Для нього вже є місце на кладовищі. Жителька Миколаєва півтора року чекає на тіло чоловіка

Для нього вже є місце на кладовищі. Жителька Миколаєва півтора року чекає на тіло чоловіка

Для нього вже є місце на кладовищі. Жителька Миколаєва півтора року чекає на тіло чоловіка
Тут, біля могили старшого сина, Людмила хоче поховати чоловіка. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

Миколу Резниченка, загиблого від снайперських куль, дружина Людмила планує поховати на одному з миколаївських кладовищ, біля сина. Вдова півтора року чекає на повернення тіла чоловіка.

Про те, як дізналась, що чоловік загинув та про пошуки Людмила Резниченко розповіла журналістам Суспільного.

Разом з Людмилою ми приходимо на одне з миколаївських кладовищ. Тут у 2014 році родина Резниченків поховала свого старшого сина Петра. Поклавши квіти, жінка говорить з сином, просить вибачення, що досі не поховала батька.

"Привіт синку, знов я батька тобі не привезла. Все шукаємо, шукаємо його, ніяк не можемо знайти. Квіточки йому також даси, як прийде".

Тут біля могили сина вдова хоче поховати загиблого чоловіка.

Для нього вже є місце на кладовищі. Жителька Миколаєва півтора року чекає на тіло чоловіка
Людмила Резниченко біля могили сина. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

Микола Резниченко став військовослужбовцем 36-ї окремої бригади морської піхоти у віці 68 років.

"Він каже: "Вже по телевізору кажуть, що війна почалась. Людо, я йду у військкомат". Я кажу: "Коля, який тобі військкомат, тобі скільки років?". "Нічого, я стану в пригоді", і все", — пригадує Людмила Резниченко.

Для нього вже є місце на кладовищі. Жителька Миколаєва півтора року чекає на тіло чоловіка
На фото загиблий Микола Резниченко. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

За словами Людмили, чоловік справді став у пригоді. У 70-х роках, коли проходив строкову службу, знався на великих військових автівках, а потому все життя був водієм.

"Коли вони були вже там, у них не було нічого, хлопці прибігли, вже два дні ходять і не можуть завести КАМАЗ, десь там знайшли в карʼєрі, а він почув і говорить: "Хлопці, а що ви заводите?" А вони кажуть: КАМАЗ. А він говорить: "Я камазіст". Вони поїхали за 15 хвилин завели", — переповідає Людмила.

Для нього вже є місце на кладовищі. Жителька Миколаєва півтора року чекає на тіло чоловіка
Жінка показує машини, на яких їздив Микола Резниченко. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

На початку повномасштабної війни Микола Резниченко евакуював з дитсадка у Хлібодарівці, що на Донеччині, дітей. За 15 хвилин після цього, за словами побратимів Миколи, російські війська запустили по закладу авіабомбу.

"Каже, найменша дитина була трьох років. Він нам розповідав і плакав. Каже, завантажили, вивіз їх у Запорізьку область, він два дні не телефонував нам. Приїхав на другий день, приходить до хлопців. А вони, каже, сидять, на мене дивляться і ніхто нічого не каже, не здоровкаються, нічого. Каже: я завмер, і Юра йому говорить: а ти сюди не дарма приїхав. Каже, ти стільки дітей врятував, ми тебе не чекали, минуло 15 хвилин — кинули півтону бомбу і садочка нема", — розповіла Людмила Резниченко.

Восьмого березня Микола двічі зателефонував родині. Людмила говорить, того дня вже мала погане передчуття.

"Все, ми поговорили: цілую-обіймаю, Іллюша, я тебе цілую, дідусь тебе любить, чекай мене. Сашо, синку, ти тепер замість батька, дивись, відповідаєш за них. Таке сказав. Я кажу: ну що ти, 8 березня і ти таке заключення нам робиш".

Наступного дня телефоном побратим Миколи Резниченка повідомили Людмилі, що чоловік загинув від двох куль снайпера.

"Він каже, Коля загинув. Вони були на початку села, а ми, каже, всі були далі, і вони нам дали знати, Коля почав відбиватись. А що відбиватись, йдуть танки, БТР, і ще якесь, і піхота йде, і пацани ж біжать, а Коля відбивається, ну і що відбиватись. Він цілий ріжок, сказали мені, вистріляв, перезарядив і другу почав і снайпер його зняв. Тому що дві кулі у нього в голові, так і загинув", — говорить жінка.

Для нього вже є місце на кладовищі. Жителька Миколаєва півтора року чекає на тіло чоловіка
Довідка про смерть, яку родина отримала лише через рік після загибелі Миколи. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

Командир роти повідомив Людмилі, що тіло чоловіка вивезли у Покровськ, втім згодом зʼясувалось, тіло так і залишилось в Іванівці на Донеччині. Нині населений пункт окупований.

Довідку про смерть вдова отримала 31 березня 23 року — через рік після загибелі Миколи.

"Ось Донецька область. Всі мапи у мене, тут ось, я сідаю і дивлюсь, де наші хлопці пройшли. Іванівка ось, ось Донецьк, ось Волноваха і ось тут Іванівка є".
Для нього вже є місце на кладовищі. Жителька Миколаєва півтора року чекає на тіло чоловіка
На мапі Людмила показує приблизне місце загибелі чоловіка. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

Після деокупації Іванівки Людмила із сином планують особисто поїхати на місце, де загинув Микола Резниченко. Поховають його на одному з Миколаївських кладовищ, біля старшого сина — Петра.

"Це найголовніше, що потрібно зробити — всіх привезти додому, всіх. Поховати їх. І так вже півтора року не знаємо, чи поховали там, чи так".

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.

На початок