Цього сезону родина пасічників із села Доброкам'янка на Миколаївщині планує зібрати близько трьох тонн меду. Нектар бджоли беруть із соняшнику, коріандру, ріпаку, акації та степового різнотрав'я. Власниця господарства мріє стати медовим сомельє та навчити людей відрізняти різні сорти меду за смаком.
Про сімейну справу кореспондентам Суспільного розповіла власниця Олена Легка.
Родина Олени розвиває бджільництво уже дев'ять років. Нині на пасіці — сто вуликів, у кожному живе окрема бджолосім'я української степової породи.
«Це була ідея чоловіка. Йому наснився сон, що він працює на пасіці. Ми завжди відкриті до всього нового, я цю ідею чоловіка підтримала. В нас не було абсолютно ніяких знайомих, які цією справою займаються. Тобто ми все починали взагалі з нуля», — розповідає жінка.
Цей сезон, каже пасічниця, став одним із найкращих за останні роки. Завдяки рясним дощам медоносні рослини добре цвіли.
«За рахунок цього дуже буяє різнотрав'я, і урожай культурні рослини теж дали, такі як соняшник, ріпак, акація в цьому році квітла, квітла в цьому році гарно глядичія. Цей рік дуже вдалий і в цьому році дуже смачний мед», — говорить Олена.
Торік родина отримала грант, за який придбала бджоловіз і розділила пасіку на стаціонарну та кочову. Цього сезону подружжя зібрало п'ять сортів меду.
Олена мріє популяризувати культуру споживання меду та започаткувати в Україні професію медового сомельє.
«Я б хотіла навчити людей розрізняти мед на смак і відчувати в ньому не просто, що там однорідний там кажуть, мед з акації і мед різнотрав'я. А щоб дійсно ми навчилися відчувати оці відтінки», — каже вона.
За словами Олени, кожен сорт меду має власний аромат, післясмак і по-різному кристалізується.
«Перший мед — це другий медозбір після ріпакового, коли ми відкачали акацію з маслиною. Лох сріблястий узагалі дає меду ванільний присмак. Другий мед — це теж гордість нашої пасіки. У цьому році ми виїхали на коріандрове поле. Він досить квітковий, ароматний, з легкою цитрусовою ноткою», — розповідає пасічниця.
«Останній мед — це мед саме нашого Інгульського різнотрав'я. Це теж гордість нашої пасіки. Заради чого створювалась ця пасіка, це мед наповнений ароматом нашого українського степу. Тут і шавлія, і глуха кропива, й інші ароматні трави українського півдня».
Під час відкачування меду пасічники повертають рамки назад у вулики, щоб бджоли могли повторно наповнити їх нектаром пізнього соняшнику. Також використовують прополісні сітки, з яких восени збирають прополіс.
У цьому сезоні подружжя планує зібрати близько трьох тонн меду. Окрім нього, на пасіці виготовляють прополісні настоянки, свічки з натурального воску, мило та іншу продукцію бджільництва.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, TikTok, Facebook та Instagram.
