Водойми Миколаївщини міліють: малі річки пересихають, води стає менше, а місцеві жителі змушені носити воду для худоби. За 2025 рік водність річок у регіоні зменшилася на 20 відсотків порівняно з нормою. Також в області розробили стратегію відновлення річок до 2030 року.
Чому та куди зникає вода кореспондентам Суспільного розповіла провідна гідрологиня станції Первомайськ при Миколаївському обласному центрі з гідрометеорології Яніна Шматкова.
У регіоні спостерігається пересихання малих річок — на це впливають екологічний та людський фактори, говорить гідрологиня.
"Усі малі річки Причорномор’я пересихають. Впливає людський фактор: добування піску, будівництво гребель і загатЦе штучна або природна перепона на річці чи потоці, яка утворює заплаву або ставок., відкачування води, слабке підживлення підземними водами, а також кліматичні умови — мало опадів", — розповідає Яніна Шматкова.
Станом на початок листопада 2025 року фахівці гідрологічної станції здійснили гідроморфологічний моніторинг річки Березань. За словами Шматкової, водойма пересохла.
"Ми визначаємо структуру водної рослинності — наскільки заросла річка, чи є ділянки, де рослинність природно не росте. Досліджуємо наявність міграційних перешкод для риб, що мешкають у річці, рівень замулення, а також вплив людини на береги та їхню структуру. Крім того, визначаємо місця, де русло річки було каналізоване — тобто перетворене на штучний канал".
На стан річок і їхню водність впливає зміна клімату, зокрема підвищення середньорічних температур. За словами начальниці відділу морських гідрометеорологічних спостережень Галини Хоренженко, на Миколаївщині почастішали посухи.
"У нас із 2003 року не було водопілля як такого: воно слабковиражене, у межах русел річок, річки майже не виходять на заплаву, і з кожним роком трапляються роки, коли вони взагалі не виходять", — говорить посадовиця.
Неподалік ставка в Нечаяному живе Володимир. Цього року водойма повністю пересохла. За його словами, усі жителі чекають на відновлення ставка, адже тоді зможуть рибалити та відпочивати біля води.
"Батько старий теж чекає, тому що напоїти корову для нього — проблема: у нього вже хворі руки, я на роботі, а він мусить нести два 15-літрові відра води корові, бо раніше вона пила з річки. Отак жили біля води — тепер її немає", — розповідає Володимир.
За словами начальника відділу водокористування Регіонального офісу водних ресурсів Дмитра Єфімова, у регіоні налічується 142 малі річки завдовжки понад 10 кілометрів кожна.
"На водних постах Південного Бугу, зокрема на ділянці біля Олександрівки, зараз спостерігається маловоддя — рівень води становить лише 20 відсотків від норми. На іншому посту, у передгір’ї, показники трохи вищі — близько 35 відсотків від норми. На річці Інгул ситуація дещо краща, але також недостатня — 66 відсотків від норми", — говорить Дмитро Єфімов.
За його словами, протягом 2025 року фахівці Регіонального офісу водних ресурсів відібрали 162 проби води з річок
"Цього року було зафіксовано вісім випадків перевищення ГДК (гранично допустимих концентрацій) за вмістом вільного заліза у річці Інгулець. Перевищення невелике — близько 30 відсотків, але воно пов’язане саме з бойовими діями".
Заступник начальника управління екології ОВА Дмитро Мац зазначив, що за площею водних ресурсів Миколаївська область перевищує середній показник по Україні. Це зумовлено наявністю на її території лиманів значної площі та великого басейну Південного Бугу. Водночас за рівнем забезпеченості якісною питною водою область має один із найнижчих показників у країні.
За його словами, приблизно 5 відсотків території області покрито водними об’єктами.
У Миколаївській області розробили "Стратегію адаптації до змін клімату", яка діятиме до 2030 року. Завдяки цій стратегії планують екологічно оздоровити річки — зокрема, розчистити русла, підтримувати природні водотоки та здійснювати заліснення берегів, сказав Дмитро Мац.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, TikTok, Facebook та Instagram.
