки, кабачки, помідори... Ви колись пробували ті налиті сонцем снігурівські помідори? Ні? Ох, ви багато втратили!
"У полі я працюю з пелюшок, брат був трактористом, тож виходить, що це в нас сімейне. Чи уявляла я себе за кермом цього велетня раніше? Ні. Чи уявляю я себе за ним в майбутньому? Тільки так!", — зазначила Надія.
Надія разом із ще шістьма жінками бере участь у програмі навчання трактористок. Їм від 18 до 47 років. 19-річна учениця Карина розповіла, чому вирішила спробувати себе у цій професії.
"Мій батько працював на тракторі, тож вирішила спробувати. Як мені? Страшно і цікаво водночас! Знайомі спершу підсміювалися: "Ха-ха-ха! Дівчина пішла на трактористку!" А що тут смішного? Працювати — це не смішно і не соромно", — підкреслила вона.
38-річній фермерці Наталі складніше за все давалася теорія, адже після окупації з навчальних матеріалів майже нічого не залишилося.
Благо, майстер все дуже добре пояснив з того, що було.
"З чого складається трактор? Основне — це рама. Далі — двигун, кабіна, кермо, колеса, ходова... Та давайте краще покажу, як я їжджу!", — пояснила Наталя.
Волонтерка Олена вважає, що обов’язок кожного зараз — робити не тільки те, що можеш, але й те, що необхідно.
Потреба в трактористах у нас величезна! Тому я довго не думала, погодилася вчитися відразу.
"Страшно тільки до моменту, поки не зрушиш з місця, а далі — нічого складного. Так і в житті — складно зробити крок назустріч новому, але коли наважишся, перед тобою відкривається інший світ. Це круто!", — поділилася вона.
Інструктор з понад 20-річним досвідом Анатолій Степанович вперше навчає групу жінок.
Скільки людей я навчив? Думаю, понад 500. Та цю групу я точно довго пам’ятатиму!
"Чесно, спершу ставився до цієї ідеї скептично, але побачивши зацікавлені очі учениць на першому уроці, зрозумів, що це буде цікавий досвід. Майбутні трактористки вже успішно завершили теорію й перейшли до практики. Звісно, буває, їм щось не вдається, та я терпеливо повторюю: "Спробуй ще раз!", — наголошує інструктор.
Майбутні трактористки вже завершили теоретичну частину і практикують водіння — п’ять днів на тиждень по шість годин. Отримати права на водіння трактора вони зможуть після складання державної атестації восени 2024 року.
Чому аграрний відстає від інших секторів
Начальник міської військової адміністрації Іван Кухта зазначив, що багато працівників сільського господарства стали на захист держави.
"Через що в громаді бракує понад половини таких спеціалістів. Тому й виникло запитання: хто працюватиме на наших родючих землях?", — додав він.
Заступниця директора департаменту освіти Миколаївської ОВА Людмила Комісарова додала, що програма об’єднала роботодавців, викладачів профтехосвіти та охочих навчатися.
Навчання складається на 30 відсотків з теорії, решта — практика.
"Звісно, спершу не всі підтримали ідею. Мовляв, "жінка і трактор" — речі несумісні. Але стереотипи руйнувати ми вміємо!", — каже Комісарова.
Програма навчання трактористок реалізується за підтримки Данії, ЄС, Німеччини, Польщі та Республіки Корея. ПРООН впроваджує програму з підвищення кваліфікації та перекваліфікації дорослих на основі аналізу ринку праці та співпраці з місцевою владою та роботодавцями, йдеться у повідомленні організації.
